Листи, книги і написання картин: Роман Сущенко розповів, що допомогло пережити три роки полону (ВІДЕО)

72069199_2994143334144840_6689216971436720128_n
besplatka_728_90_ukr

Сьогодні в пресцентрі Черкаської ОДА відбулася зустріч із українським журналістом Романом Сущенком, який перебував у російському полоні з 30 вересня 2016 року. Звільнений з нього був разом із 24 моряками та іншими політв’язнями 7 вересня 2019 року.

Роман був затриманий у Москві, його звинуватили у шпигунстві і ув’язнили у Лефортівській тюрмі, а 4 червня 2018 року Московський міський суд засудив українця до 12 років колонії суворого режиму.

- По мені відбувся суд, відбулися всі апеляції, був вирок і його частину я відбув. Внаслідок перемовин лідерів двох країн провели обмін полоненими. Був виданий указ російського президента про помилування 10 політв’язнів, серед яких був і я. Ми з адвокатом ще не завершили цю справу, оскільки маємо намір подавати касаційну скаргу і звертатися до Європейського суду з прав людини, — розповів під час зустрічі із представниками черкаських медіа колишній бранець Кремля.

Після повернення політв’язень пролікувався у «Феофанії», наразі за допомогою психологів призвичаюється до нових умов життя.

- Потихеньку звикаю до умов, в яких проживаю, до повітря свіжого. Відвідав маму, з вами поспілкуюся (з журналістами — ред.), походжу вулицями рідного міста (Роман Сущенко народився у Черкасах — ред.), — розповів Роман Сущенко.

Справитися із довготривалим перебуванням у російських в’язницях допомагали листи від рідних і близьких, підтримка з України й із-за кордону, книги і написання картин. За майже три роки полонений отримав близько 400 листів.

- У полоні я намалював близько 100 картин. Спочатку це були пейзажі, потім почав малювати європейські міста. Писав я їх кульковою ручкою на звичайних стандартних аркушах паперу, оскільки в Лефортівській в’язниці були заборонені кольорові олівці, фломастери і так далі, — пригадав Роман Сущенко. —  Потім я зрозумів, що чогось не вистачає, а саме — кольору. Я застосував заварку від чаю. Вийшла така триколірна гама: білий папір, синя ручка і чай. Потім я так само почав заварювати лушпиння цибулі й з’явилися ще кілька таких цікавих відтінків. А згодом використовував сік буряка, розводив жовті пігулки фурациліну. Уже коли перебував в колонії, мені надіслали фарби і якісний папір. Малювання для мене стало психологічною терапією, допомагало відволіктися від думок, де ти перебуваєш і що на тебе чекає. Таким чином можна було трохи відпочивати.

1105091_6014327

1145087_7464144 1502353767-7751

За словами Романа, фізичні тортури до нього не застосовували, однак був моральний тиск, який проявлявся як і у створенні відповідних умов перебування українця в ізоляції, так і в образах і лайці в його бік.

У планах — продовжити займатися журналістикою (до полону Роман Сущенко працював кореспондентом Укрінформу у Франції), створити літературний доробок з тих записів, які вів у полоні, а також провести аукціон з художніх робіт, а  виручені кошти передати родинам політв’язнів. Своє майбутнє журналіст бачить тільки в Україні, тому щиро занепокоєний тими подіями, які досі мають місце в рідній країні.

- Щодня гинуть люди, щодня ламаються долі наших співгромадян. Події останніх двох тижнів показують, що конфлікт буде продовжуватися і загострюватися. Попереду, як на мене, ще якась гостра фаза, — прокоментував Роман Володимирович.

Деталі дивіться у нашому відео:

Можливо Вас зацікавить