5 років децентралізації на Черкащині: здобутки і перспективи (ТЕСТ)
Могло скластися враження, що процес децентралізації в Україні поставили на паузу.
Якщо в Черкаській області у 2018 році було утворено 28 громад, то за неповний 2019 – лише три. Очікувати, що за останні місяці відбудеться якийсь прорив, не варто. Населені пункти розуміють, що вже у 2020 році їх об'єднають згідно перспективного плану, який є у кожному регіоні. Щоправда, ті, близько 80 громад, які мають в фіналі створити в Черкаській області, планують скоротити. Створювати багато невеличких і, в результаті, малоспроможних громад – нікому не потрібно.
– Чому громади у цьому році активно не об'єднуються? Тому що розуміють невідворотність процесу формування ОТГ. Якщо ще до виборів ми могли почути: «Прийде новий президент і відмінить децентралізацію», то зараз ми бачимо, що одним зі перших рішень глави держави було створити цілий директорат з питань регіонального розвитку та децентралізації, також ми бачимо, що є вже навіть Міністр громад. Невдовзі після цього Кабмін прийняв рішення про скорочення в половину штатів райдержадміністрацій з перспективою після місцевих виборів повністю реорганізувати ці структури, оскільки і так багато послуг вже передано на рівень ОТГ. Тому в селах розуміють, що ніякого ходу назад вже не буде.

Сергій Слинько
директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування
– У цьому році виборів в об'єднаних територіальних громадах, принаймні на даний момент, не планується. На ті громади, які не встигли об'єднатися, чекає об'єднання відповідно до перспективного плану. Однак той перспективний план, який є наразі, ще буде доопрацьовуватися. Тому що такої кількості громад, яка передбачена ним, а це близько 80, точно не буде. Їх буде значно менше.

Роман Карманнік
директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА
За 5 років в області створено 57 ОТГ,
в яких проживає третина населення Черкащини
Реформа децентралізації, яку, без перебільшення можна назвати основоположною в країні, розпочалася у 2014 році. Вона пройшла довгий шлях – від нерозуміння зі сторони сіл до усвідомлення, що шляху назад немає. На Черкащині об'єднання громад розпочиналося мляво. Нині ж в регіоні створено 57 ОТГ. Близько третини населення Черкаської області проживає в об'єднаних територіальних громадах.
– Черкащина довго «розкачувалася» у створенні об'єднаних громад. У першому році було створено 3 громади, на наступний рік ще три. Далі процес пішов активніше – було створено 20 громад, а у минулому році 28 і Черкащина зайняла лідируючу позицію по кількості створених громад. Третина ОТГ, які провели вибори у грудні минулого року, – були черкаські. У цьому році утворилися три нові громади. Якщо говорити про найближчі перспективи, то у цьому році на Черкащині можуть утворитися ще дві ОТГ, зокрема, до Катеринополя готові приєднатися 5 селищних рад, а до Христинівки – 17. Однак можуть не означає, що утворяться.

Сергій Слинько
директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування
З 57 об'єднаних територіальних громад Черкаської області, у восьми менше 2 тисяч населення. Чим менша громада, тим більше йде коштів на утримання апарату цієї громади. Оскільки послуги повноцінно потрібно надавати як в малій громаді, так і у великій. Тож в перспективі такі невеличкі громади на декілька тисяч жителів можуть виявитися нежиттєздатними.
– Суть реформи децентралізації не в тому, щоб постворювати громади, а в тому, щоб надавати якісні послуги на місцях. Якщо цього не відбувається в певній громаді, то значить поставлена мета не досягнута. Тому є доцільність укрупнювати такі громади, щоб вони, принаймні, могли себе утримувати. Є громади, в які входить лише декілька сіл, але на їх території розташовані великі підприємства, які сплачують до бюджету гроші, і вони за рахунок цього нормально живуть. Але це, скоріше, виняток.

Роман Карманнік
директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА


Бажання жителів і можливості територій: приклади успішних об'єднань на Черкащині
Усі громади, які виявили бажання об'єднатися, проходили перевірку на спроможність. Далеко не всі змогли довести, що зможуть себе утримувати. Деяким відверто радили створити об'єднання з іншими населеними пунктами. Як результат, близько 60% громад Черкащини є малоспроможними (по Україні цей відсоток становить 70).
Ті громади, які наразі демонструють гарні результати своєї діяльності, мають професійну команду управлінців, не бояться брати участь у різноманітних грантах, вивели систему оподаткування з тіні, активно залучають жителів громади до розвитку і покращення її інфраструктури.

Найбагатша громада Черкащини – Степанецька. Бюджет громади у минулому році склав понад 70 мільйонів гривень, і ще бюджетних трансфертів було десь на 19 мільйонів. На території громади працюють великі бюджетоутворюючі підприємства – група компаній МХП, «Урожай» та інші фермерські господарства.
Керівництво ОТГ вибрало курс на вкладання коштів у розвиток громади: оновили інфраструктуру, наскільки дозволяли ресурси, закупили нову техніку для укладання асфальту, для вирубування дерев і переробки їх на щепу, обладнання для виготовлення паливних брикетів, на балансі ОТГ є техніка для обробітку землі і мешканці громади можуть її орендувати по собівартості. Таким чином їм не потрібно витрачати кошти на закупівлю додаткових послуг. Більше того, у цьому році громада виграла тендер на обслуговування доріг в усьому районі. Завдяки цьому дуже багато людей, які раніше їздили на заробітки за кордон, повернулися працювати в Степанецьку ОТГ, оскільки мінімальна заробітна плата на комунальному підприємстві становить 10 тис. грн. В громаді провели власну «податкову реформу», змусивши всіх платити податки в рівних умовах.

– Відразу після виборів першим завданням було створити команду, яка б змогла ефективно спрямовувати кошти на ці чи інші цілі. Створили відділ економіки, в якому фахівець займався написанням грантів і проектів, спрямованих на залучення інвестицій. У минулому році ми залучили додатково 14 мільйонів гривень до нашого бюджету.
Також у нас було бачення того, що ми маємо створити комунальні підприємства, які будуть надавати всі необхідні послуги громаді й, водночас, будуть джерелом робочих місць для наших людей. Знову ж таки, ПДФО із заробітної плати залишається в громаді. У нас створені комунальні підприємства «Благоустрій», яке займається вивезенням твердих побутових відходів, та «Степагробуд», що виробляє брикети (ними опалюються заклади освіти і соціальної сфери). За кошти, виділені державою на розвиток інфраструктури, ми придбали техніку для ремонту доріг – грейдер, трактор, рециклер, гудронатор, каток. Таким чином комунальні дороги ми утримуємо власними силами.


Олександр Яременко
голова Степанецької ОТГ
Ще одним прикладом правильного використання ресурсів стала Бузівська об'єднана територіальна громада. Це невеличка громада, яка не має надприбутків. Тож було вирішено максимально використовувати людський і природний потенціал. Переважно все, що є в громаді, створено руками самих бузівчан.
– Наш успіх – це результат нашої роботи. Якщо сказати прямо, то ми бідні, але ми робимо багато за рахунок того, що залучаємо спонсорів і жителів громади. Наприклад, якщо ми замінюємо вікна в школі, то відкоси нам роблять волонтери. Я виходжу до людей і говорю, що у нас є можливість, або ж поставити всі вікна, але стати і самим зробити ці відкоси, або ставимо половину і наймаємо фірму, яка нам їх зробить. І люди стають і роблять. Ще один приклад: нам з дорожнього фонду виділили кошти на ремонт дороги, ми бачимо, що потрібно ще зробити бордюри. Що ми робимо – шукаємо спонсорські кошти, самі кладемо ці бордюри. Отакий підхід ми застосовуємо до всього іншого. Мені знайомий з Черкас каже: «Я дивлюся на ваші фінансові показники і розумію, що ви нічого не можете робити, а потім дивлюся і бачу гарний результат вашої роботи». І тут дуже важливо не красти і своїм прикладом показувати, як потрібно працювати. Бо люди підключаються до роботи, коли це не просто ідея, про яку поговорили і забули, а коли дійсно є результат. Всі хочуть долучатися до чогось важливого, ніхто не хоче працювати на нуль.

Олександр Фуркало
голова Бузівської ОТГ
Білозірська об'єднана територіальна громада була першою створена в Черкаській області і дала поштовх іншим громадам. У Білозірській громаді надається найбільша кількість послуг. Це єдина ОТГ, в якій видаються біометричні паспорти. Наразі ж працюють над тим, щоб у них видавали і водійські посвідчення. Надання послуг в громаді організовано таким чином, щоб людям якомога менше доводилося їздити за різноманітними довідками в районний центр. Саме завдяки цій громаді був розвінчаний міф, що після створення ОТГ життя вируватиме тільки в районному центрі.
– По-перше, у нас дуже сильна команда фахівців. По-друге, ми відразу всі повноваження, які тільки можна було, перебрали на себе. Ми створили ЦНАП і почали у себе видавати біометричні паспорти. Відразу створили Центр первинної медико-санітарної допомоги, а при ньому дві амбулаторії. Ми першими створили в нашій ОТГ опорно-навчальний заклад, щоб надавати нашим дітям якісну освіту. Окрім того, на території громади діє територіальний центр, в якому надаються всі послуги по догляду за людьми похилого віку. Зараз працюємо над впровадженням ще одного пілотного проекту в соціальній сфері «Няня на годину». Щоб реалізувати всі ці новації, ми беремо участь в усіх можливих грантах, кошти з яких освоюються відразу, проводимо інвентаризацію земель, щоб усі без виключення сплачували податки.

Володимир Міцук
голова Білозірської ОТГ
Від добровільного – до примусового.
У 2020 році реформа децентралізації має бути завершена
Вибори до місцевих рад, які відбудуться вже восени наступного року, мають пройти у форматі ОТГ. Згідно концепції реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної організації влади кількість і функції районного рівня самоврядування мають змінитися вже найближчим часом. За попередніми підрахунками Міністерства регіонального розвитку, замість 490 чинних районів мають бути створені 102 нових – більш спроможних та ефективних.
На скільки районів буде поділена Черкаська область остаточно стане відомо, коли буде прийнятий Закон про адміністративно-територіальний устрій. Наразі ж є позиція Мінрегіону щодо поділу Черкащини на чотири райони – Черкаський, Уманський, Звенигородський і Золотоніський. Однак нові райони не будуть створені, поки не буде стовідсоткового охоплення ОТГ всієї території області. Всі ці процеси мають відбутися до місцевих виборів.
Згідно чинного перспективного плану Тальнівський, Христинівський і Монастирищенський райони утворять однойменні громади.

Наразі в законі ще не прописано, хто керуватиме новоутвореними районами. Умовно кажучи, це буде укрупнення райдержадміністрацій. Імовірно, буде орган виконавчої влади, який координуватиме певні дії і матиме наглядові функції. Також буде здійснено розведення повноважень, щоб не відбувалося дублювання того, що здійснюють органи місцевого самоврядування і того, що роблять органи виконавчої влади.
Замість райдержадміністрацій розглядається варіант створення префектур, їх основна мета це – ефективний нагляд за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування.
Курс нової влади направлений на завершення реформи децентралізації, яка в багатьох аспектах є основоположною, вже у 2020 році. Саме від успішності цієї реформи залежить, наскільки вдало в Україні запрацюють й інші не менш важливі сфери, такі як освітня і медична.

Пропонуємо вам також перевірити, наскільки ви обізнані із проведенням децентралізаційної реформи в Черкаській області.
Анна Романенко
автор матеріалу
Дата публікації: 30.09.2019
*У матеріалі використані авторські фото ІА "ВиЧЕрпно", також світлини з відкритих електронних джерел і з офіціних сайтів Степанецької, Бузівської, Білозірської ОТГ.
Made on
Tilda