«Не можна поєднувати мішок із грошима з тим, хто приймає рішення по закупівлям», — Олександр Барабоха розповів, чому ліквідація ЄТК була помилкою

baraboha

Єдиний тендерний комітет був створений ще у 2005 році, тоді його очолив депутат Черкаської міської ради Павло Карась. А у 2011 році на цю посаду був призначений Олександр Барабоха. Пропрацював він головою ЄТК до 2017 року. А вже у квітні цього року він був усунутий з посади голови Єдиного тендерного комітету. На його місце була призначена Леся Короткошей. Та й вона довго не протрималася. У травні виконавчий комітет проголосував за те, щоб департамент освіти та гуманітарної політики, департамент охорони здоров’я та медичних послуг, департамент житлово-комунального комплексу, департамент архітектури та містобудування (а ще – підпорядковані їм комунальні підприємства, установи та заклади) – здійснювали процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти самостійно. Аргументація була проста – розпорядники коштів краще й швидше будуть проводити тендери, на відміну від «великого й неповороткого» ЄТК.

І зовсім нещодавно, 22 вересня, було прийнято рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради, яким фактично зруйновано систему закупівель через Єдиний тендерний комітет.

За цей час часто доводилося чути, що така структура діє тільки в Черкасах, не притаманна іншим обласним центрам та загалом вона викликала чимало питань, особливо у депутатів міської ради. А міський голова Анатолій Бондаренко навіть назвав ліквідацію ЄТК «реальним кроком до викорінення корупції в міській владі».

Однак колишній голова Єдиного тендерного комітету Олександр Барабоха вважає, що ЄТК за час своєї роботи довів своє право на існування.

Про те, чому він має бути, його переваги, мету створення, про зекономлені за час його існування кошти та припущення, чому він був ліквідований, Олександр Володимирович розповів нашому виданню.

Переваги Єдиного тендерного комітету

– У 2005 році було створене, ще за міського голови Волошина, управління євроінтеграції, яке очолював Павло Миколайович Карась і при цьому управлінні був створений Єдиний тендерний комітет, який також очолив Павло Карась. За цей час змінювалися мери, змінювалися їхні команди, змінювалися міські ради, але Єдиний тендерний комітет працював. І як на мене, тут нічого дивного, бо за цей час система довела своє право на існування. Вона довела, що є більш ефективною, ніж якби закупівлі проводилися розпорядниками коштів, — відзначив Олександр Барабоха.

Для чого був створений Єдиний тендерний комітет? Законом передбачені так звані порогові суми, з яких починається процедура закупівлі. З роками вони змінювалися, але на сьогоднішній день для товарів і послуг – це 200 тис. грн, для робіт – 1,5 млн грн.

– Тобто, якщо, наприклад, окремий медичний заклад хоче закупити ліки, то він зобов’язаний здійснювати процедуру закупівлі відкрито (через тендер), якщо сума складає 200 і більше тисяч гривень.

До галузі охорони здоров’я Черкаської міської ради, яка фінансуються з міського бюджету, відносяться близько 14 лікарень та поліклінік. Отже, за простою арифметикою, у разі, коли за кожним закладом сума закупівель становить 199,99 тисяч гривень, без тендеру (що означає без конкуренції, лише за домовленістю між керівником закладу та постачальником) витрачались би кошти міського бюджету на суму близько 2,8 мільйонів гривень. І це лише один приклад. Розумієте, що тільки ліками у лікувальних закладах не обходиться. А тепер уявіть собі ситуацію із підпорядкованими Черкаській міській раді закладами освіти, яких налічується близько 66. Лише по одному предмету закупівлі (папір, крейда чи буд-який інший товар) без будь-якої конкуренції можливо здійснити закупівлю на суму близько 13 мільйонів гривень. Як наслідок, будьте певні, жодної гривні економії, — навів приклади Олександр Володимирович.

Що ж давав Єдиний тендерний комітет? Cума закупівлі, яка потрапляла під тендер, формувалася на рівні всієї галузі (чи то охорони здоров’я, чи освіти), а не окремого закладу. І якщо по галузі сума закупівлі дорівнювала чи перевищувала 200 тис. грн, то тоді виходили на тендер. І як наслідок, ті 2,8 млн грн, на закупівлю ліків, про які говорилося вище, витрачались через тендер. За таких умов лікувальні заклади отримували бажаний товар та, наголошує пан Барабоха, економію коштів, яку в подальшому спрямовували на закупівлю додаткових обсягів чи на інший товар.

Як закупівлі відбуватимуться тепер? Єдиний тендерний комітет розформували, таким чином давши можливість кожному закладу до 200 тис. грн здійснювати закупівлю без тендеру. Без «Прозорро».

Найбільшим досягненням у роботі тендерного комітету є та економія коштів, яка відбулася внаслідок проведення закупівель через ЄТК, та якої могло б не бути, якби закупівлі здійснювались закладами самостійно. Тож Олександр Барабоха наводить цифри (вони, за його словами, переконливіші за будь-які слова), що ілюструють, які суми не потрапили б на торги, якби не було ЄТК. У 2015 році повз торги пройшло б близько 7,5 млн грн, 2016 – 9,3 млн грн, 2017 – майже 4 млн грн. За результатами цих торгів економія коштів міського бюджету перевищувала 3,5 млн грн.

Результати роботи ЄТК за останні 3 роки: проведено 273 тендера на загальну суму 932 млн. грн. Економія коштів – 57,8 млн.

Наступне питання, яке піднімає Олександр Барабоха – це професійність кадрів, які тепер займатимуться державними закупівлями. Якщо тендерні комітети будуть створюватися при дитячих садочках, школах, лікарнях і т.д., то й закупівлями доведеться займатися спеціалістам із цих установ.

– Склався такий стереотип, що можна пройти денні курси і ти вже будеш спеціалістом з питань державних закупівель. Чому так, мені незрозуміло. Я вже безпосередньо займаюся державними закупівлями 12 років, і сказати, що я досконало цим володію – це було б перебільшенням. Законодавство постійно змінюється, потрібно відслідковувати ці зміни і зрештою розумітися на тому, що ти робиш. Тому у ЄТК немає плинності кадрів, це той випадок, коли кадри вирішують все, — відзначив пан Олександр.

Кадри зі сторони

Однак існує й інший варіант, говорить Олександр Барабоха, — це залучити кадри зі сторони. Але тоді інше питання – скільки це буде коштувати міському бюджету?

Законом передбачено декілька форм створення органу, який займається закупівлями – це або тендерний комітет, який має складатися мінімум із 5 осіб, або розпорядник коштів призначає уповноважену особу, яка одноосібно займатиметься питаннями закупівель.

– У структурі Черкаської міської ради 128 закладів (галузеві, комунальні, освітні, медичні і т.д.), множимо на п’ять – це 640 осіб. Їх бажано чомусь навчити, плюс беремо мінімальну заробітну плату – 3200 гривень на особу. Їх потрібно забезпечити робочими місцями, як мінімум — поставити на стіл комп’ютер і дати в  руки ручки, олівці. І у нас виходить, що потрібно близько 13 мільйонів гривень із міського бюджету, щоб залучити фахових людей, не з кола працівників лікарень чи шкіл, — навів свої розрахунки екс-очільник ЄТК.

Інший варіант – при всіх розпорядниках коштів призначити уповноважену особу. Тоді загальні витрати суттєво зменшаться, але близько 3 млн грн таки доведеться витратити .

На противагу цьому колишній голова ЄТК нагадує, що при ньому працювало лише 5 осіб, включаючи його. Із них троє (знову ж таки рахуючи з ним) – це ті спеціалісти, які працювали у відділі розвитку конкуренції департаменту економіки.

Навіть економічна складова цього питання говорить, що ліквідація Єдиного тендерного комітету було помилкою, вважає Олександр Барабоха.

Чому його ліквідували? Він просто став невигідний

За словами Олександра Барабохи, головною особливістю Єдиного тендерного комітету було те, що на нього неможливо було впливати. Він був абсолютно незалежним у прийнятті рішень. Натомість, вважає чиновник, не може бути незалежним тендерний комітет, що створений при лікарні, школі чи садочку, тому що його працівники будуть виконувати вказівки від керівника установи під страхом отримання догани чи звільнення за неприйняття «правильного» рішення.

– Не можна поєднувати мішок з грошима (того, хто витрачає гроші) з тим, хто приймає рішення по закупівлям, вони мають бути незалежні один від одного, — висловив свою думку пан Барабоха.

Ліквідацію ж тендерного комітету він пов’язує із тим, що місцевій владі захотілося контролювати цю структуру.

– Мене часто запитували, чи була у мене можливість залишитися на цій посаді. Я відповідаю: «Так, була, якби я пристав на пропозицію міського голови». А вона була пряма: рішення тендерного комітету мають бути такі, які хоче міський голова. І якби я пристав на пропозицію, що тендерний комітет має приймати рішення, які комусь потрібні, то, повірте, зараз би ніхто не говорив про ліквідацію. Але я відповів: «Шановний Анатолію Васильовичу, комітет  працює по закону». Це була відправна точка, з якої розпочався процес ліквідації Єдиного тендерного комітету. Інших логічних, а тим більше економічних підстав немає, — розповів Олександр Барабоха.

На його думу, можна було змінити керівника ЄТК, якщо він діє всупереч законодавству, але сам комітет мав залишитися, оскільки довів своє право на існування.

Також у нього виникає запитання, чому Єдиний тендерний комітет враз став незаконним.

– Коли приймалося рішення про фактичну ліквідацію ЄТК, то в пояснювальній записці до проекту рішення йшлося про те, що єдині тендерні комітети (так звані централізовані закупівельні організації — назва ЄТК із серпня 2016 року) взагалі зараз неможливі. Вони поза законом, їх не можна створювати. Це при тому, що рішення виконавчого комітету про створення централізованої закупівельної організації було в серпні 2016 року. З серпня 2016 року по вересень 2017 року законодавство не змінилося, тому у мене питання: рік працювали законно, Казначейство реєструвало договори (нагадаю вони здійснюють відповідний контроль з цього питання), і тут з якогось дива це стало незаконно, — відзначив Олександр Володимирович.

Тому коли міський голова гучно заявляє про «реальний крок до викорінення корупції в міській владі», то на це я можу сказати, що ліквідація ЄТК – це навпаки величезний крок до корупції та розкрадання бюджетних коштів.

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить