Сміла прощатиметься із молодим захисником, який загинув на Донеччині
Під час пожежі в Каневі постраждав чоловік
У ДТП на Уманщині постраждали шестеро людей
Черкаський посадовець викрав із міського бюджету 1, 6 млн грн
рф атакувала інфраструктуру Черкащини: прокуратура відкрила провадження (ФОТО)
Сьогодні в Каневі завершили опалювальний сезон
Стан хлопчика, якого збили на переході в Черкасах, покращився
Учора на черкаському Дніпрі не знайшли тіло людини, проте пошуки тривають (ВІДЕО)
Понад пів сотні будинків у Черкасах залишилися без світла
На Черкащині 22-річний чоловік за гроші підпалив релейну шафу на залізниці (ВІДЕО)
Директорку черкаського кінотеатру, яку підозрюють у хабарництві, відсторонили від посади
За графіком: в ОВА розповіли про відновлення будинку в Умані
Подружжя росіян, яке майже два роки перебували на Черкащині, повернуть додому
- Видання Вичерпно
- Новини
- Відновлення судноплавства та туризм: Херсонщина і Черкащина домовилися про співпрацю (ФОТО)
Відновлення судноплавства та туризм: Херсонщина і Черкащина домовилися про співпрацю (ФОТО)
18 січня Черкаська обласна державна адміністрація підписала угоду про співпрацю з Херсонською обласною державною адміністрацією. Співробітництво відбуватиметься у торговельно-економічній, науково-технічній та культурній сферах.
З повним текстом угоди можна ознайомитися ТУТ.
– Наші регіони різні за своєю географічною і економічною структурою, історичними традиціями, але вони спільні у своїй меті, у прагненні бути ефективними, успішними. Те, що об’єднує людей і на Херсонщині, і на Черкащині – це прагнення бути щасливим, мати якісну освіту, гідну роботу і заробітну плату. Саме для цього ми збираємося, обмінюємося досвідом, адже саме така жива комунікація пришвидшує процеси, – прокоментував мету підписання сьогоднішньої угоди Роман Боднар.
– Підписання цієї угоди для нас означає, що ми зшиваємо Україну і робимо Черкащину і Херсонщину ближчими. Це стосується і туризму, і культури, і освіти, і, безумовно, економіки. Ми уже працюємо над тим, щоб реалізувати цю угоду через конкретні заходи і проєкти, – додав голова Херсонської облдержадміністрації Юрій Гусєв.
Після офіційної зустрічі робочі групи з обох регіонів напрацьовуватимуть подальші плани. Наразі вже є домовленість про проведення спільного міжрегіонального форуму, проведення спільних проєктів, які стосуватимуться розвитку інфраструктури внутрішніх водних перевезень, оскільки обидва регіони об’єднує річка Дніпро, та багатьох інших галузей. Робочі групи обмінюватимуться досвідом у будівництві і ремонті доріг, у реалізації регіональних проєктів.
У сфері культури представники Херсонщини уже зараз пропонують запустити “потяг дружби”, який готовий вирушити з Херсонщини на Черкащину уже на Шевченківські дні, щоб познайомити жителів південної області з сакральними місцями, традиціями і надбаннями центрального регіону України. А вже влітку, на Чорноморських іграх черкащан чекатимуть на Херсонщині.
– Наразі ми працюємо над розробкою бренду регіону, – поінформував заступник голови ОДА Роман Карманнік, – щоб принаймні зрозуміти з чим ми, черкащани, себе асоціюємо і як ми хочемо, щоб про нас знали вся Україна і світ. До речі, ми переймали і у вас (у Херсонської області – ред.) досвід, побачили багато спільного.
Великі перспективи у двох областей й у роботі по напрямку Е40, а саме: відновленню річкового судноплавства, вважає ще один заступник голови ОДА Дмитро Ляшов:
“Ваша область – це ворота для експорту, ми частково вантажна база для цього експорту. На жаль, у нас зараз в повному обсязі не працює річкова інфраструктура, що дає додаткові навантаження і на дорожню інфраструктуру. Тож потрібно потрібно працювати над відновленням річкових перевезень”.
У перспективі, за умови відновлення роботи черкаського аеропорту, між двома областями може розвинутися напрямок малої авіації.
Можлива співпраця і в соціальній сфері, зокрема, щодо оздоровлення категорійних груп населення: дітей з інвалідністю, чорнобильців, учасників АТО і т.д, які потребують реабілітації і лікування.
– Для початку нам потрібно обмінятися листами, де ми опишемо наші можливості і наші потреби. Коли ми все це сопоставимо, ми зможемо предметно говорити, – підсумував Роман Боднар.