«Для того, щоб надавати якісну послугу, потрібно вчитися господарювати»: що зміниться для медзакладів з 1 квітня

medychna reforma
besplatka_728_90_ukr

З 1 квітня 2020 року всі заклади охорони здоровя комунальної форми власності переходять з моделі утримання за рахунок субвенції з державного бюджету до моделі фінансування, коли гроші йдуть за пацієнтом. Тобто кошти виділятимуться безпосередньо на пацієнта. Відповідно, ті медзаклади, які надаватимуть більше послуг – отримуватимуть і більше грошей.

Медичні установи отримують не тільки більше самостійності, однак і більше відповідальності. Тепер кошти надходитимуть безпосередньо на рахунки медзакладів і їх директори повинні вміло ними розпорядитися, щоб забезпечити максимально ефективну роботу своєї установи з користю для пацієнтів і персоналу.

Починаючи з нового року, усі медзаклади мають бути готові укласти договори з Національною службою охорони здоров’я, щоб отримати відповідне фінансування.

Для того, щоб укласти договір із НСЗУ, коментує начальниця управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Лариса Кошова він має:

- стати комунальним некомерційним підприємством;

- комп’ютеризуватися і вибрати медичну інформаційну систему (МІС);

-  заклад й усі лікарі та медсестри мають бути зареєстровані в системі еHealth.

– Після того, як це все буде зроблено, медичні установи готові до підписання договорів із Національною службою охорони здоров’я України. Вони підписують договір на пакет послуг, на який вони за вимогами можуть претендувати, — відзначила Лариса Миколаївна.


Договір передбачає, що заклад зобов’язується надавати пацієнтам послуги первинної медичної допомоги, а НСЗУ — оплачувати їх відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Перелік послуг, пов’язаних із наданням первинної медичної допомоги, визначено в Порядку надання первинної медичної допомоги (наказ МОЗ від 19.03.2018 р. № 504).


У ході другого етапу медичної реформи, відзначає директор департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Олег Стадник, повинні ламатися старі стереотипи у підходах до ведення господарської діяльності медичних установ:

«Наприклад, можна переглянути транспортні послуги: чи утримувати автомобілі та водіїв і платити їм заробітну плату, чи закуповувати послуги автоперевезень; чи тримати 4 слюсаря-сантехніка, чи укласти угоду з певними фірмами, які в разі необхідності приїжджатимуть і виконуватимуть замовлену роботу. Якщо пацієнти не підуть у лікувальну установу, то для чого витрачати гроші на її утримання. А для того, щоб надавати якісну послугу, потрібно вчитися господарювати, домовлятися на ринку між різними групами й інтересами. У цьому нічого страшного немає!»

Однак уже зараз деякі медичні установи Черкас переживають, що коштів, які виділятимуться НСЗУ не вистачатиме на всі потреби закладу.

– Аби цих коштів вистачило, щоб погасити заробітну плату, комунальні платежі і на елементарні медикаменти, — відзначає заступник директора КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Віталій Григор’єв. – Мова не йде про повноцінне забезпечення чи хоча б, щоб ми виходили на нуль. Тож дуже велике питання, на що вистачить тих коштів, які будуть виділятися.

За словами медика, наразі у їхній лікарні гостро стоїть питання постачання компонентів крові.

– Національна служба здоров’я України виділятиме кошти за пролікований випадок, але це буде з 1 квітня, а до цього у нас без препаратів крові люди помирають, — обурюється Віталій Вікторович.

Він апелює, що їм просто не залишили вибору:

«У нас в рік лікується близька 20 тисяч людей, переливається 700 літрів компонентів крові, приблизна вартість яких – 6 мільйонів гривень. А у нас на медикаменти на рік виділяється, приблизно, від 4 до 6 мільйонів гривень. Тобто у нас просто немає цих коштів. Ми маємо або самі готувати компоненти крові, або купувати у приватної фірми. Для того, щоб самостійно готувати компоненти крові, необхідно мати величезну базу, а купувати у приватної фірми – дорого. От така у нас ситуація…»

Укладати договори з іншими станціями переливання крові – теж не варіант, відзначає лікар, адже забагато часу займатиме доставка компонентів крові, що може стати критичним для деяких пацієнтів.

У “Черкаському обласному центрі служби крові “Черкаси-Плазма” повідомляють, що готові йти назустріч усім медичним установам регіону і зможуть повністю забезпечити потребу в крові всіх лікувально-профілактичних закладів області.

Наразі змінюється юридична форма господарювання комунальних медичних закладів, тож укладання угод – це цілком цивілізований процес, вважає директор департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міськради Олег Стадник. Згідно реформи охорони здоров’я, медзаклади стають самостійнішими у свій господарській діяльності, а всі кошти від НСЗУ надходитимуть безпосередньо на їх банківські рахунки, в обхід міського бюджету.

– Якщо ж заклад, як суб’єкт господарювання, не підписує скопом як усі угоду, можливо, це не так уже й погано. Значить він максимально намагається врахувати і свої власні інтереси. Головне, щоб це було не на шкоду пацієнтам, — відзначає головний медик Черкас. – Потрібно дійсно проаналізувати ціни на ринку цих послуг. Треба ж також розуміти, що інтереси у обох структур взаємовигідні. Тому що і центрам переливання крові потрібні лікарні.

Також, переконаний Олег Михайлович, якщо пролікований випадок у лікарні передбачатиме необхідність переливання крові чи її компонентів, то, безумовно, все це буде відшкодовано Національною службою здоров’я України:

«Якщо третя міська лікарня отримуватиме гроші за пролікований випадок від Національної служби здоров’я і в ньому будуть враховані компоненти крові, витрачені медзакладом, то він буде авансуватися так званим глобальним бюджетом».

First1

Можливо Вас зацікавить