«Патріотичне виховання не менш важливе, ніж економіка, аграрний комплекс та науково-технічний прогрес», — Віталій Коваль

koval
престо 728_90_ранкова кава

Віталій Коваль прийшов на посаду заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації на хвилі революційних подій. За цей час він курував безліч напрямків, серед яких освіта, агропромисловий комплекс, екологія та патріотичне виховання. Тепер, переконує заступник, він орієнтується в основних напрямках розвитку області. Тож, чого вдалося досягти, які відносини має з іншими заступниками та де далі бачить своє майбутнє Віталій Коваль розповів у інтерв’ю нашому виданню.

– Ви прийшли працювати заступником голови ОДА на хвилі революційних подій. На Вашу думку, чи відбулися за цей час у країні та в області зокрема якісь суттєві зміни?

– Я вважаю, що, насамперед, відбулися суттєві зміни в свідомості суспільства. Зокрема, у тому плані, що активні представники громадськості можуть впливати і впливають на процеси, які відбуваються як на місцевому рівні, так і на державному. Якщо говорити мовою законодавства, то Кабінетом міністрів чітко регламентовано, що при кожному органі виконавчої влади має бути громадська рада, яка якраз і формується з активних представників суспільства. Якщо взяти до уваги перший, скажімо так, «призив» голів районних адміністрацій, то тоді, на мою думку, Юрій Ткаченко вчинив дуже розумно, і через засідання Обласної народної ради ми заслуховували представників районних народних рад і погоджували кандидатури тих, хто відповідав законодавчим нормам, кого хотіли бачити представники громадськості в районах. Звісно, у деяких випадках були ухвалені помилкові рішення, оскільки буквально через деякий час ті самі народні ради просили нас відкликати своїх представників. Але саме через такий відкритий діалог була врахована думка громадськості з районів. Крім цього відбуваються публічні звіти посадовців, спрощена процедура видачі дозвільних документів та інших адмінпослуг, відкритість процедур закупівель за бюджетні кошти через систему ProZorro, надання допомоги через систему субсидій для малозабезпечених сімей, перспективи розвитку громад та їхнє ресурсне стимулювання і чимало іншого. А ще той факт, що багато структур, підрозділів, чиновників обласної та районних адміністрацій є у волонтерському русі, допомагають бійцям, говорить про те, що вони по-іншому ставляться і до виконання своїх громадянських обов’язків.

– Наразі між заступниками голови Черкаської облдержадміністрації відбувається новий розподіл обов’язків. Що змінилося для Вас, за що тепер відповідатимете?

– Згідно з новим Указом Президента керівник апарату як посадова особа від 1 січня цього року є керівником державної служби в області й він виведений зі штату заступників голови. Тому, відповідно, керівництво апаратом ОДА й державною службою відповідно до розпорядження голови покладено на Оксану Компанієць, а раніше це робив Сергій Овчаренко. У зв’язку з цим голова ОДА вирішив перерозподілити обов’язки.

Щодо мене, то навантаження майже не змінилося. Єдине, Центр підвищення кваліфікації держслужбовців і працівників місцевого самоврядування був переданий під курування Ярославу Березаню, оскільки все більше виникає потреби в навчанні представників ОТГ. А він якраз і відповідає за процес об’єднання громад та реалізацію їхніх проектів.

– Останнім часом склалася напружена ситуація в Держгеокадастрі Черкаської області. На останніх сесіях вимагали керівництву висловити недовіру. Чому виникла така проблема та які шляхи її розв’язання?

– Якщо говорити об’єктивно, то така ситуація склалася не тільки на Черкащині, але й по всій Україні. Наша позиція з цього приводу чітка: ми вже два роки від облдержадміністрації направляємо листи до Кабінету Міністрів, до профільного комітету Верховної Ради, щоб передати розпорядження землями сільськогосподарського призначення на місця, тобто або районним адміністраціям, або районним радам й іншим органам місцевого самоврядування. Нині є перший крок Кабміну як реакція на звернення областей, а саме: передання цих повноважень об’єднаним територіальним громадам. Останні ситуації, які ми розглядали під час засідання регіонального штабу в Лисянському і Маньківському районах, показали, що не завжди керівники районних відділів Держгеокадастру ухвалюють рішення, які задовольняють потреби громад. Так, можливо, вони в правовому полі, але якщо місцевим жителям голова села три роки підряд відмовляє в наданні земельних ділянок і тут раптом за два дні оформляють накази на осіб взагалі з-за меж області, то постає питання, чим керуються представники Держгеокадастру, коли здійснюють свої функційні обов’язки.

Останні роки ми постійно маємо конфлікти через рішення Держгеокадастру в частині виділення землі учасниками АТО. Траплялись ситуації, коли такі ділянки якимось дивом оформлялися на зовсім сторонніх осіб. Така ситуація нас не задовольняє, оскільки бачимо, що не достатньо прозорості, обґрунтованості і послідовності таких рішень. Повторюсь, розв’язання цього питання – землями на місцях мають розпоряджатися місцеві органи – районні, сільські, селищні ради, ОТГ.

– Тож наскільки швидко можна очікувати, що хоча б в ОТГ із виділенням землі буде наведений порядок?

– Навіть представники Держгеокадастру на сьогоднішній день не можуть вказати якийсь граничний термін розв’язання цього питання. Наразі п’ять об’єднаних громад на своїх сесіях ухвалили рішення щодо готовності прийняття, далі йде звернення до Держгеокадастру, інвентаризація землі, отримання відповідних документів. Тобто ця процедура має зайняти десь 3-4 місяці. Але ініціатива має виходити від об’єднаних громад.

– Яка ситуація із виділенням землі учасникам антитерористичної операції?

– Із вересня минулого року вступила в силу Постанова Кабміну, яка дещо ускладнила цей процес. Але якщо говорити чисто статистичними даними, то наша область посідає 5-е місце по Україні й у відсотковому співвідношенні, і за кількістю виділених земельних ділянок учасникам АТО. Нині Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області ухвалено 5325 наказів щодо передання у власність земельних ділянок загальною площею 9220,60 гектарів учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО, що складає 85,4% від загальної площі земель. Уже протягом 6 тижнів цього року прийнято 59 наказів про затвердження проектної документації та передано у власність земельні ділянки площею понад 94 гектари.

– Продовжуючи тему АТО. Ви часто відвідуєте бійців на Сході. Чого, на Ваш погляд, вони найбільше потребують? Із якими проханнями до Вас звертаються?

– На моє переконання, вони найбільше потребують уваги. Зараз забезпечення різних підрозділів набагато краще 2014-2015 років, коли, дійсно, важлива була підтримка волонтерів. Сьогодні вони забезпечені і формою, і харчуванням, загалом матеріальне забезпечення на рівні. Але їм важливо знати, що люди розуміють, для чого вони там стоять. Вважаю, кожен має находити час для таких речей, щоб хлопці розуміли, що нам потрібна їхня сила і міць.

– Ви також опікуєтеся освітньою сферою, в якій відбувається чимало новацій. Розкажіть про основні з них.

– У цьому році ми продовжуємо реалізацію програми «Інноваційні школи». Це нове освітнє середовище, у тому числі візуально. Це можливість дітям отримати знання в сучасних кабінетах, лабораторіях, лінгафонних студіях. Це окрема програма природничо-математичної освіти знову ж таки через комп’ютерні класи, мультимедійні дошки. Це програма «ЛЕГО», яку можна застосувати до багатьох предметів. Серед пріоритетів у нас програма «Шкільний автобус». І з 1 вересня, як і вся Україна, ми розпочинаємо проект модернізації освіти в початковій школі – «Нова українська школа». На це спрямовано понад 4 мільйони гривень в області. Це буде і нова методика викладання, і візуалізація освітнього простору для дитини.

– Змін в освітній сфері чимало. Як контролюють їхнє виконання на місцях, зокрема й викладачами?

– Управління освіти та Центр підвищення кваліфікації для вчителів постійно організовують сучасні курси для викладачів. Створили відділ STEM-освіти, де вчителі спочатку самі навчаються, щоб вже потім на сучасному обладнанні давати ці знання дітям. Постійно моніторимо процес використання коштів в інноваційних школах, щоб вони ішли на створення сучасного освітнього середовища, а не на розсуд того ж директора.

– На якому етапі зараз розвиток козацьких класів на Черкащині та таборів патріотичного спрямування?

– Кожен район має козацький клас. Вони створені не для показовості. Щоб потрапити до такого класу дитина проходить цілий конкурс. Вона повинна бути «хорошистом» у навчанні, бути зацікавленою вивчати історію країни, в якій живе, рідного краю, українських традицій. Повинні бути відповідні показники у фізичній культурі. Окрім того, вона повинна бути лідером серед ровесників. Оскільки козацькі класи мають стати, та в принципі вже є, взірцем для інших, діти насправді хочуть туди потрапити. Вони дійсно є кращими.

На моє переконання, освіта й патріотичне виховання – це інвестиції в майбутнє. Ми повинні повертати молодь до славних традицій, власних героїв, власної історії і правди. Мені відрадно, що за останні три роки у нас зросла кількість таборів, мандрівок, заходів, військово-спортивних змагань саме національно-патріотичного спрямування. Відповідно зросла і кількість відвідувачів, на тому ж таки фестивалі «Нескореної нації», до якого я маю безпосередній стосунок. Ми відкриваємо для України нову Черкащину, для своїх же ж дітей – незвідані місця, які поруч, варто тільки доторкнутися. Я вважаю, що це не менш важливо, ніж економіка, аграрний комплекс, ніж науково-технічний прогрес.

– Черкаська міська рада неодноразово зверталася до обласної влади щодо допомоги у фінансуванні профтехосвіти, яка з 2016 року лягла на плечі місцевих бюджетів, аргументуючи це тим, що в ПТУ Черкас навчається 60% дітей з інших населених пунктів. То чи буде фінансування з обласного бюджету на профтехучилища обласного центру?

– Фактично 5 закладів профтехосвіти, які розташовані в місті Черкаси, із державного утримання передані на місцеве утримання з 1 січня 2016 року. Однак цього року держава нам передала 4 заклади вищої освіти 1-2 рівня, тобто технікуми. Вони утримуватимуться за рахунок обласного бюджету. Тому наразі на утримання ПТУ не плануємо виділяти кошти, але ми можемо давати ресурс на їхню модернізацію, тобто створення навчально-практичних центрів на зразок швейного цеху в Золотоноші.

– Наразі йде процес формування опорних шкіл. Зрозуміло, що в результаті цього частина вчителів може залишитися без роботи. Чи вже продумували процес формування конкурсів для вчителів-предметників?

– Знаєте, ця ситуація двостороння. Я розумію, що йдеться про скорочення малокомплектних шкіл. Але зараз ми говоримо про те, що не дитина для школи, а навпаки. Ми говоримо про якість знання. Однак ситуація, коли один вчитель викладає фізику, географію і фізкультуру – неприйнятна. Щоб дати можливість доступу до якісних знань, ми закуповуємо шкільні автобуси, відповідно створюємо опорні школи, добираємо кращих вчителів. Нині багато вчителів пенсійного і навіть запенсійного віку. У силу об’єктивних причин вони не можуть дати дітям знання в сучасних інформаційно-технологічних умовах. Мультимедійна дошка – це щось для них таке захмарне, відповіді через соціальні мережі й Skipe – вони цього не осягнуть. Відповідно, зміна покоління має відбуватися і в опорних, і в інноваційних школах, і навіть у вищій освіті.

– На якому зараз етапі питання створення заповідника «Холодний Яр»?

– Фактично, обласна державна адміністрація свої можливості тут вичерпала. Наші пропозиції з урахуванням думки обласної ради, а саме: що його створення має бути погоджене із сімома селами на території Чигиринського і Кам’янського районів, відправлені до Мінприроди, яке уповноважене клопотати про видання відповідного указу Президента. Ми далі відпрацьовуємо можливості залучення додаткових земель за рахунок неудоб, невикористаних земель запасу, а не тільки лісів. Є відповідні квартали, які ми важко, але погоджуємо з лісництвами.

Загалом збереження та розвиток природно-заповідного фонду серед пріоритетних екологічних питань у нашій області. Так само як і поводження з відходами, проведення реконструкції полігонів твердих побутових відходів, покращення стану басейнів річок Тясмин, Ятрань, Супій та Гнилий Тікич.

– Як в області розвивається молодіжне кредитування?

– Цього року відновлена ще одна програма. Є два варіанти: або це обласна програма «Молода сім’я», де можна взяти кредит під 3% і потім виплачувати, або скористатися можливістю отримати безповоротну фінансову підтримку у 30% за рахунок бюджету, але при цьому 70% сім’я повинна сплатити відразу. Можливість скористатися цими програмами залежить від активності районів і можливостей місцевих бюджетів, зокрема, й об’єднаних громад. Зрозуміло, що обласний бюджет через обмеженість ресурсів не може потягнути всіх охочих. Якщо не помиляюся, то за однією із програм черга більше 2 тисяч сімей. Ну і, звичайно, багато залежить ще від активності громадян. До прикладу, якщо перший рік дії пільгової програми щодо житла для АТОвців нею скористалися 2 сім’ї, то минулого року вже 17. Тобто процес іде й люди розуміють, що це прийнятний варіант.

– Якщо ми вже заговорили про активність в області різноманітних програм, що з кооперативним рухом?

– Оскільки в області досить вдало реалізувався проект щодо створення кооперативів крільництва і є потреба на місцях дати можливість людям за рахунок невеликого об’єднання ресурсів створити кооператив, ми надаємо підтримку. Цього року ми продовжуватимемо. Це будуть кооперативи з молочарства, садівництва, вирощування ягід та овочів. Відповідні ресурси будуть закладені в обласному бюджеті, а це більше мільйона гривень, також було відповідне доручення місцевим бюджетам, окрім того, подаємо клопотання на міжнародні гранти.

– Яка ситуація із оздоровленням і медичним забезпеченням чорнобильців?

– На санаторно-курортне оздоровлення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи виділено з державного бюджету на 2018 рік понад 6 мільйонів гривень. Що стосується медичних послуг, то на ці потреби передбачено майже 14 мільйонів гривень.

– Ваш колега Сергій Овчаренко в інтерв’ю одному із видань розповів, що на роботі чи не найбільше спілкується з Вами. Це так? І які у Вас відносини з іншими заступниками?

– Ми багато речей обговорюємо в колі заступників, часто збираємося у мене в кабінеті, перш ніж пропонувати голові (голові ОДА – ред.) якесь спільне рішення. Зокрема, заходить і Сергій Миколайович, ми з ним обговорюємо актуальні питання – мені важлива його думка, він питає моєї поради. Я вважаю, що нормальні відносини між заступниками є запорукою результативності роботи команди голови в цілому.

– Окрім роботи в облдержадміністрації Ви ще займаєтеся викладацькою діяльністю. Чи вдається це поєднувати?

– Справді, я маю невелику кількість годин, плюс керую дипломними роботами в Східноєвропейському університеті. Години читаю виключно для заочної форми навчання, що дозволяє бути мені там у позаробочий час — це вихідні дні. Щодо дипломних, то я проводжу консультації онлайн у напрямі економічної кібернетики. Тому це не шкодить роботі, але в чомусь впливає на мою присутність у сім’ї. Але якщо припадає на робочий день, як от 7 березня буде, то я планую тоді взяти відпустку на один день.

– Чи не плануєте у майбутньому повернутися до викладацької діяльності?

– Окрім того, що я викладаю, я ще є членом спеціалізованої ради щодо захисту кандидатських дисертацій в ЧДТУ і, відповідно, постійно тримаю контакт із колегами. Більше того, перебуваючи на посаді заступника, уже у 2016 році отримав вчене звання доцента, а кандидата наук я захистив ще у 2013 році. Звісно, мені подобається робота викладача. По-перше, ти отримуєш постійний стимул до самовдосконалення, потрібно шукати цікаві форми викладення предмету, щоб він залишити щось після себе в головах студентів і їм би хотілося ходити до тебе на пари. До чого я веду… Якщо так трапиться, то я готовий повернутися до викладацької діяльності. Але життя покаже…

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить