Чи такий страшний вовк як його малюють: що означають нові правила поховання для черкащан

morg_trup
unnamed

З моменту прийняття в кінці 2017 року змін до КПК України, відомих серед журналістів як «поправки  Лозового», а серед народу – як зміни щодо поховання, шквал критики не вщухав.

Новий виток  обговорень очікувано припав на останній тиждень перед набранням вказаних змін 15 березня 2018 року.

Отже, чи дійсно через пару днів поховати людину без проведення судово-медичної експертизи, яка призначається лише за рішенням суду, буде неможливо?

Для початку потрібно з’ясувати та виокремити, що поправки, які починають діяти в КПК, стосуються саме процедури проведення експертизи, у коментарі нашому виданню розповіла партнер юридичної компанії  «SHIELD Group of companies» Юлія Ковальова.

– Так, якщо раніше експертиза проводилася експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду (тобто, слідчий або прокурор зверталися безпосередньо до експерта), то з середини березня цього року експертиза повинна проводитися експертною установою або експертом за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.  Відповідно, якщо раніше в обов’язковому порядку згідно з ст. 242 КПК слідчий або прокурор повинні були для проведення експертизи звернутися до експерта, то редакція КПК після змін передбачає звернення слідчого або прокурора з клопотанням до слідчого судді, якому надано строк у п’ять днів на його розгляд, – пояснила пані Юлія.

Як бачимо, процедура самого призначення та проведення експертизи дійсно розтягується в часі. А якщо врахувати, що саме клопотання теоретично може бути складено з порушеннями, то у судді є підстави для його повернення на доопрацювання, а це знову ж таки дорогоцінний час.

Однак, ажіотаж щодо того, що тепер всі ці славнозвісні зміни до КПК примушують проводити експертизу по такій довгій процедурі у всіх випадках смерті, є перебільшеними, запевняє юристка.

Як вже зазначалося, зміни стосуються саме процедури проведення експертизи. Щодо випадків її обов’язкового проведення, то все залишається на своїх місцях (якщо ми порівнюємо з сьогоднішнім днем).

Випадки, коли експертиза при смерті людини повинна проводитися, і власне сам порядок дій при настанні смерті людини визначені у Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини. Пунктом 5 розділу IV цього Порядку передбачено, що обов’язкове направлення трупів для проведення судово-медичної експертизи здійснюється у чотирьох випадках:

  • якщо є ознаки насильницької смерті або підозри на таку смерть;
  • смерть людини настала раптово або при нез’ясованих обставинах;
  • смерть людини настала поза місцем її проживання;
  • особу людини не встановлено.

В інших випадках, зокрема, у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку, смерть констатується лікарем, ним же проводиться огляд трупа та інформуються органи і підрозділи Національної поліції і адміністрація територіального закладу охорони здоров’я про можливість встановлення причини смерті без розтину та видачі лікарського свідоцтва про смерть.

– Отож у випадках, якщо потрібно провести експертизу для встановлення причини смерті здорової людини, яка раптово померла, або людини, яка померла не вдома, та особливо – у випадках вбивства,  тобто, в тих випадках, коли проведення експертизи є критично важливим, насамперед близьким людям, зміни до КПК дійсно можуть призвести до втрати часу, а значить – до втрати можливості більш оперативно та якісніше провести експертизу, — наголосила Юлія Ковальова. – Так, не потрібно бути медиком, щоб зрозуміти, що з часом у тілі людини проходять незворотні зміни.  Ускладнення процедури проведення експертизи у цих випадках грає не на користь, перевантажує і до того надміру завантажені суди, додає зайві стоси паперів для слідчих та ускладнює роботу експертам. І звичайно ж, на жаль, все це породжує спокусу у людей до використання таких “дієвих ліків” пришвидшення усіх бюрократичних процедур  як корупційної складової.

Прокоментував ситуація із змінами в КПК і сам нардеп Андрій Лозовий на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук». За його словами, жодних проблем із похованням через його правки не має бути, а вносив він їх з метою, щоб у забрати у силовиків на місцях можливість штучно затягувати розгляд кримінальних проваджень.

- Це вигадали з метою завалити мою антикорупційну правку, яка обмежує терміни слідства і таким чином забирає у силовиків на місцях можливість штучно затягувати розгляд кримінальних проваджень, таким чином знущаючись над людьми, «віджимати» бізнес у підприємців, по бєспрєдєлу тримати людей в СІЗО роками. Проти моєї правки є шалений спротив зі сторони абсолютно усіх силових структур, тому, що моя правка по суті ламає корупційну кормушку, — написав він.

До відома, до грудня 2017 року діяв Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини. Відповідно до нього випадки, коли трупи людей не направлялися для експертизи, були більш чітко окресленими та звуженими, а саме: якщо людина померла за місцем її проживання – тільки за наявності диспансерного спостереження за хворим, при відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку; а також якщо людині було понад 60 років і вона померла за місцем її проживання, за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку.

 

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить