Дихай вільно, живи тверезо!

im578x383-russo_alkogol_my1.ru
Житловий комплекс

Вчора близько дев’ятої години вечора в одному із відомих супермаркетів, стала свідком того, як продавчиня на одній із кас намагалася продати пляшку дорогого алкогольного пойла хлопчині років шістнадцяти. Моєму здивуванню і обуренню не було меж. Чим все закінчилось? Покупка не відбулася, але… Продавчиня не задоволена (хочу вірити, що отримає зауваження від адміністрації), молодик роздратований, але впевнено переконаний, що здійснить покупку в іншому магазині, в якому не буде таких прискіпливих покупців…

Куди ми котимося? Заради виторгу не гребуємо святим – дитячим здоров’ям… Заради спокою відводимо очі від ганебного вчинку… Заради наживи дозволяємо заборонену для підлітків торгівлю спиртним…

aW7KrVk6i-0

А потім маємо скалічені долі, хвору націю, неповноцінних захисників Вітчизни.

Алкоголізм. Це страшне слово стає страшним вироком для сотень тисяч наших громадян. Це не просто хвороба. Це страшний діагноз нації…

Термін «алкоголізм» у 1849 р. запровадив шведський лікар М. Гусс. Розглядаючи цей вид девіації (відхилення), можливо, доречніше застосовувати термін «пияцтво», оскільки алкоголізм має крім соціального також біологічний та медичний аспекти.

Алкогольні напої відомі людству з глибокої давнини. Греки один час ставили статуї бога вина Бахуса і богині мудрості Мінерви поруч (пізніше їх розділили богинею води Німфою, оскільки при споживанні вина його розбавляли водою). Споживання вина було частиною релігійних обрядів. Вакханалії спочатку були святами на честь Вакха (римського аналога Бахуса), лише з II ст. до н. е. їх почали вважати злочином (що підтверджує відносність, рухливість соціальних норм).

Міцніші напої люди навчилися виготовляти значно пізніше (лише в XI ст. в Італії одержали з вина спирт, в Росії горілку із зерна почали робити в XIV ст.). Для більшості населення алкогольні напої тривалий час були малодоступні як дорогі. Це був, по суті, предмет розкоші. Лише промисловий спосіб одержання етилового спирту зробив можливим масове споживання алкоголю. У XVIII ст. пияцтво було поширеним у Великій Британії, Німеччині, Швеції. У цей час горілку почали широко вживати і в Росії. У XIX ст. алкоголізм вже став складною проблемою цивілізації, яка ще більше загострилася в XX ст. та перейшла до ХХІ.

1238751_1-1-

Алкоголь став атрибутом усіх соціальних ритуалів, офіційних церемоній, свят, засобом розв’язання особистих проблем. Однак це явище дорого обходиться суспільству: 90 % хуліганств, 90 % зґвалтувань, майже 40 % інших злочинів пов’язані зі сп’янінням. Тяжкі злочини – вбивства, пограбування, розбійні напади, завдання тяжких тілесних пошкоджень – у 70 % випадків здійснюють люди в нетверезому стані. З пияцтвом пов’язана приблизно половина всіх розлучень. Слід зазначити, що алкоголь є причиною передчасної смерті багатьох людей. Зокрема, від 20 до 30 чоловік на 100 тис. населення працездатного віку вмирає від отруєння алкоголем.

Розрізняють три моделі споживання спиртного: винну, горілчану, пивну. Вони складалися історично і виявляються в традиціях різних народів.

Винна модель є поширеною у Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Угорщині, Вірменії, Грузії, Молдавії. Для населення цих країн характерні регулярне споживання слабкого виноградного вина за обідом і вечерею, порівняно рівномірний розподіл об’єму алкоголю між різними групами населення. Такій моделі властиве дуже високий рівень споживання алкогольних напоїв (у Франції приблизно 16 л абсолютного алкоголю в рік на людину, в Італії – 14 л).

Горілчана модель (Польща, Україна, Білорусь, Росія, США, Швеція, Фінляндія). В цих країнах на міцні напої припадає приблизно половина загального споживання алкоголю. Для цієї моделі характерні: висока нерівномірність розподілу споживання алкоголю серед населення; наявність груп, які різко виділяються непомірністю споживання і асоціальною поведінкою; досягнення сильного сп’яніння як свідома мета споживання алкогольних напоїв. У середньому п’ють помітно менше на душу населення, ніж при винній моделі (у Фінляндії та Швеції – трохи більше 7 л на рік на людину).

51700_Kapustina_07_1

Пивна модель (Німеччина, Нідерланди, Австрія, Данія, Швейцарія, Чехія) близька до винної, а за рівнем споживання алкоголю посідає проміжне місце.

В історії боротьби з алкоголізмом можна виділити два напрями: обмеження різними методами доступності спиртних напоїв, скорочення їх виробництва, підвищення цін тощо. Наприклад, у деяких країнах вводився навіть «сухий закон» (США, Великій Британії, в Росії з 1914 по 1925 р.). Однак усе це не дало бажаних результатів – процвітала контрабанда, виготовлення горілки в домашніх умовах.

У Бельгії, Франції, Норвегії вводили заборонні закони на напої певної міцності. У Швеції з 1865 р. діяла так звана Готтенбурзька система (пізніше в дещо зміненому вигляді її було прийнято і в інших скандинавських країнах). Сутність цієї системи полягала в тому, що продаж спиртного здійснювався тільки разом з гарячою їжею, а продавець мав прибуток лише з харчових продуктів. З 1919 р. замість цієї системи було введено систему Братта, яка нормувала споживання напоїв (4 л на сім’ю на місяць). У середині 50-х років ХХ ст. і цю систему відмінили, а урядовий орган – шведський «департамент тверезості» фактично перетворився на статистичну установу. У колишньому СРСР періодично провадилися широкі кампанії по боротьбі з алкоголізмом. Остання з них була у другій половині 80-х років, коли було знищено половину насаджень виноградників, за площею яких СРСР посідав перше місце в світі.

7sSo_yzccr8

Другим напрямом боротьби з алкоголізмом є створення умов, що стримують потяг до спиртного, формування у населення безалкогольних стереотипів поведінки. Це шлях довгий, потребує високої культури суспільства, рівня добробуту.

…Що чекає наших дітей залежить від нас! Від нашого власного прикладу здорового способу життя. Від нашої свідомої громадянської позиції. Від нашої волі та витримки. Від нашого бажання мати здоровий генофонд нації.

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить