«Те, що мені вдалося тут побачити з перших днів, — це хаос і бюрократія», — в.о. директора департаменту ЖКК Михайло Бінусов

binusov

Останнім часом у департаменті житлово-комунального комплексу відчувається помітний плин кадрів, причому на керівних посадах. Не встиг очолити департамент після Андрія Наумчука, який пішов на посаду заступника, Олександр Яценко, як на нього посипалися догани. Після цього він пішов на лікарняний. А вже незабаром звільнився Андрій Наумчук, у якого не витримали нерви, а на посаду заступника прийшов депутат міськради, радник міського голови Михайло Бінусов, який буквально через декілька днів був призначений виконуючим обовязки директора цього департаменту.

За його словами, він прийшов у цей департамент кризис-менеджером. Оскільки має близько 10 років стажу роботи на керівних посадах, а також юридичну й економічну освіту, він переконаний, що впорається із покладеними на нього обов’язками.

Отож, про нову людину в житлово-комунальній сфері міста в інтерв’ю видання «ВиЧЕрпно».

– Почнемо нашу розмову з останніх подій. Нещодавно Ви стали заступником директора департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, а вже буквально через декілька днів були призначені виконуючим обовязки директор у цьому ж  департаменті. Розкажіть, як отримали пропозицію очолити таку важливу галузь в місті?

– Дивіться, черкасці обрали міського голову, який повністю відповідає за наше місто. Зайшли депутати – всі фахівці в якійсь галузі, всі зі своїми амбіціями. Тому цілком закономірно, що депутати в тій ситуації, яка склалася зараз, вирішили підставити плече міському голові й допомогти навести лад у місті. У нас був і залишається проблемним департамент житлово-комунального комплексу. У ньому постійно йдуть обшуки, постійно там якісь скандали, а керівники перебувають постійно на лікарняному. Тому було прийнято рішення, щоб хтось узяв на себе відповідальність і розібрався в тих чи інших питаннях. Я протягом 10 років займав керівні посади, тому прийшов сюди кризис-менеджером, щоб розібратися, що ж тут відбувається.

– І що ж, на вашу думку, відбувається в департаменті ЖКК?

– Як тільки я сюди прийшов, я зіштовхнувся з проблемою, що перший заступник сприйняв все в штики. Не давав зайняти робоче місце. У нас чомусь чиновники, коли приходять на роботу, сприймають це не як роботу, а як свою приватну власність. А воно ж повинно бути по-іншому. Якщо навіть мене так зустріли, — а я ж депутат міськради, був радником міського голови, — то тільки можу уявити як зустрічають пересічних громадян, які звертаються до департаменту за вирішенням своїх якихось проблем. Але те, що мені вдалося тут побачити з перших днів, то це хаос і бюрократія.

– З чого плануєте почати свої перші кроки на посаді?

–  Почнемо ми з інвентаризації і розподілу обов’язків. Поки що, хто що робить, я не розумію. Я попросив у першого заступника, щоб мені надали посадові обов’язки і штатний розпис, то я їх чекав три дні, хоча це робиться протягом декількох  хвилин.

– Чи є у Вас досвід роботи саме в сфері житлово-комунального господарства?

– В принципі керівник у першу чергу є комунікатором. У мене є економічна і юридична освіта, тому складностей не має бути. Потрібно з самого початку налагодити роботу, згуртувати людей, розподілити між ними обов’язки і тоді все буде працювати як добре налагоджений механізм.

– Керівник департаменту ЖКК Олександр Яценко, наскільки нам відомо, досі перебуває на лікарняному. Чи не означає це, що незабаром Ви можете очолити цей департамент?

– Не можу сказати. Поки я виконуючий обов’язки, хоча дійсно стою в кадровому резерві на посаду начальника цього департаменту. Якщо міський голова прийме рішення, що я маю очолити галузь ЖКГ, то так і буде.

– Дехто вже почав називати ваше призначення політичним. Як ви можете це прокоментувати?

–  Тут немає ніякої політики. Це лише намагання допомогти міському голові, тому що я вважаю, що якщо ми, як депутатський корпус, зайшли однією командою, то маємо так і працювати.

– Була інформація, що на посаду заступника директора департаменту ЖКК не проводився конкурс. Що можете сказати з цього приводу?

– Я знаю, що я зайшов на цю посаду згідно чинного законодавства, ніяких порушень немає, але нюансів я не знаю, бо я ж не кадровий працівник. Я був радником міського голови, законодавством дозволяється переходити на цю посаду. Ніяких перепон не було під час спецперевірки. Мабуть, якби це було заборонено законодавством, то мене не призначили б.

– Ви довгий час очолювали інспекцію з питань захисту прав споживачів, чому пішли з цієї посади?

– Знаєте, я дуже гордий тим, що мені довелося очолювати цю інспекцвю. Коли я прийшов в інспекцію, колишній колектив не дасть збрехати, вона була на рівні 80-их років. Все було по-накатаному, все всіх влаштовувало, за дотриманням законодавства ніхто не слідкував. У мене тоді була можливість набрати молоду команду. А у нас яка проблема, коли тільки закінчив інститут, то нікуди не беруть, бо немає досвіду роботи. Але я ризикнув, взяв людей без досвіду роботи і не пожалкував. За ці три роки вони стали фахівцями своєї справи, насамперед завдяки досвіду і підтримці вже працюючих кадрів. За цей час ми зробили цю інспекцією однієї з найкращих, а була вона однією з найгірших. За час мого керівництва ми показали дуже гарні результати. Тому за інспекцію я дуже гордий. Але я молодий і мені захотілося розвиватися далі. Тим паче, що там все було вже налагоджено.

– На одній із сесій міськради ви внесли пропозицію про припинення повноважень секретаря міськради Олександра Радуцького, яка, зрештою, не отримала підтримки. Наразі вам доведеться ще більше спілкуватися з Олександром Романовичем. Які у вас із ним зараз стосунки?

– У мене стосунків із ним ніяких немає, але моя позиція, що основна біда нашого міста, основна біда Анатолія Васильовича (міського голови Бондаренка, — ред.) – це Олександр Романович.

– Це серйозна заява, конкретизуйте, будь ласка.

– Я вам скажу, що Олександру Романовичу комфортніше, коли є якісь інтриги, можливо це характер такий,  не знаю чому так… Замість того, щоб консолідувати депутатів, у нас в раді постійно ведуться якісь кулуарні ігри. Я вважаю, що містяни вибрали Анатолія Васильовича і потрібно йому дати можливість показати себе на цій роботі і вже через 5 років оцінити – правильний цей вибір був чи ні. Розумієте, всі ми непрості люди, багато з нас прийшли з бізнесу, у кожного є своє минуле і користуватися якимись «скелетами в шафі», які можна знайти у кожної людини, та спекулювати цим — це як мінімум некоректно. Я вважаю, що Олександру Романовичу, після того як він змінив стільки політичних сил, повинно бути за честь працювати в команді міського голови Анатолія Бондаренка.

– Колись у Вас у самого були амбіції стати секретарем міськради. Вони вже Вас покинули чи ще ні?

– Я ніколи не приховував цих амбіцій. І якщо депутати довірять стати секретарем Черкаської міської ради, то я погоджуся. Зараз ведуться якісь перемовини по зміні виконкому, по зміні заступників. Але я ще раз кажу, не в цьому вся біда, вся біда в Олександрі Романовичу. Я неодноразово  про це йому особисто казав в очі. Пригадайте, коли я подав першого разу цей проект, то відразу до мене завітали працівники відділу з економічною злочинністю, вручили мені протокол про корупцію. Як нам мене, тим самим вони показали, що є корупція всередині їхньої структури. Для деяких це був шок, що депутату прямо під час сесії вручили протокол про корупцію. Але вже було декілька судів, які показали, що не було ніякої корупційної складової в моїх діях, а справи просто надумані.

– Ви балотувалися від партії УКРОП, згодом були виключені із фракції УКРОП  в міськраді, а вже через рік очолили обласний осередок цієї партії. Як ви поясните такі політичні перепитії?

– Так, дійсно, я висувався від політичної сили УКРОП, став депутатом по колишньому мікрорайону Луначарського, а нині Лісовий. І коли обирався виконком, мій голос був вирішальним, і я вам скажу, якщо б так трапилося ще раз, то я б знову так проголосував. Можливо, комусь це не видно, але я ось їду по місту і гордий тим, що завдяки моєму одному голосу в Черкасах відбуваються такі кардинальні зміни. Звісно, щось не доробляють, але за два роки місто карлинально змінилося на краще.

Для багатьох стало несподіванкою, що місто очолив Анатолій Васильович, комусь це обрання поламало плани, відразу почалися інтриги, перетягування до себе депутатів. І ось яскравий приклад ситуація, яка склалася зі мною… мабуть, Олександра Романовича не влаштовував цей виконком. Тоді Руслан Зоря, який на той час ще був головою фракції УКРОП, вирішив, що я когось «зрадив» та швидко виключити мене з фракції. Але ж знаєте, «все тайное становится явным» і згодом з’ясувалося, що київське керівництво партії ніяких вказівок не давало про моє виключення із фракції і нікого я не зраджував. Отже все стало на свої місця.

– Яка наразі доля приміщення в центрі міста, за яке ви судилися з екс-чиновником ЧМР Віталієм Дядченком? У вашій декларації зазначено, що 63% цього приміщення належать вам.

– Це приміщення належить мені. По ньому досі йдуть суди, тому, оскільки ще триває слідство, я не можу розкривати подробиць справи. Але можу сказати, що там дуже багато впливових  осіб «запачкалися».

– Продовжуючи тему вашої декларації, у ній не значиться жоден транспортний засіб, який є у Вашій власності. Тим не менш Вас часто можна побачити на Porsche Cayenne з номерами 0001. Ви у когось позичили автівку?

– Та ні, це машина моєї племінниці. У мене був дуже заможний батько, після смерті залишив спадок своїй онуці, яку дуже любив. А я просто іноді беру покористуватися автомобілями, які їй належать. Це ж одна родина.

– Свій автомобіль не плануєте придбати?

– А навіщо. У нас в сім’ї достатньо автомобілів. Та й у друзів є машини. Ось у мене нещодавно друг купив  Mercedes, я сів, проїхався, тому що як будь-який нормальний чоловік люблю автомобілі і красивих жінок. Це ж не погано? Краще, ніж якби я люби санки і чоловіків. Я з гумором відношусь, коли громадськість каже, що бачить мене на елітних машинах. Вважаю, що в цьому немає нічого поганого, оскільки це ж не те, що я приїхав на  роботу «на тролейбусі», а через рік роботи на якісь керівній посаді уїхав на «Мерседесі».

– Згідно Вашої декларації, під це приміщення в центрі міста ви взяли іпотеку на 9 мільйонів гривень. Під що ви взяли ці кошти і з чого збираєтеся їх повертати?

– Ці кошти бралися під бізнес, але зараз процес загальмувався, іде слідство, тому поки що не можу сказати. Пізніше я вам відповім на це запитання. Кошти, звичайно, збираюся повертати, коли запрацює бізнес.

– Ви цікавилися, яку в департаменті отримуватиме зарплату?

– Якщо чесно, ще навіть картку банківську не відкрив. У мене такі бурхливі ці три дні були. З 22 вересня я призначений і я тільки сьогодні (26 вересня – ред.)потрапив на якесь робоче місце.

Але хочу сказати, що на життя вистачає, у матері є майно, у сестри є майно. Отримую кошти з оренди приміщення, цих коштів на життя мені цілком вистачає.  Я плачу всі податки не як підприємець, а як фізична особа. Тож від зарплати чиновника я не буду залежати.

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить