Кілька “шахедів” знищили в небі над Черкащиною
Українські воїни за добу ліквідували 780 окупантів
У Черкасах водій з ознаками спʼяніння скоїв ДТП (ФОТО)
Двом канівчанам, які розкладали “закладки” у Золотоноші, повідомили про підозру
28-річний черкащанин збував психотропи, а в його домі правоохоронці знайшли вибухову речовину
“Інноватика в освіті – 2024”: у Черкасах провели форум для освітян (ФОТО)
Виявили на березі одяг: у Черкасах на Дніпрі шукають людину (ВІДЕО)
Протягом минулої доби на Черкащині сталися майже десять надзвичайних ситуацій
Черкаських піротехніків підсилили індивідуальними наборами (ФОТО)
Смілянам, які втратили будинки через ракетний удар рф, виплатять по два млн грн
На Христинівщині розшукують чоловіка
Черкащан попереджають про посилення вітру
Черкаський тролейбус рекламуватиме ломбард
- Видання Вичерпно
- Ексклюзив
- “Це ж Україна, тут може бути все, що завгодно…”, – білоруска, яка пройшла Майдан і війну, про своє життя в Україні
“Це ж Україна, тут може бути все, що завгодно…”, – білоруска, яка пройшла Майдан і війну, про своє життя в Україні
В Україні громадянка Білорусії Яна Казакова проживає з 2012 року. Була на Майдані, служила в добровольчому батальйоні «Айдар» у 2014-2015 роках. Наразі проживає в місті Буча Київської області з чоловіком, який також воював на Сході країни. Вона – з числа тих іноземців, які встали на захист України. Проте, каже, воювала не за ідеали, а за справедливість і право на вибір.
Яна зізнається, ніколи не хотіла жити в Мінську. Коли ж вперше приїхала в Київ, їй дуже сподобалося. Так до дівчини прийшло бажання переїхати жити в Україну.
Чи здатна її рідна країна а такий масовий протест, який пережила Україна? За що варто воювати? Та для кого досі війни в Україні не існує? Своїми роздумами дівчина поділилася з кореспондентом «ВиЧерпно» у короткій розмові, будучи проїздом у Черкасах.
«Коли на тебе нападають, потрібно захищатися»
На Майдан привело відчуття, що по відношенню до людей чинять несправедливо. «Коли на тебе нападають, потрібно захищатися», – переконана білоруска. «Нормальні люди з нормальною національною ідеєю хочуть нормально жити», – так коротко дівчина описує основне прагнення Майдану, яке і її туди привело у 2014 році.
«Звичайно, мені всі друзі і рідні казали не ходи, і, звичайно ж, я пішла. Мене дуже швидко залучили розливати чай, варити борщ. Мене заполонила ця хвиля піднесення. А ще мене теж завжди дратував цей «великий і могутній російський брат». Білоруси також в своїй більшості не люблять оцю «великороську» поведінку, проти якої виступили українці».
Фото Яни Казакової
Та чи готові білоруси на такий масовий протест? Пригадуючи події української Революції Гідності, Яна Казакова переконана, що в її рідній країні такі події не мали б місця, такого протестного руху білоруська влада просто не допустила б:
«Якщо планується якась акція, то відразу всі вулиці просто зачищаються. Пригадую, у період майдану, десь і березні я захворіла. Грошей не було і я поїхала лікуватися додому в Білорусь. У мене будинок прямо навпроти Російського посольства, поряд магазин… Якраз в той момент проходила мирна акція «Скажи «Ні» війні з Україною». Коли я пішла в магазин, там уже стояла купа автозаків, «пакували» навіть тих, хто просто зайшов в магазин. Навіть забрали співробітника посольства, попри те, що він показував перепустку і розповідав, що просто вийшов за мінеральною водою з посольства і не збирався брати участь в акції. «Пакують» всіх і забирають на три години до з’ясування особистості. У цей момент перекривають усі сусідні вулиці. Навіть якщо ти десь поруч працюєш, просто проходив повз – забирають усіх. Тобто, за великим рахунком, навіть на мирну акцію немає можливості зібратися. Там налаштовані так: у будь-якій незрозумілій ситуації саджай на 15 діб. Притому, що за час перебування в ізоляторі ти ще маєш і заплатити».
Це ж Україна, тут може бути все, що завгодно…Майдан, імпічмент, це ж не Білорусь.
Яна підтримує зв’язки з білоруською опозицією, проте, за її словами, не вірить, що вони здатні масово піднятися на захист своєї держави від загарбницьких апетитів сусіда.
– У білорусів одна мета – скинути Лукашенка, що буде далі – вони не замислюються. Про конкретні кроки, які б покращили життя людей, взагалі ніхто не говорить. Я проти такого: давайте просто підемо і постоїмо зі стягами. Я не молюся за хлопців, не передаю свічки, давайте краще поїдемо на фронт і будемо щось робити. Не вмієш воювати – готуй, копай, лікуй. Роби щось корисне. Є дія і має бути результат. А просто вірити і сподіватися – це пусте, бери і роби, – розповідає про свою життєву позицію дівчина.
Це був перший досвід причетності до чогось настільки важливого. У країні був підйом, віра в перемогу. З таким настроєм багато людей пішли й на війну. Записалася добровольцем в «Айдар» і Яна.
Фото з архіву “Вичерпно”
– Я взагалі приїхала в гості в «Айдар», так і залишилася там. Спитали: «Перев’язати сможеш?» – «Зможу». Я не брала участі у бойових діях, але робила, що було треба, – пригадує дівчина.
У містечку, де живе Яна Казакова зі своїм чоловіком, мешкає багато як АТОвців, так і переселенців.
– Досі доводиться чути фрази «Яка війна! У нас немає війни». Розумієш, що це зовсім відірвані від реальності люди. І таких вистачає. Для них такі поняття як Революція Гідності, війна – далекі. Пригадую, ми їздили до волонтерської групи парамедиків «Янголи Тайри», буквально 500 метрів від селища Широкине лунає канонада, стріляють, а вже в кілометрі з іншої сторони чуєш звуки дискотеки. Ось такий сюрреалізм – тут постріли, там дискотека і все на відстані двох кілометрів.
Фото з архіву “Вичерпно”
Оскільки Яна одружена на українцеві, вона має посвідку на тимчасове проживання. Планує подавати на постійне. А от чи отримає – не впевнена. Тож поки планів на майбутнє не будує.