Кілька “шахедів” знищили в небі над Черкащиною
Українські воїни за добу ліквідували 780 окупантів
У Черкасах водій з ознаками спʼяніння скоїв ДТП (ФОТО)
Двом канівчанам, які розкладали “закладки” у Золотоноші, повідомили про підозру
28-річний черкащанин збував психотропи, а в його домі правоохоронці знайшли вибухову речовину
“Інноватика в освіті – 2024”: у Черкасах провели форум для освітян (ФОТО)
Виявили на березі одяг: у Черкасах на Дніпрі шукають людину (ВІДЕО)
Протягом минулої доби на Черкащині сталися майже десять надзвичайних ситуацій
Черкаських піротехніків підсилили індивідуальними наборами (ФОТО)
Смілянам, які втратили будинки через ракетний удар рф, виплатять по два млн грн
На Христинівщині розшукують чоловіка
Черкащан попереджають про посилення вітру
Черкаський тролейбус рекламуватиме ломбард
- Видання Вичерпно
- Новини
- Автономізовані та щасливі: медична реформа на Черкащині
Автономізовані та щасливі: медична реформа на Черкащині
В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.
Як тепер охоронятимуть наше здоров’я?
Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.
Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).
Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки
Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.
Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).
Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.
Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.
МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.
Медична реформа на Черкащині: перемоги та поразки
Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я в Черкаській області, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами. Останні запити були надіслані 7 вересня.
Зі 103 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 50.
Абсолютна більшість з тих, хто автономізувався, – це заклади первинної ланки. Бюджетними серед таких залишаються ще дев’ять. У самому місті Черкаси реорганізувалися всі заклади первинної допомоги.
Натомість заклади інших рівнів медичної допомоги вступати в реформу не поспішають: з 69 автономізувалися 25.
24 заклади охорони здоров’я в області вже підписали договори з Національною службою здоров’я України.
Ситуацію з впровадженням реформи прокоментував директор Департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міської ради Олег Стадник:
“Місто Черкаси увійшло у першу хвилю підписання угод із НСЗУ. Це стало можливим через те, що за рік до цієї події заклади вже мали статус КНП. Ми виконали всі додаткові умови, а їх немало: це і контрактні відносини з керівником, і відкритий рахунок в банківській установі, і комп’ютеризація робочих місць лікарів. Це все було зроблено.
Що дала перша хвиля? Лише 6 міст обласного підпорядкування увійшли в першу хвилю підписантів, бо додатковою умовою було наявність КНП на всій адміністративно- територіальній одиниці.
Замість 31 млн державної медичної субвенції, яку ми отримали у першому півріччі 2018 року, за підсумками угод між КНП ЦПМCД та НСЗУ було отримано 53 млн грн. Це дозволило підняти заробітну плату медичних працівників вдвічі, з’явилась диференціація зарплат в залежності від кількості укладених декларацій. Наразі всі заклади міста, а їх 15, мають статус КНП, затверджені статути. Отож, до нових змін готові, справа за продовженням на державному рівні”.
У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.
“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.