«Особисті проблеми не можуть вирішуватися за рахунок Громадської ради», – Євгеній Глєбов

«Особисті проблеми не можуть вирішуватися за рахунок Громадської ради», – Євгеній Глєбов
в Новини

Про сьогоднішні будні громадського руху на Черкащині розповів голова Громадської ради при Черкаській обласній державній адміністрації, директор Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» Євгеній Глєбов. 

– Як Ви оцінюєте громадський рух та діяльність громадських організацій у суспільному житті та їх значення для соціально-економічного розвитку Черкащини?

– На мою думку, громадський рух відіграє надзвичайно велике значення в оновленні нашої країни та в якісній роботі місцевої влади в цілому. Часи, коли посадовці діяли не озираючись на думку та позицію громадськості, закінчилися. Є чіткі й дієві результати співпраці між владою та громадськістю, зокрема, в реалізації регіональних та державних програм,  вирішенні проблемних питань в екології та медицині, молодіжному житті та освіті тощо. Тому, підсумовуючи, скажу, що громадський рух має надзвичайно велике значення для формування позитивних змін у суспільному житті Черкащини, в покращенні стандартів життя наших земляків та виконанні основного принципу суспільного буття «Влада для народу, а не народ для влади».

В той же час, варто зазначити, що змінюється й рівень відповідальності громадських організацій та влади.

– Чому Ви робите акцент на відповідальності громадських організацій та  громадських діячів за свою діяльність?

– Громадські організації мають діяти відповідно до своїх статутних завдань та потреб суспільства і позиція кожного її члена має відповідати інтересам країни. При цьому кожна громадська організація, заявляючи про себе, бере зобов’язання перед всією громадою діяти задля вирішення тієї чи іншої суспільної проблеми. Проте іноді деякі «громадські діячі» намагаються підняти свої особисті інтереси в ранг суспільних проблем та використовувати громадськість задля їх вирішення. Я вже говорив, що займаю позицію, за якою особисті проблеми не можуть вирішуватися за рахунок Громадської ради. Саме тому я й говорю про відповідальність. Не може бути так, коли громадський діяч бере на себе відповідальність за спільну роботу, а потім чекає, поки його декілька разів попросять виконати свої зобов’язання.

– Ви є головою Громадської ради при Черкаській облдержадміністрації. Як Ви можете оцінити діяльність цього органу, що вже зроблено а що в планах?

– Громадська рада це в першу чергу консультаційно-дорадчий орган і основне її завдання –максимально налагодити конструктивний діалог із владою задля  вирішення нагальних  проблем громади. Громадська рада – це не преференції, це в першу чергу обов’язок перед громадою. Варто зазначити, що це не політичне, а саме громадське утворення, і тут немає зарплат та владних повноважень.

Саме тому я, як голова Громадської ради, займаю позицію, що будь-яке консолідоване об’єднання може й повинно очищуватися від випадкових персоналій, наприклад, від тих, хто створив громадську організацію «під себе», не є фахівцем та діє ситуативно й має суто «прагматичні» життєві цілі. На жаль, був і такий випадок, коли після декількох місяців роботи Громадської ради, член ради, а у минулому міський депутат, навіть не зміг назвати комісію, в складі якої він повинен працювати.

– Які здобутки має Громадська рада за рік діяльності?

– Громадська рада в нинішньому складі працює вже рік. На мою думку, за цей рік було зроблено чимало корисних речей. Серед знакових результатів варто відзначити такі як  сприяння у облаштуванні ліній зовнішнього штучного освітлення на автодорозі по вулиці Чигиринський шлях (так звана «траса смерті»), проведення низки перевірок Черкасиобленерго та РЕМ щодо ремонту зовнішнього освітлення по вулиці В’ячеслава Чорновола у місті Черкаси, розроблення «дорожніх карт» по порятунку річок Ревуха (Уманський район), Тясмин (Смілянський, Черкаський, Чигиринський район) та Вільшанка (Черкаський район), за наслідками яких ми маємо позитивні результати. Проводиться постійна робота по сприянню забезпечення учасників АТО земельними ділянками, а також щодо посилення боротьби з браконьєрством у Липівському орнітологічному заказнику та Кременчуцькому водосховищі в цілому. Також варто відзначити успіхи у співпраці з Держекоінспецією, Черкасирибоохороною, Національною поліцією, з якими проходили спільні виїзні рейди. Звичайно, не можу оминути увагою події, коли ми разом з колективом ЧДТУ приймали безпосередню участь у заходах громадянського спротиву щодо недопущення на посаду одіозної екс-ректорки Тамари Качали. Знаковими є постійна участь членів Громадської ради у форумах, круглих столах та інших заходах. Не останнє місце у роботі Громадської ради займає робота в сфері благодійності, зокрема, це стосується і допомоги у зборі коштів на лікування хлопчика з двосторонньою сенсоневральною глухотою.

– Які плани на майбутнє у Громадської ради та у вас як її очільника?

– Громадська рада – це колегіальний орган, а тому питання планів на майбутнє – це спільне рішення членів Громадської ради. Зі свого боку, можу сказати, що я особисто буду ініціювати проекти, спрямовані на вирішення системних проблем регіону,  формування нового покоління громадських діячів серед молоді, добиватимуся максимального представництва громадськості у структурних підрозділах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, приділяти максимум уваги патріотичному вихованню молоді та підняттю іміджу Черкащини.

Зазначу, що робота у Громадській раді для мене не самоціль, а лише черговий щабель у діяльності, і на цьому етапі  своє завдання я бачу у тому, щоб допомогти членам Громадської ради більш активно приймати участь у громадському житті та не боятися брати на себе відповідальність.

– Яке, на Вашу думку, майбутнє громадського руху Черкащини?

– Я не розділяю громадське життя від повсякденного життя моїх земляків. У нас спільні турботи й сподівання на майбутнє.

На мою думку, важливо говорити не про кількість організацій, а саме про якість їх роботи та здатність професійно надавати допомогу суспільству. Дійсно, наразі переломний момент, коли потрібно переходити до нових стандартів діяльності.

Проаналізувавши модернізаційний розвиток провідних країн світу, бачу певну закономірність у нарощуванні саме інтелектуального капіталу. Станом на сьогодні аналітичні центри є потужним інструментом впливу на внутрішню і зовнішню політику будь-якої країни. Саме такий шлях розвитку чекає і на нас.

Користуючись нагодою, закликаю всіх працювати на користь громади єдиною командою, об’єднатись та діяти спільно в інтересах нашої Батьківщини та її громадян.

Реклама