Проєкт та павза: чи існує потреба нововведень в «Українському правописі»

ukrayinskyj-pravopys-1024x576
besplatka_728_90_ukr

Незалежно від бажань чи міркувань правопис української мови завжди мав політичне підґрунтя. Свого часу радянська влада оголосила правопис 1919 року націоналістичним і до нього було внесено суттєві зміни, щоб наблизити його до російської мови. 3 червня офіційно почала діяти нова редакція «Українського правопису». Кардинальних змін, що потребують перенавчання, немає, але може виникнути плутанина у варіативності форм одних і тих же слів. На те, аби звикнути до новацій, українці мають п’ять років. “ВиЧЕрпно” підготувало для черкащан стислий огляд основних змін та дізналося, чи існує потреба таких нововведень.

Зміни у правописі можна поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми. Розглянемо основні новації в «Українському правописі», які викликали найбільше суперечностей серед українців:

1. Слово «индик» – це фейкова модель

Такий варіант слова було розглянуто, але не затверджено. Тому, оновлений правопис не передбачає написання першої літери у слові «індик» через «и».

1568235-019e567-depositphotos-35590841-s-2019

2. Мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт пишемо разом

Слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь, треба писати разом. Наприклад, архіскладнúй, гіпермáркет, екстраклáс, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумклас, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль, ультрамóдний, флешінтерв’ю.

Треба писати разом слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-. Наприклад, антивíрус, контрудáр, віцепрем’єр, віцекóнсул, ексчемпіон, ексмінíстр, експрезидéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлейтенáнт, оберпрокурóр, штабскапітан, унтерофіцер, але за традицією контр-адмірáл.

3. Ніяких апострофів і дефісів для «пів» 

Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником у формі родового відмінка однини треба писати окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів яблука, пів ящика, пів ями, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів України.

Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів.

Безымянный1

4. Повернення йотування

Слова з латинським коренем -ject- треба передавати на письмі українською літерою «є». Наприклад, об’єкт, траєкторія, проєкт, проєкція.

Звук [j] передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] літерами є, ї, ю, я.

Уникаючи подвійної йотації, пишемо тепер фоє, Гоя, Мая замість фойє, Гойя, Майя та подібні слова.

630_360_1559220456-866

5. Менше дефісів

728x90

Новий правопис пропонує писати слова з першими іншомовними частками разом. Зараз частину з них пишуть разом, а частину — через дефіс. Наприклад, попмузика, прессекретар, вебсторінка, експрезидент.

6. Використання фемінітивів

У новому правописі з’явилася тенденція до утворення фемінітивів за допомогою суфіксів — к, -иц (я), -ин(я) та інших від іменників чоловічого роду. Наприклад: членкиня, філологиня, фотографиня, редакторка.

7. Зміни у запозиченнях із давньогрецької мови

У словах, що походять з давньогрецької та латинської мов, буквосполучення AУ передають через АВ: автентичний, автобіографія, автор. Також правопис дозволяє вживати паралельну форму з буквосполученням АУ: аудієнція та авдієнція, аудиторія та авдиторія, лауреат і лавреат, пауза та павза.

929277 (1)

Який вплив на суспільство чинять зміни у новому правописі?

Докторка філологічних наук, професорка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Ганна Мартинова наголошує на тому, що нова редакція правопису передбачає можливість використання варіативних форм слів.

- Якщо одна форма слова буде більш функціональною, то вона буде закріплена й надалі. Використання варіативних форм слів спрямовано для того, аби не збурити суспільство, яке й так має багато суперечностей. 19 змін до правопису треба було ввести ще в 2000 році. Вже нове покоління змогло б вирости на ньому, — зауважила Ганна Мартинова.

20 грудня 2000 року була скликана Рада з питань мовної політики, на засіданні якої розглянули одне питання – зміни до правопису. Їхнім автором був директор Інституту української мови НАН України Василь Німчук, який ще в 1999 році видав «Проєкт правопису 1999 року». Однак згодом запропоновані зміни не було підтримано.

- Новому поколінню прищепили норми правопису 1933 року. Особисто мене він не задовольняє, але, враховуючи політичну ситуацію в країні, змиряюсь з цим рішенням. Як відбудеться процес входження цих норм — це питання часу. Часто говорять, що літери –и немає на початку слова, але етимологічно вона там є. Ми підрівнялись під орфоепію російської мови, тому часто кажуть, що українська мова збіднена, бо має лише п’ятиелементну систему вокалізму. Думка про те, що зміни у правописі мають прийняти фахівці є неправильною. Новий правопис має прийняти все суспільство, — підкреслила професорка.

1145580

Чи існує потреба нововведень у правописі?

Доктор філологічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Микола Калько переконаний, що головним політичним міркуванням потреби правописної реформи є максимальне дистанціювання української мови від російської, яка смертельно загрожує існуванню українства.

- Російська мова паралізує питомо українські механізми словотвору, заміняє українську картину світу. Дистанціювання від російщини належить здійснювати, віддаючи перевагу українським формам, що не існують у російській, увипуклюючи все те, що робить українську своєрідною, неповторною й цікавою. Иншими словами, новий правопис мав би бути потужним знаряддям, що консолідує й посилює національну тотожність українства, — наголосив професор Микола Калько.

_107101806_unian_877676

Також науковець зауважив, що «Український правопис» 2019 року все одно залишається підрадянським з легкими вкрапленнями «скрипниківки», тобто «Харківського правопису 1929 року».

- Порівняно з «Українським правописом. Проєктом найновішої редакції» 1999 року, та навіть з деякими положеннями чинного українського правопису – це крок вперед, але два кроки назад. Обговорення нового проєкту тривало майже два десятиліття. В ідеалі повернення до питомого українського правопису, яким послуговується як вся українська діаспора, так і велика частина материкових українців, мало відбутися ще в перші роки незалежности, на хвилі національного відродження. Якби це відбулося, нинішня дискусія була б не злободенною, — додав науковець.

Зі свого боку Микола Калько відзначив, що у ракурсі еволюційного поступу в бік «скрипниківки» імпонує мудре рішення щодо паралельного вживання слів, оскільки прихильники зможуть почувати себе вільно, вживаючи, приміром, Верґілій, Ґете, міт, логаритмавдиторія, инший, любови, совісти тощо. Не-прихильники, вживаючи Вергілій, Гете, міф, логарифмаудиторія, інший, любові, совісті тощо, зможуть зорієнтуватися, відчуваючи смак нових слів та нових форм.

Можливо Вас зацікавить