«Без бар’єрів»: у Черкасах говорили про те, як зробити місто доступним для маломобільних груп населення

38888167_260492324563604_6981379068025372672_n
престо 728_90_ранкова кава

У Черкасах діє програма, спрямована на створення безперешкодного доступу людей з інвалідністю до житлових будинків та об’єктів громадського призначення. Її недоліки полягають, в першу чергу, у недофінансованості та вибірковості впровадження. Сьогодні представники громадської організації “Центр UA” спільно з місцевою владою, активістами та мешканцями міста обговорили причини відсутності доступної інфраструктури для маломобільних груп та обговорили можливі шляхи впровадження соціальної програми із безбар’єрності в Черкасах.  

За словами координатора ГО “Центр UA” у Черкаській області Сергія Пасічника, у Черкасах із цим питанням не все так погано, однак все ж є чимало зауважень, зокрема, до підходів у вирішенні наявних проблем.

Серед головних проблем наразі — відсутність безперешкодного доступу маломобільних груп населення до тих чи інших установ. Присутній на заході представник Українське товариство сліпих розповів — свого часу на інвалідному візку містом їздив і тоді ще секретар міськради Олександр Радуцький, і ходив із його палицею міський голова Анатолій Бондаренко — однак помітного результату так і не було. Приміром, потрапити в поліклініку для незрячої людини в Черкасах і досі є проблемою, а встановлені на світлофорах звукові підказки постійно дають збої і динаміки, часто направляючи людей зовсім в іншу сторону.

Як розповіла голова Черкаського обласного громадського об’єднання “Життя без бар’єрів” Леся Валяєва, в першу чергу, це пов’язано з недотриманням вимог державних будівельних норм при облаштуванні споруд і пристосувань для забезпечення безперешкодного доступу маломобільних груп населення, в т. ч. людей з інвалідністю. При цьому вона додала, що мова тут іде не лише про людей, які мають ті чи інші захворювання, а й, для прикладу, батьків із колясками тощо.

За її словами, нові, прийняті нещодавно будівельні норми є досконалими, таких немає навіть у деяких європейський країнах чи у штатах. Однак проблема в тому, що цих норм не дотримуються. У свою чергу, представниця департаменту охорони здоров’я та медичних послуг запевнила, що при проведенні капітальних ремонтів у медзакладах міста ці норми вже почали враховувати. Однак все ж наразі є чимало питань, зокрема, із облаштуванням санвузлів, реєстратур, вхідних дверей тощо.

Серед інших наболілих питань — забезпечення специфічними ліками тих верств населення, які цього потребують, та сегрегація дітей з інвалідністю в освітньому середовищі. Нині є така проблема як  неприйняття ідеї інклюзії в частині суспільства. Багато батьків не в захваті від того, що разом із їхніми дітьми навчаються «особливі» діти.

- На жаль, і в більшості наших освітян немає поняття інклюзії. А це ж не лише діти з інвалідністю, а й переселенці, представники інших національностей, ті ж роми наприклад,  і так далі, — зазначила вона.

За словами представниці департаменту освіти ЧМР, на кінець минулого навчального року у 13-ти школах міста на інклюзивному навчанні було 38 діток. На наступний рік планується, що їх буде 47. Однак освітяни кажуть — вже мають певні напрацювання, тож є надія, що далі в цьому питанні працювати буде легше. Головне — щоб батьки розуміли переваги такої освіти і не боялися віддавати дітей у ці класи.

Як зазначила Леся Валяєва, є низка причин, які впливають на нинішній стан речей і формують наявні проблеми. Насамперед,  це неналежне фінансування.

- Те, що маємо, — це лише маленькі крихти тих коштів, які мають виділятися, — зауважила вона. — Як з’ясувалося, наші депутати не вважають ці питання важливими і потрібними, тому не приймаються потрібні рішення, і, відповідно, не виділяються кошти.

Також вона наголосила на необхідності проводити роз’яснювальну роботу, в першу чергу, серед чиновників, про те, що таке маломобільні групи населення. Адже це насправді близько 55 відсотків населення, включаючи людей, які страждають від подій на Сході України.

- Ми намагаємося пояснювати їм, що хоч один-два рази за життя всі ми можемо належати до таких груп населення, бо передбачити все неможливо, — додала вона.

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить