Піар чи економічна доцільність..? Як Черкаси полізли поперед батька у пекло

Піар чи економічна доцільність..? Як Черкаси полізли поперед батька у пекло
в Новини, Політика

“Стомлені карантином”, “Черкаси будуть чинити опір”, “карантинний бунт”, “міський голова обіцяє чинити супротив президенту” – такими заголовками рясніє мережа Інтернет уже шостий день, з моменту, коли місцевий виконком фактично в обхід рішення Кабміну пом’якшив карантин у Черкасах. Перефразовуючи відоме прислів’я “Поліз поперед батька в пекло”… Черкаси уже не вперше стають приводом для обговорення на всіх шпальтах ЗМІ, на жаль, знову не з позитивної сторони.

Своїм рішенням Черкаси фактично розділили українців на тих, хто підтримує скасування карантину в країні і тих, хто вважає такі дії передчасними і навіть злочинними.

Черкаський виконавчий комітет прийняття свого рішення виправдав зверненням підприємців, які опинилися на межі банкрутства, без засобів для існування. Очільник Черкас Анатолій Бондаренко назвав “відновленням соціальної справедливості”.

Читайте також: За що існувати і як виживати: черкаський бізнес в умовах карантину

Таку ініціативність не залишили без уваги центральні органи влади. Міському голові “полум’яний привіт” передав сам Президент України, хоча той перебував на момент прийняття рішення виконкомом у відпустці, а підписав його  в.о. міського голови Черкас Ігор Волошин. Не забарилися кримінальні справи, повістки від поліції, мітинги від захисників Анатолія Бондаренка та, здебільшого, за всім цим дійством можна було слідкувати, підписавшись на сторінки фігурантів конфлікту. Вони активно викладали свої аргументи у “Фейсбуці”, записували відеозвернення, стали учасниками популярних шоу на центральних телеканалах.

Читайте також: “Я не хочу витрачати ні свій дорогоцінний час, ні ваш”: міський голова Черкас стрімко покинув студію “Свободи слова” (ВІДЕО)

Черкаська обласна державна адміністрація направляє до суду позов, щоб оскаржити, на їх думку, незаконне рішення міськвиконкому, а її очільник Роман Боднар називає дії Анатолія Бондаренка ні чим іншим, як продуманим політичним піаром напередодні виборів.

То як же зрозуміти, де економічна доцільність, а де політичний піар? Як відрізнити? Та що, власне, сталося у Черкасах? Наше видання вирішило промоніторити думки експертів з цього приводу, з якими ви можете погодитися, або ж ні. Однак, на нашу думку, вони варті уваги.

Віталій Масненко, експерт центру аналітичних досліджень “Прагма” ЧНУ ім. Б. Хмельницького

338390_254683097935176_1395436096_o

На мою думку, проблема значно глибша, ніж конфліктна ситуація, яка склалася у Черкасах під час цієї своєрідної колізії, коли є Постанова Кабміну і рішення міськвиконкому, які один одному суперечать. Це проблема стосунків між органами державної влади і органами місцевого самоврядування. Останні хочуть більше повноважень і функцій (що й передбачалося реформою з децентралізації), а введення карантину значною мірою їх обмежило. Виходила доволі парадоксальна річ, коли, по суті, основний тягар карантинних заходів і боротьби з епідемією був покладений на місцеве самоврядування, але вони фактично не мали для цього відповідного ресурсу. І також варто звернути увагу, на що була зроблена ставка державних органів влади: президент Зеленський зустрівся з представниками великого бізнесу (великих фінансово-промислових груп – «олігархів») і було визначено, що вони будуть кураторами в тому чи іншому регіоні. Наприклад, куратором нашого регіону став Юрій Косюк. А як же стосунки з органами місцевого самоврядування? Тому, на мою думку, було б правильно, якби президент в першу чергу звернувся до них. Але цього не було зроблено. І вийшло так, що міські голови самі по собі залишаються, а органи влади самі по собі.

Є ще й правова колізія. Постанова Кабміну про введення карантинних обмежень є підзаконним актом і для того, щоб вона функціонувала належним чином, потрібно було під це підвести вагому законодавчу базу. Було обмежено багато прав і свобод громадян, тому й виникають питання щодо її легітимності.

У політичному плані, як на мене, є гра з обох сторін – і від центральних органів влади, які показують, що вони щось роблять, але насправді це відверто малоефективно, і від місцевих. По суті, що було зроблено у нас: Кабмін пообіцяв уже з 11 травня зробити певні послаблення, такі самі послаблення були задекларовані нашим міськвиконкомом, але на 10 днів раніше. Цей термін нічого б кардинально не змінив у становищі наших громадян. Останні, звичайно, дуже серйозно постраждали від обмежень, особливо ФОПи, фермери, селяни. І, як показує соціологія, якщо до цього “акту непокори” у Анатолія Бондаренка були суперечливі шанси потрапити другий раз на посаду міського голови, то в нинішній ситуації, тим паче якщо влада далі чинитиме на нього тиск, він може бути цілком впевненим, що вдруге стане міським головою Черкас. Всі ж знають, що наші громадяни люблять підтримувати тих, хто зазнає політичного тиску, кого переслідують за незалежну позицію, особливо, коли людина бореться за справедливість. Тому тут дуже складна політична гра йде. Бачите, Бондаренко дуже швидко став політиком всеукраїнського масштабу. Очевидно, ним був зроблений дуже вдалий крок в плані формування потужного політичного іміджу. І, мені здається, що це була добре організована компанія, це не було спонтанне рішення. Дуже серйозні політтехнологи прорахували всі кроки черкаського «спротиву».

Максим Михлик, керівник обласного осередку КВУ в Черкаській області

1433233636_1401055702_25-1

Насправді відрізнити майже не можливо. Занадто багато невідомих і занадто широке поле для різноманітних маніпуляцій. В даному конкретному випадку можемо говорити лише про те, що рішення Черкаського виконкому, яке благословив мер, не було прийняте після висновку вірусологів чи епідеміологів з продуманим алгоритмом дій. Це рішення, здебільшого політичного характеру, дозволило Бондаренку зловити ідеальну хвилю громадського обурення, яке якраз визріло. Проте не забуваємо, що децентралізація подарувала місцевим владам значний обсяг інструментарію, який можна використовувати або для піару, або для економічних рішень, або намагатись суміщати. І тут вже, хто талановитіший!

Наталія Даньковська, юристка

60795879_3299029453456486_4071445670223937536_o

По-перше, міський голова не підписував рішення виконкому щодо типу послаблення чи скасування карантину. Це означає, що притягнути його до якоїсь відповідальності майже неможливо. Тому з кущів воно звісно можна очолити все що завгодно, але ліпити з нього героя не варто. Бо чи то випадково чи то спеціально, але він перебував в цей період у відпустці. Якщо і підтримувати, то Ігор Волошин, який не побоявся підписати це рішення.

По-друге, ніхто і нічого не скасував і не пом’якшив. Бо Постанова КМУ щодо обмежувальних заходів чинна, не скасована і не відмінена. Можна дискутувати про її законність та доцільність хоч до посиніння. Але поки її не скасував суд або не відмінив чи не вніс зміни сам КМУ, можуть притягатися до відповідальності ті, хто її не дотримується. І з таким же успіхом виконком міг відмінити закони земного тяжіння, тільки ті, хто повірить, вирішить перевірити і шмякнеться з 9-го поверху, сам буде нести відповідальність.

По-третє, навіть якщо якось притягнути за вуха якісь повноваження виконкому, то навіть в самому рішенні прописано «….за умови дотримання вимог законодавства щодо протиепідемічних заходів…» і «Відповідальність за дотримання вимог законодавства щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби … покласти на власників, балансоутримувачів приміщень (об’єктів) та суб’єктів господарювання». Тобто якщо хтось щось відкриє, то може отримати штраф. І ніяких претензій до виконкому.

По-четверте, аргумент, що мовляв постанова КМУ незаконна, то виконком може робити все, що завгодно – нікчемний. Не уповноважений виконком ухвалювати в цьому випадку якісь пом’якшувальні карантинні заходи чи відміняти те, що прийнято не ним. Як приклад, якщо сусід краде чи вбиває, то це не аргумент, щоб я крала чи вбивала. Хто не погоджується з прийнятими постановами КМУ – вперед в суд, на протести, але з дотриманням чинних норм.

Сергій Пасічник, голова ГО “Академія стратегічних досліджень”

35065772_2092158677461888_9214969126613680128_o

Ніякої економічної доцільності насправді немає. Значній частині малого бізнесу рішення виконкому абсолютно нічим не допоможе. Ті, хто активно працював і думав на перспективу, швидко перейшли в онлайн або торгували на виніс і т.д. Ті, хто торгував на базарі, і так отримали б з 1 травня пом’якшення. А, як на мене, це була найбільш вразлива категорія, бо молоко, овочі м’ясо і т.п. не може почекати до кінця карантину. Що стосується тих, хто торгує одягом і т.п. продукцією, то, на жаль, півсвіту зараз в такій ситуації і якось терплять.

Рішення виконкому, яке було прийнято вже майже традиційно десь на коліні і втемну, нагадує підліткову ситуацію “не вдягну шапку – назло батькам вуха відморожу”. Більше того, воно є логічним виключно для Анатолія Бондаренка (який формально непричетний до нього), бо він отримав головний профіт і піар від цієї ситуації. Для інших ситуація створить лише купу клопоту.

Щодо оцінки самого рішення. Постанова Кабміну теж не була юридично однозначною. Частина юристів теж не була в захваті від її законності. Але, по факту, це в повноваженнях Кабміну. Рішення виконкому насправді досить провокаційне, бо воно не скасовує карантин, а дає лише послаблення певним категоріям і, в принципі, це теж може робити місцева влада.

Головна проблема, як на мене, в тому, що люди сприйняли це як скасування карантину. І вже наступного дня 90% черкасців дефілювали містом без масок. Турботу про громадян місцева влада могла виявити по-іншому. Наприклад, консолідовано з іншими міськими головами звернутися до Кабміну з проханням раніше послабити умови карантину. Я розумію, що карантин всіх притомив. Але це не виключно вигадка українського уряду. Є країни, де умови м’якші (як Швеція), але є, й де набагато жорсткіші (Італі, Іспанія, не кажучи вже про Індію чи Китай). Тому рішення виконкому, як на мене, не є абсолютно незаконним, але дуже сумнівним з юридичної точки зору. Але остаточну крапку в його оцінці має поставити виключно суд. Тому заяви і з боку президента, і з боку міністра внутрішніх справ наразі є трохи передчасними і суб’єктивними.

P.S. Звичайно, ніхто з нас не може на 100% стверджувати, що міська влада Черкас просто вдало піариться на темі карантину, влучно підхопила хвилю суспільного невдоволення, ніхто й не скидає з вагів проблеми підприємців, дехто з яких дійсно опинився у скрутному становищі. Та кожен з нас може читати більше, аналізувати прискіпливіше, ставити під сумнів і робити власні висновки, а не нав’язані політиками, адже, зрештою, їм важливий наш голос лише перед виборами. А чи згадають за нас вони потім, питання риторичне?!

Реклама