“Влада – це в першу чергу відповідальність за свої вчинки”, – Віталій Коваль про результати і перспективи (ІНТЕРВ’Ю)

“Влада – це в першу чергу відповідальність за свої вчинки”, – Віталій Коваль про результати і перспективи (ІНТЕРВ’Ю)
в Ексклюзив, Інтерв'ю, Новини, Політика

Майже 5 років на посаді заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації, з них понад два – першим замом. За цей час довелося побути і єдиним заступником в очільника області, принагідно опанувавши чимало нових напрямків.  І все це в поєднанні  з так званим «хобі» – понад 50 поїздок на Схід з волонтерською допомогою. З яким відчуттям йде з посади заступник Юрія Ткаченка, який найдовше з ним пропрацював, та з чим пов’язує своє майбутнє, Віталій Коваль розповів у інтерв’ю «Вичерпно».

– Ви на посаді заступника голови ОДА були досить довгий час. З яким відчуттям йдете з цієї посади?

– Напевно, все-таки з відчуттям виконаної роботи в межах тих посадових обов’язків, тих завдань, за які я відповідав як заступник голови. З відчуттям, що вдалося реалізувати певні ідеї, ініціативи, зокрема й на рівні держави. Як приклад, те, що вдалося на рівні Кабінету міністрів – це компенсація на купівлю житла родинам загиблих АТОвців або інвалідам АТО, яким кошти перераховуються на їхні рахунки і вони самі вибирають собі житло, а не владними органами проводиться закупівля. І ще з відчуттям, що вдалось сформувати гарну команду професіоналів.

received_1983852405026313

– Є відчуття, що щось не встигли, щось би ще хотілося зробити на цій посаді?

– Є основна зміна в державі, яка, якщо її продовжити хоча б ще декілька років, надовго або навіть назавжди відштовхне Україну від Росії – це децентралізація. От що б ще хотілося зробити – так це створити управлінські структури на рівні об’єднаних територіальних громад: управління освітою, соцзахистом, екологією, охороною здоров’я… Звичайно, хотілося б ще більше розвинути мережу інноваційних шкіл і навчально-практичних центрів в профтехосвіті.

Ми тільки цього року напрацювали концепцію покращення водойм області за басейним принципом. У нас 13 суббасейнів річок, цього ж року ми напрацювали 4. Відповідно, цю роботу потрібно продовжити.

А якщо про конкретний приклад того, що не встигли доробити, то вважаю, що логічного завершення має добігти наша ініціатива щодо обласного оздоровчого центру на базі табору «Придніпровський». Залишилося ще отримати погодження Міністерства освіти і науки та відповідне рішення Кабміну.

– Якщо коротко, по пунктах можете розкласти, що вважаєте на цій посаді своїм досягненням?

– Якщо згадати, що ми з Юрієм Ткаченком прийшли відразу після Революції Гідності і однією з дійсно концептуальних вимог Майдану була люстрація представників Януковича-Тулуба, то ми практично всіх керівників структурних підрозділів ОДА, які працювали при Тулубі (очільник Черкаської ОДА часів президента-втікача Януковича – ред.) люстрували. Друга вимога – залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Ми створили дієву громадську раду, яка двічі вже оновлювалася. Також ми залучили громадськість до кадрових комісій при співбесіді з керівними кадрами в районах і на посаду керівників структурних підрозділів.

І те, про що я вже казав, це програми по освіті – профтехосвіта, інноваційні школи, робототехніка, створення сучасного освітнього простору в області. Я вважаю, що це той плюс, який визнає профільне міністерство, і те, в чому інші області на нас можуть рівнятися.

Для підтримки підприємництва на селі виділялись ресурси для створення кооперативів.

Також хочу згадати, що вперше за роки незалежності була розроблена комплексна обласна програма з охорони навколишнього середовища, яка містить практично всі аспекти, починаючи від сміттєзвалищ та закінчуючи екологічною освітою.

Вважаю нашим досягненням і вміння залучити позабюджетні кошти для підтримки бійців на передовій, підтримки волонтерського руху, забезпечення ЗСУ, зокрема, тих частин, які знаходяться на території області. Хоча ця функція і не властива органам виконавчої влади.

plakat

І, звичайно, це програма пільгового кредитування житла учасникам АТО, яку ми розробили.

І чи не найбільше пишаюся нашим вкладом у національно-патріотичне та військово-спортивне виховання. Кількість різноманітних заходів, а отже й учасників, зросла в рази. Це відображає реальний запит суспільства щодо національної визначеності. Найуспішнішим вважаю проведення спільно з командою однодумців фестивалю “Холодний яр”, який за 3 роки став загальноукраїнською подією.

received_333874357442849

– У який період перебування на посаді було найважче?

– По-перше, коли я залишався єдиним заступником у Юрія Ткаченка і доводилося виконувати завдання практично по всіх існуючих напрямках. Наприклад, початок 2017 року, коли були страшні заметілі, голова тоді перебував у відпустці, я був виконуючим обов’язки, і ми щоденно збиралися на засідання комісій, потрібно було в оперативному режимі розчищати дороги, вирішували питання забезпечення опалення в домівках, в соціальній сфері та закладах світи.

А психологічно найважчими моментами в роботі були ті, коли доводилося прощатися з нашими бійцями на площі, розмовляти з їхніми родинами. До цього не звикнеш…

– Частину свого життя ви присвятили викладацькій справі, частину – органам виконавчої влади. На даному етапі свого життя все ж таки більше бачите себе чиновником чи викладачем?

– Від викладацької діяльності я отримував більше задоволення. У першу чергу, це постійне самовдосконалення: щоб студенти ходили на пари, ти повинен бути цікавим, необхідно адаптувати свої предмети під сучасні вимоги. Завжди радію, коли колишні студенти телефонують, пишуть у соціальних мережах, що ті знання, які я їм дав, знадобилися їм на практиці. Але в найближчі декілька років більше користі від себе бачу в політичній площині. Україна має закріпити раз і назавжди свій європейський вибір, щоб неможливим стало повернення у залежність від імперського сусіда.

Koval

– Тож наразі плануєте продовжити працювати в політичній сфері?

– Так.

– На підсумковій прес-конференції колишнього голови ОДА Юрія Ткаченка Ви сказали, що Ваша принципова позиція не працювати з новим головою. З чим повязана така заява?

– Якщо брати суто хрестоматійний підхід командного менеджменту, то, очевидно, коли керівник йде з посади, а я найдовше пропрацював з Юрієм Ткаченком (його призначили в березні 2014 року, а мене в квітні 2014-го), має змінюватися і вища ланка управлінського персоналу. Мені з колишнім головою імпонувало працювати, у нас було схоже розуміння поставлених цілей і методів їх реалізації, а ще його стиль роботи, ставлення до підлеглих.

Якщо говорити про нового голову, то у нас з ним є відмінності в світоглядних принципах. Зокрема, в тих, які стосуються ідеології, культурних і духовних основ української нації, в питаннях підтримки наших бійців, волонтерів та добровольців.

– Якщо не в цій команді, то де Ви себе бачите у майбутньому? Можливо, вже не в Черкасах?

– 20 років поспіль я в команді В’ячеслава Кириленка (віце-прем’єр-міністр України – ред.) і мені імпонує, що ті програмні засади «Молодого Руху», які були сформовані 1993, 1998 роках – це курс України на ЄС, на НАТО, на оновлення української культури, повне і всебічне використання української мови, підтримка українського кіно, музики, розбудова збройних сил і обороноздатність… На сьогодні це є державною політикою. Очевидно, і надалі бачу себе в цій команді, якщо брати політичну площину.

48046718_952227408304447_8369303320300355584_n

– Чи вже отримували якісь конкретні пропозиції з приводу майбутнього працевлаштування?

– Було декілька пропозицій з університетів, зокрема, як щодо викладацької діяльності, так і управлінської ланки. Також є пропозиції і від Юрія Ткаченка щодо спільної роботи на теренах Черкащини. І був трохи здивований, коли отримав пропозиції від комерційних, бізнесових структур попрацювати у них в кадровому напрямку, менеджменту персоналу. На сьогоднішній день маю ось такі пропозиції і визначаюся.

– Юрій Ткаченко як постмайданівський голова ОДА отримав підтримку від громади, однак це не вберегло ні його, ні його команду, до якої входили також і Ви, від критики. На Вашу думку, Ви впоралися з поставленими на той час завданнями чи ні?

– Як я вже відзначав на початку, однією із основних умов була люстрація і ми з нею впоралися. А критика – це нормально, вона допомагає побачити власні помилки, прорахунки, і якщо ти здатен поглянути на себе і на свою роботу зі сторони – виправляєш ці помилки і вносиш корективи. Наприклад, під час формування стратегії розвитку області до 2020 року саме під впливом громадської думки там з’явився напрямок, який ми не виокремлювали – це екологічна безпека і охорона навколишнього середовища. Знову ж таки нагадаю про Громадську раду, яка постійно розглядає виконання тих чи інших програм по напрямках. Єдине, не сприймаю закиди на кшталт «Всьо пропало», «Нічого не міняється», «Ніколи краще не буде». Це говорять люди, які в своєму житті навіть нічого не спробували зробити і так звані псевдоексперти, які окрім волання в соцмережах нічим не можуть допомогти. Все-таки влада – це в першу чергу відповідальність за свої вчинки і результати своєї діяльності.

З вимпелами_2

І так випало на долю команди Юрія Ткаченка, що ми взяли на себе відповідальність, певно, в найважчий період існування держави і, відповідно, існування області. Не забуваємо також, що Україна тоді отримала 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб. І при цьому виконавча влада не зчинила галасу, а взяла на себе всі соціальні зобов’язання.

– Разом з екс-очільником Черкащини Ви здійснили чимало поїздок на Схід. Така волонтерська діяльність для Вас була теж як частина виконання зобовзань, взятих Вами після Революції Гідності, чи поклик серця?

– Це невід’ємна частина мого життя. У волонтерстві доля звела мене з багатьма унікальними сильними особистостями. І вже після першої поїздки в 2014 році в батальйон «Айдар» я зрозумів, що це та справа, яку потрібно робити, залучати максимум своїх знайомих до неї, адже вона об’єднує націю в одне ціле. І я в цьому переконуюся кожного разу, коли приїжджаю на “передок”. Юрій Ткаченко це підтримував, підхопили колеги, керівники підрозділів та навіть цілих галузей, як от соціальної сфери чи освіти… Хлопці повинні відчувати, що вони необхідні людям, що їх шанують, поважають і готові в усьому підтримати. Тому волонтерство і сьогодні повинно продовжуватись і обов’язково знайде чільне місце в моїй діяльності.

received_358727708193688