Володимир Лашкул: “Наша ціль – відродити славні традиції аматорського футбольного клубу “Зоря-Білозір’я”

Володимир Лашкул: “Наша ціль – відродити славні традиції аматорського футбольного клубу “Зоря-Білозір’я”
в Новини, Спорт

Минулого тижня відбулися загальні збори учасників громадської організації «Футбольно-футзальний клуб «Зоря-Академія» ОТГ Білозір’я». Головний тренер з футзалу Академії «Всеукраїнський центр футболу і футзалу «Черкащина» Сергій Гупаленко відзвітував за поточний період, після чого розглянули питання про фінансовий стан Академії та перспективний план її розвитку на 2020 та подальші роки.

Були внесені деякі зміни до Статуту та обраний Перший віцепрезидент громадської Організації «Футбольно-футзальний клуб «Зоря-Академія» ОТГ Білозір’я». Ним став один із постійних учасників клубу Сергій Лашкул.

Сергій Лашку, перший віцепрезидент ГО ФФК «Зоря-Академія» ОТГ Білозір’я
Сергій Лашкул, перший віцепрезидент ГО ФФК «Зоря-Академія» ОТГ Білозір’я

Після зборів пресслужба клубу поставила кілька питань почесному президенту та уповноваженій особі власника Академії Володимиру Лашкулу.

– Володимире Григоровичу, обрання на посаду першого віцепрезидента ГО «Футбольно-футзальний клуб «Зоря-Академія» ОТГ Білозір’я» Сергія Лашкула, це крок для збереження того, що було Вами збудовано на Черкащині в останні 10 років?

– І так, і ні. Ми сьогодні зробили декілька кроків для того, щоб відродити славні традиції аматорського футбольного клубу «Зоря-Білозір’я», який був створений ще в 1964 році. У період з 2010 по 2014 роки його футболісти диктували моду на Черкащині, а команда була неодноразовим чемпіоном та володарем Кубка області. Ця ж команда в 2013 році брала участь у фінальному турнірі чемпіонату України серед аматорів і стала срібним призером цього турніру.

Я з приємністю згадую суперництво в аматорському футболі з командою «П’ятихатська» Петрове. Тоді таку назву мав нинішній «Інгулець», а  Олександр Поворознюк тільки розпочинав заглиблюватися до футбольних справ, формував для себе ідею і ціль перетворити Петрове на футбольну столицю Кіровоградщини.

То були роки приємного суперництва в аматорському футболі між командами Черкаської та інших областей України. Воно було щирим. Між клубами існували теплі стосунки, а на футбольних полях вирували справжні спортивні пристрасті. На жаль, у професіональному футболі все більше і більше негативу. Успішним виступом національної збірної команди України в турнірі Євро 2020 прикриваються системні помилки арбітрів у матчах ПФЛ та УПЛ, некоректні результати деяких поєдинків та вчинки керівників футбольних клубів і головних тренерів команд.

– Що ви маєте на увазі?

– Перш за все, я маю на увазі зовсім свіжий приклад – відсторонення від займаної посади президента ПФЛ Сергія Макарова. Якщо він і заслуговує такої участі, то це потрібно було б вирішити значно коректніше. Безумовно, в роботі Макарова були недоліки і помилки. Але ж Сергій багато років був учасником футбольної сім’ї, працював разом з нами і намагався виконувати рішення тієї ж Ради Ліг, яка його відсторонила від обов’язків без попередження і шансу навіть висловитися.

Другий приклад. Нещодавно я завітав у Щасливе на матч 28 туру, де «Черкащина» приймала одного з лідерів Луцьку «Волинь». Неприємно було стежити за поведінкою головного тренера «Волині» Андрія Тлумака. Він намагався копіювати Сімеоне з мадридського «Атлетіко». В той же час, враховуючи нинішній стан суперника, і, претендуючи на вихід до УПЛ, команда «Волині» мала була справитися з «Черкащиною», як то кажуть, однією лівою. Крім копіювання Сімеоне, свою поведінку Тлумак супроводжував яскравими матами через кожне слово. Український колорит лунав на спортивній арені, де проходив матч, і це чули мабуть і в аеропорту Бориспіль.

Добре, що на трибунах не було глядачів. Але були арбітри, які, здавалося, напередодні матчу, повставляли в свої вуха беруші і не звертали уваги на непристойну поведінку головного тренера. Взагалі, про арбітрів можливо було б говорити багато. З їх вини вже не один інвестор припинив фінансувати професіональні команди. Я, до речі, теж.

– Все ж таки наступне питання зі сфери професіонального футболу. Яка доля чекає команду майстрів «Черкащина»? Після того як Ви припинили нею опікуватися команда пішла на дно Першої ліги. Зараз вона на останньому місці  і готується до перехідних матчів з рівненським «Вересом». Чи продовжить вона існувати у змаганнях ПФЛ?

 – В одному Вашому питанні цілий комплекс проблем. Залишилося чекати недовго.

Уже протягом найближчих трьох тижнів відбудуться перехідні матчі. Враховуючи створення в Черкасах МСК «Дніпро» та увагу з боку міського голови Черкас Анатолія Бондаренка до справ в майбутній професіональній футбольній команді, і порівнюючи все це дійство з відсутністю будь-якої уваги до справ існуючої команди «Черкащина» з боку керівників області,  думаю, що «Черкащину» чекає доля, яка вже спіткала не одну черкаську команду майстрів: «Буревісник» (1955-1956 рр.); «Колгоспник» (1957-1966 рр.); «Дніпро» (1967-1971 рр.); «Фотоприлад» (1972 р); «Граніт» (1973р); «Дніпро» (1976-1996 рр.); «Черкаси» (1997-2004 рр.); знову «Дніпро» (2005-2009 рр.); «Славутич» (2010 -2014 рр.) і «Черкаський Дніпро» (2014-2018 рр.). Вони просто зникли з футбольної мапи. Буду дуже щасливий, якщо я помилився.

А в контексті майбутнього команди МСК «Дніпро» хотів би порекомендувати функціонерам, які нею опікуються, не переписувати історію всього Черкаського професіонального футболу. Адже МСК «Дніпро» є  комунальним підприємством Черкаської міської ради і воно не має жодного стосунку до історії професіонального футболу Черкащини, яка створювалася не одним поколінням футболістів, тренерів, спонсорів і партнерів та інвесторів. МСК «Дніпро» – новий проєкт, нова історія.

– Повертаємося до роботи в Академії. Що Ви можете сказати про фінансову складову цієї юридичної особи?

– У 2019 році Академія залучила на свою діяльність за рахунок оплати послуг по організації навчально-тренувальних зборів 2 844 851 гривню. У той же час, обсяг витрат на утримання Академії складає 1 680 876 тисяч гривень в рік. Тобто, поточне утримання Академії здійснюється за рахунок самофінансування.

На перший погляд це добре, але коли глибше зануритися в суть створення і діяльності Академії, проаналізувати для чого вона була побудована, то ми побачимо проблеми і визначимо те, до чого потрібно прагнути.

На сьогодні є багато перепон, які заважають діяльності та розвитку Академії. Головна – недостатність фінансового ресурсу для її розвитку. В штаті Академії працює лише двоє тренерів (Блоха О.Я., Фусар В.М.) і два тренери Гупаленко В.С., Єрошов В.О., – на 0,5 ставки. Поки статус «Всеукраїнська» тільки в назві.

117626039_768818790559967_6547681722339379321_n

Академії не приділяється увага з боку осіб, які відповідають за розвиток дитячого та юнацького спорту в області. Але коли потрібно показати досягнення в сфері децентралізації, чиновники, які демонструють Академію гостям, жваво розповідають про концентрацію фінансових ресурсів громади і приватного бізнесу, забуваючи про те, що до 40 мільйонів гривень, інвестованих в спорудження навчально-тренувального корпусу і створення Академії, децентралізація ніякого відношення не мала. Як і не мають відношення до неї і нинішні справи Академії.

Рішення, яке прийнято під час зборів, має ціль активізувати роботу керівництва Футбольно-футзального клубу заради майбутнього розвитку вже створеного навчального закладу фізичної культури та спорту.

 – Які плани в цілому щодо покращення спортивної інфраструктури в Білозір’ї?

– Час плине дуже швидко. Стадіон у Білозір’ї ми відкрили ще в 2012 році. Тоді він був першим зі штучним покриттям у сільській місцевості. І одним із найкращих в Україні.

Минуло вже вісім років, і нам, дійсно, потрібно думати про його реконструкцію. Мені приємно, що сьогодні збори обрали голову сільської громади Володимира Міцука головою опікунської ради Громадської Організації «Футбольно-футзальний клуб «Зоря-Академія» ОТГ Білозір’я».

Напередодні ми мали зустріч з Володимиром Павловичем та домовилися в найближчі три-чотири роки здійснити реконструкцію білозірського стадіону «Зоря». Намагатимемося зробити довшим його футбольне поле і досягти виконання вимог для проведення на ньому матчів у Першій лізі та УПЛ.

Плануємо побудувати другу трибуну. За нашою ідеєю, вона межуватиме з територією школи і, умовно,  буде вмонтована в стіну спортивного залу, який належатиме школі. Хотілося б, щоб керівники департаментів освіти та сім’ї, молоді і спорту обласної держадміністрації підтримали таку пропозицію, щоб  відразу вирішити декілька завдань на тій землі, яка належить футбольному клубу і школі. Таким чином через два-три роки у розпорядженні школярів в Білозір’ї можуть з’явитися сучасний тир та ще один спортивний зал для оздоровлення, занять гімнастикою, акробатикою та різними ігровими видами спорту.

Упевнений, що колектив Академії футболу і футзалу, яка має назву «Черкащина», вже матиме власних вихованців у футбольних командах майстрів або футзальних командах екстра-ліги. Коли я говорю про своїх, маю на увазі не тільки діточок Білозір’я, а й навколишніх сіл: Дубіївки, Ірдиня, Хацьок, Степанок та хутору Баси.

117624997_298799997892516_3062954152031884817_n

Звичайно, реалізувати цю ідею без допомоги громади, районної і обласної рад, відповідних держадміністрацій, буде неможливо. Тому ми прискорюємося, зараз активніше працюємо з архітекторами та проєктантами, щоб встигнути надати пропозиції до програми «Велике будівництво», яка реалізується з ініціативи президента України Володимира Зеленського.

– Щодо звіту головного тренера Академії з футзалу Сергія Гупаленка. Як ви оцінюєте його роботу?

– Сергій Станіславович є неодноразовим чемпіоном України з футзалу, як гравець він відомий не тільки в українському футзалі. Він запрошений нами до роботи в Академії по рекомендації голови Асоціації футзалу України Сергія Владика. Я впевнений, що зіркові успіхи тренера Гупаленка попереду. Дійсно, його звіт був одним із основних питань під час зборів.

117430817_425387408423638_8030573787626402727_n

Його учасники підтвердили, що покладали і покладають на Сергія Станіславовича  велику надію. Ми з  розумінням поставилися до його інформації, що існує низка об’єктивних причин, чому в Білозір’ї до цього часу  немає футзальної команди. Перш за все це стосується демографічної ситуації в громаді. Тому об’єктивно, що зараз Сергій Станіславович та його помічники роблять акцент на роботі з 9-12 річними дітлахами.

Ми навіть створити спеціальну kids-групу у білозірському дитячому садочку «Червона шапочка», побудувавши там за допомогою Асоціації аматорського футболу України спеціалізований зал для тренувань з футзалу. Ми не погодилися з пропозиціями тренерського штабу Сергія Гупаленка про створення команди  на основі запрошених до неї вже підготовлених гравців з інших регіонів України.

По-перше, це недешево з фінансової точки зору. По-друге, і це головне, ми маємо за ціль створити команду з власних вихованців. Так, це довгий шлях, але подолавши його, зробимо багато кроків у майбутнє.

– Сьогодні, і це підкреслювалося на зборах, гуртожиток Академії заповнюється групами, які приїжджають для проведення навчально-тренувальних зборів. Таким чином вирішується питання залучення коштів, але руйнується сама концепція створення та розвитку Академії.  Чи планується розширення гуртожитку?

– Погоджуюся з Вами. Поки що немає можливості організувати в Академії цілодобовий навчально-тренувальний та виховний процес.

Але Білозірська сільська рада нарешті завершує передачу будівлі колишнього гуртожитку ПМК 231 футбольно-футзальному клубу. Ця будівля вже багато років у Білозір’ї є занедбаною і покинутою. Сподіваюся, що разом із реконструкцією стадіону ми здійснимо і реконструкцію гуртожитку, перетворивши його в сучасний хостел для вихованців Академії.

Автор: Єгор Єфіменко

Реклама