«Мені хочеться, щоб українці думали головами, а не серцями», — Андрій Кокотюха в Черкасах потішив атмосферною бесідою

DSC03257

Нещодавно завдяки МГО «Книжковий Маестро» до Черкас завітав відомий український письменник, сценарист, журналіст Андрій Кокотюха. Окрім презентації своєї серії детективних ретро-романів, пан Андрій порадував своїх прихильників інтелектуальними жартами та власними роздумами про важливе.

«Чоловіки і  жінки, слава Богу, відрізняються один від одного. У них різні потреби, вони взагалі навіть виглядають інакше. І кожен з них по-своєму правий»

Чи маєте ви певні шаблони чоловічих та жіночих образів?

Звичайно. Тому що чоловіки і жінки, слава Богу, відрізняються один від одного. У них різні потреби, вони взагалі навіть виглядають інакше. І кожен з них по-своєму правий. Якщо говорити про ретро-романи, оскільки це атмосферні книги, дуже важливо у що вдягнуті герої. Вони мають бути одягнені відповідно до епохи.

Я спеціально купив книгу «Історія моди», щоб вивчати історію європейської моди XX століття буквально по роках. Оскільки зробив висновок, що не так важливо, у чому одягнений чоловік. Читачі й читачки більшу увагу приділяють все-таки жінкам: як вона виглядала, чи вдягалась вона правильно по моді, чи була в тренді, чи суперечила цьому. Важливо розуміти, хто твоя героїня: чи вона кидає суспільству виклик, чи слідкує за тенденціями. Проробляючи такі персонажі, треба бути  уважним до деталей. Все треба враховувати.

DSC03243

«Мені хочеться, щоб українці думали головами, а не серцями, якщо не називати інші місця»

Чому Ви не пишете мелодраму і фантастику?

Наведу приклад про український менталітет. Якщо українець захворіє, його маршрут такий: державна поліклініка, приватна клініка, бабка-ворожка. З нею звіряють всі діагнози і вірять їй. Це абсолютна правда про нас з вами. Для українців найулюбленішими жанрами є мелодрама і фантастика, тому що українці емоційні.

Ці два жанри – ірраціональні, при чому дуже розвинені в Україні. А мені хотілося, щоб українці думали головами, а не серцями, якщо не називати інші місця.

Я входжу у топ-10 раціональних людей планети. Я взагалі дуже раціональна людина, аж самому страшно.

А ще я не пишу мелодрами – тому що не розумію, що це за жанр доводити жінок до сліз. Жінкам треба нести радість, якщо ти справжній мужчина. Жінка повинна тобі повірити, з тобою має бути цікаво, а не слізно, плакально, скандально.

«От є у мене така негативна риса характеру: я не реагую на «фейсбучні» дописи. Можу дати майстер-клас як це зробити»

Нещодавно вийшов фільм «Червоний» за вашим однойменним романом. Поділіться своїми спогадами про його зйомки.

Як правило, всі краще знають як знімати фільм, як писати книгу. Я не знаю людини, яка б не знала щось краще за автора. Коли ми запускали фільм «Червоний», спочатку знімали фінал, коли наші герої захопили табір і частково вдягнули на себе одяг: хто зеків, хто військових. Ми виклали у соцмережу інформацію і фото, що розпочинаємо перший знімальний день. На фото наші персонажі стоять хто в чому. На той час були люди, які перед цим прочитали роман про УПА. І почалося: «Ви шо! Фільм про УПА, що це за «махновці» у вас? Що це за знущання? Що це за треш?» А мені в «лічку» пишуть: «Пане Андрію, не ганьбіться! Якщо вам треба консультант, можу запропонувати свої послуги. Ось мій телефон. Будь ласка, наберіть, щоб не було ганьби». Я на це не реагую. Я на «Фейсбук» взагалі не реагую. От є у мене така негативна риса характеру: я не реагую на «фейсбучні» дописи. Можу дати майстер-клас як це зробити.

DSC03257

«У книзі розміром 200 сторінок мету героя український письменник сформувати не може. Зате ми знаємо мету автора – написати геніальний твір, який прочистить «мозги» усім наступного дня після того, як книжка вийде у світ. Наголошую, книжка тиражем  у 1000 примірників. І ця книга негайно змінить світ на краще»

Чого не вистачає Вам у творах український авторів?

В українській літературі герої не беруть на себе відповідальність. Переважну більшість героїв в українській літературі автори проектують на себе. Той, хто називає себе українським письменником — людина інфантильна. Вона постійно щось вимагає, на щось скаржиться, відчуває свою нереалізованість і така людина не може взяти на себе відповідальність. Герой чи героїня повинні мати мету із самого початку історії, до якої треба йти до кінця. Чітко сформулювати мету можна тільки у жанровій літературі. А із жанром автор визначитися не може, адже його жанр – книга про себе, мої роздуми про те, що відбувається, мій вплив на громадську думку, моє месіанство, моє пророцтво або визнання мене пророком, моя роль в українській культурі. Все, що завгодно, тільки не мета, поставлена герою, за якою він буде іти.

В одному підручнику з драматургії є короткий опис книги, в якому яскраво висвітлена мета головної героїні: «Під час війни молода жінка втратила свій будинок і хоче його повернути». Це йдеться про роман Маргарет Мітчел «Віднесені вітром».

Усі два томи героїня йде до своєї мети. У книзі розміром 200 сторінок мету героя український письменник сформувати не може. Зате ми знаємо мету автора – написати геніальний твір, який прочистить мозги усім наступного дня після того, як книжка вийде у світ. Наголошую, книжка тиражем  у 1000 примірників. І ця книга негайно змінить світ на краще.

Я нічим не відрізняюся від усіх інших авторів. Ніхто не хоче брати на себе додатковий тягар. Але тим не менше, я все переписую. Переписую раз, два, три, вісімнадцять, поки ми не дійдемо спільної мети і спільного знаменника. Саме так я, як автор, працюю над кожним своїм текстом, незалежно від обсягу.

P.S. А ще Андрій Кокотюха висловив думку, що українці завжди були в опозиції до влади: «Українці ненавидять владу. І якщо вони оберуть президентом Вакарчука, який обіцяє їм, що «все буде добре», вони дуже скоро і його зненавидять».

DSC03261

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить