Професіоналізм чи стать? Чоловіки у б’юті-сфері про якість та гендерні стереотипи

Професіоналізм чи стать? Чоловіки у б’юті-сфері про якість та гендерні стереотипи
в Ексклюзив, Новини, Суспільство

На фото Віталій Танюк за роботою

«Заходжу я в салон, умостилася зручненько в крісло і чекаю свого майстра. Бачу, до мене хлопець у фартушку підходить. Я йому так здивовано: «Це ви мені зачіску будете робити?» А він мені: «Так». Уявляєш?». – «І що, погано зробив?». – «Та ні, сподобалося, думаю ще раз записатися».

Довелося якось почути таку розмову в одному з черкаських салонів краси. Тоді й сама замислилася, чи сіла б, наприклад, до перукаря, чи майстра манікюру чоловіка? Що для мене важливіше – стать чи професіоналізм?

Щоб дати відповідь на це питання для себе, поспілкувалася з чоловіками, які працюють в професіях, які раніше стереотипно вважалися «жіночими».

Віталій Танюк, візажист

«Принцип моєї роботи: мені подобаються дівчата і я їх роблю красивішими!»

За освітою Віталій – інженер-будівельник, однак у якийсь момент свого життя вирішив кардинально змінити сферу діяльності.

Vitalij-Tanyuk

– Оскільки за плечима була художня освіта, а на черкаському ринку праці ще не було жодного чоловіка-візажиста, вирішив спробувати. Я поставився до цього дуже серйозно, пішов на курси. Спочатку було нелегко, оскільки ніколи з цим не мав справи. Дівчатам було трохи простіше навчатися, тому що вони до цього принаймні мали справу з косметикою. У мене, звичайно, такого досвіду не було. Мені подобаються дівчата і я їх роблю красивішими – ось принцип моєї роботи, – розповів про початок своєї кар’єри в б’юті-сфері Віталій Танюк.

У школі візажу з ентузіазмом взялися навчати першого в Черкасах чоловіка-візажиста. Було цікаво, що ж із цього вийде.

Після закінчення навчання Віталій залишився працювати при цій же школі, брав участь у модних показах, пощастило стати учасником Ukrainian Fashion Week.

Пригадуючи свій перший макіяж вже не у ролі учня, Віталій зізнається, що дуже хвилювався, переживав, чи все сподобається клієнтці. А далі все складалося добре, жінки залишалися задоволені результатом його роботи. Конфліктів чи непорозумінь із приводу того, що образ для жінки створюватиме чоловік, – не було.

– У макіяжі я намагався підкреслити природну красу жінки, а не зробити те, що наразі дуже в тренді, чи просто те, що мені хочеться. Мені здавалося, що я, як чоловік, бачу ширше, як має виглядати дівчина. Тому результат усіх задовольняв, – поділився Віталій Танюк.

DSC_3485

Розподіл на «чоловічі» й «жіночі» професії більше існує у свідомості людей, переконаний хлопець. Головне – рівень професіоналізму, тільки це має оцінюватися при прийомі на роботу.

Наразі заняття візажем є для Віталія Танюка хобі, адже він працює директором відділу продажів будівельної фірми. Причина цьому банальна: візаж поки що не приносить достатньої фінансової стабільності.

– Я не відмовився від цього цілком, на прохання можу зробити макіяж. Руки все пам’ятають. Чому залишив цю професію? Були більш вигідні комерційні пропозиції. Працювати в Черкасах салонним візажистом наразі неприбутково лише тому, що зазвичай макіяж роблять лише на якісь свята. Але це не значить, що я до цього не повернуся. Можливо, це перейде в якийсь інший вид мистецтва (а я вважаю це мистецтвом!). Я також був арт-директором салону краси, знаю про весь спектр цих послуг. Це був дуже цікавий життєвий досвід, – розповів Віталій Танюк.

Хлопець переконаний, що життя не любить лінивих, а от у якій сфері ти захочеш реалізуватися – твоя власна справа. Робота має приносити задоволення – це єдина запорука успіху.

Всі стереотипи живуть у нашій голові. І тут головне чоловікові в самому собі побороти перепону, що ця професія – не чоловіча, а жінці – що перед нею просто майстер своєї справи.

– Уявімо ситуацію: приходить жінка на якусь послугу, яку вона звикла, що їй надає дівчина, а тут – чоловік. Звичайно, у неї будуть питання. Так само, якщо чоловік приїде на станцію техобслуговування, а там працює жінка-автослюсар, то теж виникнуть питання. Але якщо вона зробить свою роботу класно, то чи приїду я до неї ще раз? Звичайно, приїду і друзів покличу, – наголосив хлопець.

Олександр Мазенко, перукар, колорист

«Ти щось робиш хороше для людей і у відповідь отримуєш позитивні емоції»

Професіоналізм чи стать? Чоловіки у б’юті сфері про якість та гендерні стереотипи

В перукарській справі Олександр Мазенко вже 12 років, почав цим займатися ще в школі. Спочатку були стрижки, потім навчився колорувати. Працював у різних салонах Києва та навіть Берліна. Перші три роки працював загалом без вихідних.

– Я з дитинства не стриг, не фарбував і зачіски не робив. Це був більше порив до гарного і стабільного заробітку. Я ходив стригтися до жінки, яка їздили на «Хонді Аккорд», була постійно в  русі. Мені це імпонувало. Плюс постійне спілкування з людьми. Ти щось робиш хороше для людей і у відповідь отримуєш позитивні емоції, – розповів Олександр Мазенко.

Після цього хлопець пішов на курси перукарської майстерності і йому дуже сподобалося.

Олександр є технологом відомої італійської фірми люксової косметики для волосся «Davines», тобто може й навчати фарбуванню волосся. Саме цим і планує зайнятися в майбутньому. Взагалі ж мріє відкрити свій власний салон.

Дуже добре, коли при салоні є школа. Коли клієнт приходить в салон, він розуміє, що всі працюють за певною технологією, а  якість забезпечує школа. І коли, наприклад, майстер іде з салону, то клієнт подумає, чи йти за ним, чи залишитися в салоні, тому що там є постійний розвиток. Я сам постійно їжджу в Київ на навчання, відзначив Олександр.

Професіоналізм чи стать? Чоловіки у б’юті сфері про якість та гендерні стереотипи

Спочатку до чоловіка-перукаря, а тим паче колориста, клієнтки ставилися трохи упереджено. На той час у Черкасах було небагато чоловіків у б’юті-сфері. Однак за час роботи лише одна клієнтка, побачивши, що її обслуговуватиме чоловік-перукар, пішла з салону.

– Зараз уже таких ситуацій не виникає. Дуже багато відкрилося барбершопів, де працюють лише чоловіки. Більшість дуже відомих майстрів – саме чоловіки, – наголошує Олександр Мазенко. – Все має відбуватися за внутрішнім відчуттям. Якщо у людини лежить до цього душа, то нехай займається, неважливо – «чоловіча» чи «жіноча» професія.

Павло Демиденко, перукар-стиліст

«Мені подобається змінювати людей і отримувати від цього задоволення»

Демиденко

Робити щось із волоссям Павлу подобалося з дитинства. Свою майбутню професію він вибрав скоріш інтуїтивно, ніж спираючись на якийсь холодний розрахунок. Батьки хотіли, щоб хлопець мав класичну освіту – і він її здобув. Віддав їм диплом і почав займатися улюбленою справою, в якій уже 16 років.

– Мені з дитинства подобалося волосся і це знаходило відгук. Я дивися на волосся як на матеріал, з яким можна працювати. Це як архітектору щось звести. Мені теж хотілося щось створювати, робити людей красивими. Спочатку це була цікавість, яка переросла у професійну діяльність. Мені подобається змінювати людей і отримувати від цього задоволення, – розповів Павло.

Спочатку чоловік навчився просто тримати фен і ножиці в руках на звичайнісіньких курсах перукарської майстерності в Черкасах. Тепер щороку підвищує свою кваліфікацію у провідних майстрів.

Нині активно займається відкриттям власного салону з його індивідуальним стилем та пригадує свої перші проби.

– Жінки навіть охочіше йшли до чоловіка, – розповідає Павло Демиденко. – Вони хотіли чоловічого погляду на їхню зачіску. У мене є такі клієнтки, які роблять стрижки лише в чоловіків. Як жінки реагували на майстра-чоловіка? Їм завжди було цікаво!

«Професіоналізм не має статі», – переконаний перукар-стиліст, тож і всі стереотипи про «жіночі» чи «чоловічі» професії живуть лише у головах людей.

– Я просто роблю свою роботу і роблю її якісно. Я розмовляю з людиною, проводжу адаптацію, розпитую, які у неї були до цього зачіски і як хоче носити волосся. Ця деталізація дуже важлива. Буває, що зв’язок налагоджується не з першого разу, але вони приходять, розповідають, чи їм сподобалося, – розповідає Павло.

Розподіл професій за гендерним принципом – це щось старе, вважає Павло Демиденко, а він за все нове. Адже це і є життя.

У ХХІ столітті все менше звертають увагу, якої ти статі, все більше важить професіоналізм, уміння знайти підхід до клієнта, якщо це сфера обслуговування, комунікабельність та здатність отримати зворотній зв’язок.

Я – за якісний сервіс! А ви?

Читатйте також: “Рівність не народжується за наказом”: чи існує гендерний паритет в правоохоронній системі Черкащини 

_________________

Матеріал створено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Реклама