Кохання в режимі онлайн…

Кохання в режимі онлайн…
в Ексклюзив, Новини, Суспільство

Віртуальний світ дуже швидко завоював любов і прихильність багатьох людей. Спілкуватися, подорожувати, купувати і робити ще безліч речей не відходячи від компютера – чи це ж не ті блага, до яких ми всі так прагнули. Так само популярними стали й інтернет-знайомства. Для декого вони стали справжнім порятунком і реальним шансом побудувати довгоочікувані стосунки.

Загалом же будь-які знайомства, стосунки, взаємодія між партнерами – завжди унікальні і неповторні, це щоразу проект, що реалізується вперше, говорить психолог Антоніна Прошина. Тому і вступаємо ми в цей проект з певною долею ризику, не знаючи, до чого він приведе, з чим доведеться стикнутися, які почуття відкриє. Якщо з стосунки починаються опосередковано, а не з прямого контакту, то це додає певних особливостей та нюансів.


Коли відстань – не перешкода


Є чимало позитивних прикладів, коли Інтернет допоміг зустрітися двом половинкам і створити міцні стосунки. Сергій і Віка розпочали свої стосунки віртуально, зараз же вже разом планують своє спільне життя:

«Наше перше знайомство відбулось у соцмережі. Можна сказати, моя дівчина проявила ініціативу першою. Віка уподобала мою світлину, а я «лайкнув» її фото у відповідь і дописав коментар «Красива!». Потім вона написала мені повідомлення «Давай познайомимось!». Я не відмовився. Ми розповіли один одному про свої захоплення, мрії та цілі в житті. І тут Віка виявилась знову «спритнішою» і написала власний номер телефону зі словом «Дзвони!». Так і почалось наше спілкування в Інтернеті. Я розповідав їй про сірі армійські будні, а вона – про захоплення танцями та багато чого іншого. Виявилось, у нас є спільні інтереси та схожі погляди на життя. З кожним наступним телефонним дзвінком та повідомленням наші стосунки ставали все міцнішими та ближчими. Потім, через кілька тижнів, Віка приїхала до мене у військову частину. Ця зустріч багато чого значила, адже до цього ми пізнавали в один одного внутрішню сторону, а при зустрічі я побачив, що вона крім душевної вроди дуже красива й зовні. Після першої зустрічі між нами зав’язались ще тісніші стосунки. Потім поїхав до неї я. Бачимось хоч і рідко, але це аж ніяк не впливає на наші почуття. Зустрічаємось вже 3 місяці. Звичайно, буває всякого: без сварок не обходиться, але так ми ще більше пізнаємо один одного і «притираємось». Хоч я проходжу службу в армії, проте вже встиг познайомити свою дівчину з батьками – разом всією сім’єю відсвяткували Новий рік. Для себе зрозумів, що відносини – складна штука, при тому, що не має можливості бачитися частіше. Але ми все одно плануємо разом наше спільне майбутнє та надіємось тільки на краще».

Сергій і Віка

–   Я особисто знаю кілька прикладів, коли саме цей вид спілкування допоміг народитися кільком гарним сім’ям, – говорить психолог та додає. –  Для багатьох людей, що багато часу проводять на роботі чи мають обмежене коло спілкування, – це єдина можливість шукати нові контакти чи зв’язки. Не у всіх є талант знайомитися у магазині чи на вулиці. На спеціальних сайтах це легше і наміри співбесідника зрозумілі і співпадають з вашими, що обумовлено самими обставинами знайомства. Це ще доступ до контакту з іноземцями, що для декого є принциповим моментом.

І навіть якщо ці контакти не завершаться створенням щасливої пари, це гарна можливість «потренуватися» у спілкуванні з протилежною статтю у більш захищеній ситуації. У більш спокійному стані та звичній для себе обстановці повчитися починати розмову, реагувати адекватно ситуації, розуміти інтереси, мотиви, особливості спілкування людей протилежної статі.

Та все ж у таких віртуальних знайомств, є дві сторони медалі. Все залежить і від обставин, і від самих людей. Головне, не поринути у цей світ цілком і вчасно перевести стосунки у реальну площину, адже лише у реальному спілкуванні ти зможеш цілком зрозуміти людину.

– Часто все починається з «рожевих окулярів» та захопленої ідеалізації, що з часом призводить до розчарувань та болючого руйнування ілюзій. Це природній процес, що ми наділяємо партнера власними  очікуваннями, уявленнями, домальовуємо якостей, що йому не притаманні. Певною мірою, на якомусь етапі інша людина стає дзеркалом наших мрій (цей ефект віддзеркалювання ми відчуваємо, коли у гарному піднесеному настрої зустрічаємо приємних людей, а у поганому – ніби притягуємо до себе агресивних чи напружених). І природно, що коли сила почуттів спадає, до доводиться зустрічатися з реальністю і побачити партнера таким, як він є.  Це нормальний етап стосунків, коли закоханість передвоюється через прийняття у кохання, або ж стосунки завершуються, якщо партнери не готові до відкритості та відмови від своїх ілюзій, – говорить Антоніна Прошина.

Що ж відбувається у інтеренет-спілкуванні? Інформації про людину ми отримуємо менше без реального контакту, під час зустрічі свідома інформація доповнюється несвідомою – запах, дрібні деталі, нюанси, що не встигли зафіксувати увагою, підсвідомістю відмічені і наше уявлення про людину роблять більш повним. Наш мозок не любить порожнеч, від одразу їх заповнює своїми змістами. Якщо ми маємо часткове уявлення про когось, то інше – домалюємо! Тому незнайомець по іншу сторону монітора стає таким зручним об’єктом для навішування наших, часто безпідставних, очікувань та ілюзій. Можливо, саме тому в результаті подальших зустрічей розчарувань більше, так як і прірва між реальним і ідеальним образом більша.

Тому, мабуть, під час пошуку історій стосунків, які так чи інакше пов’язані зі світом Інтернету, більше знайшлося таких, які не призвели до тривалих і серйозних взаємин. А у декого з наших героїнь залишили гіркий присмак розчарування.


В житті я його навіть не впізнала, Наталія, студентка


– З хлопцями знайомлюсь рідко в Інтернеті, але одного разу був такий випадок. Юнаку просо сподобалось моє фото і він почав мені писати. Та людина виявилась для мене нецікава, адже почав постійно задавати безглузді запитання і набридати мені, тому спілкуватися ми припинили. Раджу дівчатам знайомитися з хлопцями в реальному житті, адже сьогодні надто багато віртуальності, – ділиться своїм життєвим досвідом студентка ЧНУ ім. Б. Хмельницького Наталія Зінченко. – Ми з ним бачилися після того, і він до мене підійшов, а я не впізнала його, сказала “вибачте, я вас не знаю, ви щось плутаєте “. А потім вже зрозуміла, що це був мій віртуальний друг.

Наташа Зінченко

Ми й самі часто грішимо тим, що формуємо у інтернет-акаунті прикрашену версію себе. Фото ми обираємо те, де самі собі подобаємося, в найкращому ракурсі. У переписці менше спонтанних, невимушених, а тому і недоречних реакцій. Над кожною фразою є час подумати та написати більш красиво та дотепно.

Іноді після інтернет-спілкування людям важко перейти до наступного етапу розвитку стосунків. Боязнь того, що твій віртуальний обранець чи обраниця виявляться не таким ідеальними, або ж ти сама розчаруєш його чи її сподівання, часто стають тою перепоною, яку не всім під силу подолати.


Не знаю, чи готова йти далі…, 26-річна Наталія Букай


Наталія Букай

– Я знайомилася з багатьма хлопцями. Але не зацiкавив нiхто. А цей зачепив своєю вiдповiддю. Дiло було так:
– Привіт!
– Привіт!
– Що робиш?
– Працюю!
– Припиняй!
– Що припинити?
– Працювати!
– А хто, ти мене забезпечувати будеш?
– Одружусь, і буду, а ти з дітлахами нашими сидітимеш!

Ось так ми познайомилися, потім обмінялися номерами, зідзвонились. Домовилися зустрітися. Він забрав мене з роботи, поспілкувалися. Потім провів додому. У зв’язку з його постійною зайнятістю на роботі ми бачилися дуже рідко, в основному листувалися. Мені це не дуже сподобалося, я вважаю за краще живе спілкування. Зараз ми продовжуємо спілкуватися по телефону, але часу на зустріч немає. Та й не відчуваю, чи готова взагалі до побачення…

Можливо, я не вмію знайомитись (посміхається). Спробувала один раз і розчарувалась. Ось у кого не запитаю, «навіщо на сайт зареєструвався?», всі відповідають «сумно було».

А сусідка моя вже рік «сидить» на сайтах знайомств, ходить на побачення, спілкується. Але я зробила висновок, що нікого серйозного там не знайдеш, – розповіла 26-річна Наталія Букай.


В реальному житті він виявився зовсім іншим, Анастасія, студентка


Анастасія Ткач

Спробувала зав’язати стосунки в Інтернеті й інша наша героїня, проте результат не дуже її втішив. Однак вона вірить, що «happy end» можливий.

– Я вважаю, що знайомитись з хлопцями в Інтернеті не варто. Ми не можемо точно знати, хто саме є власником сторінки, справжнє фото чи ні, а спілкування через повідомлення дає змогу гарно обдумати написане та декілька разів змінити текст перед відправленням. Раніше я часто знайомилась з хлопцями в Інтернеті і нічого гарного з цього не виходило. Але, звісно, є випадки, коли знайомство в соцмережах дійсно було вдалим і закінчилося міцною дружбою або довготривалими стосунками.

Одного разу до мене в друзі додався хлопець. Ми почали спілкуватися, я його розпитувала, як він мене знайшов і тому подібне. Виявилось, що він побачив мене в одному з магазинів містечка, де проживає моя бабуся і вирішив знайти мене в соціальній мережі. Ми спілкувалися, потім він десь знайшов мій номер телефону і ми почали вже дзвонити один одному. Потім спілкування перейшло в реальне життя . Але згодом ми перестали спілкуватися, бо за час листування в Інтернеті я зробила з нього ідеал, оскільки манера його написання переконала мене, що він дуже вихований і ввічливий. Проте  в реальному житті його манера спілкування виявилася зовсім іншою, він був грубим та вживав багато нецензурної лексики, – поділилася своїм досвідом віртуальних стосунків студентка Анастасія Ткач.


Все, що не робиться, на краще…


Фінал її історії міг бути щасливим, але саме ці стосунки, які починалися у віртуальному світі не встигши закріпитися у реальному, зрештою, там і залишилися.

– Із моїм хлопцем ми декілька разів пересікалися у громадських містах: магазини, торгівельні центри. Як з’ясувалося потім у нас із ним було багато спільних друзів, саме через яких і він і знайшов мене у соціальній мережі контакт. Добавила його автоматично, побачила, що є спільні друзі і натиснула мишкою “Добавити в друзі”. Відразу, як я це зробила, він написав мені “Привіт”, ну і я від «скуки» відповіла йому, так ми почали спілкуватися. Напевно, за іронією долі, друзі запросили мене у кіно саме тоді, коли туди прийшов і “мій віртуальний друг”. Згодом якось все так закрутилося і віртуальне знайомство переросло у реальне, згодом у дружбу. а потім і у стосунки. Прозустрічалися ми не довго… Йому запропонували роботу за контрактом закордоном….. у зв’язку із цим ми вирішили розійтися, адже у кохання на відстані, та і ще на такій, ми і не вірили. Зараз ми залишилися друзями, хоча це уже щось більше схоже на знайомих, відстань дається взнаки.

246-10646459_1aa5e817

Чи вірю я в справжні почуття у віртуальному світі? Тут складно щось сказати. У кожного своя історія, але я точно переконана, що не варто сліпо довіряти людям на головній світлині в соціальній мережі, адже часто за нею може ховатися зовсім не те, що ми очікуємо, та і ми самі часто є не тими, ким би нам хотілося бути для інших.

Хоча, моя історія могла б бути щасливою, але все, що не робиться робиться на краще, – розповіла свою життєву історію ще одна наша героїня, яка побажала залишитися невідомою.

Інтернет – мережа з безліччю можливостей. Це доступ до ресурсів, шанс швидко розповсюдити корисну чи важливу інформацію, але це й можливість розповсюджувати брехню чи нечесно заробляти. Це вже залежить від особистості та намірів користувача. Те ж стосується і феномену інтернет-знайомств. Буде це на користь чи на шкоду, залежить від ваших намірів та свідомої готовності зустрітися з тими мінусами, про які говорилося вище. Вибір за вами! Тож бажаємо вам зустріти другу половинку, в якому б світі це не відбулося – віртуальному чи реальному.

 

Реклама