Волонтерські засади та відсутність свого бюджету: Патрик Бланія про відмінності управління українськими і польськими селами

Волонтерські засади та відсутність свого бюджету: Патрик Бланія про відмінності управління українськими і польськими селами

Фото: "ВиЧЕрпно"

besplatka_728_90_ukr

Учителювання в початкових класах, 13-річний досвід роботи у церкві та наявність власного бізнесу. Наймолодший селищний голова Польщі, 26-річний Патрик Бланія переконаний, що для того, аби досягти успіху необхідно бути всебічно розвиненою особистістю. До села Подільське, що на Черкащині, Патрик завітав у межах обміну досвідом у сферах культури та освіти між Україною і Польщою. «ВиЧЕрпно» вдалося поспілкуватися із наймолодшим селищним головою селища Обровіц і дізнатися, чим різняться між собою польське та українське село та чи важко у такому молодому віці займати керівну посаду.

- Розкажіть, з чого починали роботу в селі. Якими були Ваші перші кроки?

- Спочатку я працював головою молодіжної ради, а за п’ять років став депутатом мікрорайону. Займався депутатством недовго, бо за пів року став головою сільської ради. Своє першочергове завдання я бачив у налагодженні культурних зв’язків з іноземними країнами. Так ми почали організовувати різні фестивалі, акції, робити обмін молоддю з Німеччиною та Україною. Можливо, саме цей фактор посприяв тому, що я перебуваю на посаді вже другу каденцію.

- Які проблеми турбують жителів з вашого села найчастіше?

- Наша робота дещо відрізняється від роботи голови українського села. Ми займаємося іншими речами і працюємо 24 години на добу. Якщо у жителів селища виникають проблеми, то вони можуть звернутися у будь-який час. На відміну від сільських голів України, польські не мають свого приміщення для роботи і працюють вдома. Моя загальна робота — це дбати про життя селян і  відповідати за ремонти у селі. Проте, наприклад, за ремонти доріг села відповідає мікрорайон.

- Розкажіть про основні родзинки вашого села. Яким чином залучаєте інвестиції?

- Порівняно з Україною у нас набагато менші села. Поблизу селища Обровіц знаходяться дві фабрики, цементовий та вугільний заводи. Вони забезпечують невелику кількість робочих місць для жителів нашого селища. Наразі дуже багато селян виїжджають за кордон через відсутність робочих місць.

- Ви казали про тенденцію масової еміграції поляків. Які кроки потрібно зробити для того, щоб зупинити цей процес?

- Наразі все починає потрохи змінюватися, у Польщі зростає зарплата. Зазвичай люди їдуть до Німеччини, щоб заробити гроші на будівництво будинку або створення свого бізнесу. Потрохи зарплати у Польщі зростають і багато людей повертаються додому, що не може не тішити.

- Чи важко у такому молодому віці бути селищним головою? Яке найважче рішення Вам доводилось приймати?

- Для мене дуже важлива підтримка людей, адже коли немає ніякої допомоги від них, то доводиться дуже важко. Мені, як сільському голові, дуже пощастило, тому що постійно є група людей, яка хоче допомагати або щось підказати. На відміну від України, робота польських сільських голів є дещо волонтерською. У середньому польський сільський голова отримує 500 злотих (приблизно 3000 грн). Найважча робота, яку мені довелося виконати на посаді сільського голови, це контроль генерального ремонту у Будинку пожежників. Наше селище чекало на нього 40 років і потрібно було, щоб робітники виконали його ідеально.

- Чим відрізняється українське село від польського? 

- Люди в Україні значно відкритіші і враховують думку інших. У Польщі все по-іншому, думають перш за все про себе. Лише невелика кількість людей хоче допомагати. Інша відмінність полягає у тому, що українське село має свій бюджет, а нам гроші виділяє мікрорайон.

- Що б Ви хотіли змінити у польському селі?

- Було б непогано щоб податки від людей залишалися на місцях, а не йшли спочатку до мікрорайону. Лише потім мікрорайон виділяє гроші на село. Мені подобається те, що український сільський голова має своїх працівників і допомогу, у в нас цього всього немає. Для того, щоб більше коштів залишалося на місцях, ми почали проводити різні фестивалі, які допомагають відроджувати старі традиції. Такі проєкти дають селу можливість більшого розвитку, а також налагоджувати співпрацю з іншими групами та фондами. Також раз на рік намагаємося організовувати благодійний фестиваль.

Можливо Вас зацікавить