“Я не готовий заради своїх політичних амбіцій залишити рідне місто”, – Олександр Радуцький (інтерв’ю)

“Я не готовий заради своїх політичних амбіцій залишити рідне місто”, – Олександр Радуцький (інтерв’ю)
в Інтерв'ю, Новини, Політика

Від співпраці міського голови та депутатського корпусу багато в чому залежить кількість і якість прийнятих рішень, направлених на розвиток міста й громади. Минулі роки стали яскравим прикладом, коли неузгодженість позицій очільника Черкас та секретаря міської ради, головним завданням якого і є налаштування депутатського корпусу на продуктивну роботу, слугували причиною постійних сварок і роздорів в стінах міської ради, що призводило до не надто активного розвитку міста.

Зараз все має змінитися, та в принципі вже змінюється, переконує у спілкуванні з журналістом «ВиЧЕрпно» секретар міської ради Олександр Радуцький, який вже обіймає цю посаду при другому міському голові Черкас. З Сергієм Одаричем не вийшло, то  як вийде з Анатолієм Бондаренком? Дізнаємося у спілкуванні з секретарем міськради…

– Олександре Романовичу, за часів колишнього мерства Сергія Одарича Ваше перебування на посаді секретаря міськради не можна назвати  легким. Що Вас спонукало знову піти на цю посаду, адже стовідсоткової впевненості, що ви спрацюєтеся з новим міським головою, не було?

–  Якщо згадати моє перше перебування на посаді секретаря міської ради, то, зрештою, я виявився правий в усіх тих питаннях, по яких ми сперечалися з колишнім міським головою Черкас. Яскравий тому приклад – це ремонт вулиці Героїв Дніпра, утеплення шкіл і садочків і  багато іншого. В принципі, разом з депутатами всі ці ініціативи ми розпочинали ще в 2015 році. Це така ремарка до відповіді.

З Анатолієм Васильовичем у нас співпадають думки щодо головних напрямків розвитку міста – це по-перше, а по-друге, ми не настільки одержимі політикою і не готові заради своїх політичних амбіцій полишити розвивати рідне місто. Ну і по-третє, перед другим туром виборів ми домовилися, що я його підтримуватиму. А коли я вже став депутатом міської ради, у нас відбулася серйозна розмова, під час якої я йому сказав: “Поки ви будете міським головою, я буду вас захищати як самого себе”. Тому в нас один до одного є повна довіра, яка, зрештою, перетворюється в плідну співпрацю, направлену на розвиток міста. Я можу із стовідсотковою впевненістю сказати, що за 2016 рік у Черкасах було виконано стільки, скільки не виконувалося за всі роки незалежності. Це і відремонтовані дороги, школи, садочки… Ніколи до цього на дітей так цілеспрямовано не виділялися гроші, не було безкоштовного проїзду для школярів і студентів у тролейбусах. Нам навіть вдалося осушити “озера”, які виникали після кожного дощу. Залишилося тільки вирішити цю проблему в районі п’ятої поліклініки, що ми  і збираємося зробити до кінця цього року.

– Тож Ви поділяєте позицію, що Черкасам потрібен скоріше господарник, такий як Анатолій Бондаренко, ніж інноватор, яким був Сергій Одарич?

– Я думаю, що сама історія нашого міста дала відповідь на це питання – йому потрібен господар. Я працював за обох цих міських голів, тому можу порівнювати. Так от, наведу такий приклад. Коли очолював місто Сергій Олегович, він казав: “у нас є ідея і ми до неї ідемо”. І всі гуртом починали працювати над втіленням цієї ідеї. Потім ми зупиняємося і шукаємо, де Сергій Олегович, а його вже немає, він біжить в інший бік. І не закінчивши цієї роботи всі повертаються і починають бігти до Сергія Олеговича. Хто встиг, той у команді, хто не встиг – вже не потрібний. У Бондаренка все навпаки, поки не досягнемо поставленої мети, ми в інший бік рухатися не будемо.

 – Як ми бачимо, компромісу в роботі з міським головою Вам вдалося досягти. Що вдалося спільно зробити за цей рік, а що ні? 

– Найголовніше, за цей рік ми повернули довіру черкасців, підприємців та інвесторів до міської влади. Ми почали створювати реальні умови, щоб інвестиції пішли в місто. Зокрема ми розпочали з ремонту й реконструкції доріг. Як приклад, вулиця Оборонна, яка проходить біля полігону, який, згідно Генплану, буде забудовуватися у великі мікрорайони. Коли ми там капітально відремонтуємо дороги, ми запропонуємо інвесторам зайти на цей будівельний ринок, щоб вкладати в наше місто кошти.

Що не встигли? У цьому році ми не встигли зробити об’їзні дороги. Але це буде обов’язково зроблено, адже ніхто нас не назве розумними, якщо ми капітально ремонтуватимемо дороги в місті, а об’їзні не функціонуватимуть, зрештою, великоваговий транспорт дуже швидко розіб’є всі капітально відремонтовані черкаські вулиці.

Також не вистачило у нас часу зробити вулицю Байди Вишневецького і ще ті вулиці, які також прилягають до полігону.

Але хочу відзначити, що все, що ми не зробили цього року, ми завершимо у наступному. Наразі ми вже розробили проекти і коли вони пройдуть експертизу, ми на них закладемо кошти на наступний рік. Із масштабних проектів – це льодовий палац, про який ми вже дуже багато говоримо, це, повторюся, об’їзні дороги і це завершення транспортної реформи.

– Ви часто називаєте себе батьком депутатів. Тож, на Вашу думку, чи виконали своє головне батьківське признання – обєднали депутатський корпус?

– Для мене це дуже болюче питання, оскільки є група депутатів, які не хочуть працювати, і не тому, що вони просто не хочуть, а тому, що їм так сказав Київ. В принципі, у нас всі робочі фракції, з якими я відразу домовився, що як тільки ми заходимо в сесійну залу, то забуваємо, від яких ми політичних сил і вирішуємо господарські питання міста. Але фракція “Самопомочі”, я так розумію, керуючись вказівками з Києва, або утримується, або голосує проти. От до них мені важко достукатися.

– Якщо б Ви складали рейтинг, то які б рішення депутатського корпусу за цей рік Ви назвали найбільш вдалими, а які найменш?

– Нам оцінку дав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, назвавши черкаський бюджет одним із найвдаліших прикладів децентралізації. А що стосується найбільш невдалого рішення, то я вважаю те, що ми не підтримали відставку Сергія Одарича. Коли ми йому відмовили майже рік тому, то я думав, що він все-таки відвідуватиме сесії, прийматиме участь у життєдіяльності міста, але мене просто дивує його зневага до своїх виборців. За всі каденції такої невідвідуваності не було в жодного депутата. Тому я жалкую, що ми тоді не підтримали його заяву про складання депутатських повноважень. І якщо він ще раз це зробить, то я вже проситиму депутатів за це проголосувати.

– Місто вже не перший рік намагається боротися з незаконними тимчасовими спорудами і зовнішньою рекламою, та попори це в місті ще й того, й іншого вистачає. Чому, на Вашу думку, ця проблема ще не подолана і що потрібно зробити для її вирішення?

– У нас дуже багато об’єктів в місті, по яких виконкомом прийнято рішення про демонтаж, але, на мою думку, виконувати його має або поліція, або ДВС, але не влада. Якщо треба, то повинні навіть за це платити кошти. Тому що не може однією рукою влада давати дозвіл, а іншою забирати. Ви ж розумієте, що на розміщення всіх незаконних тимчасових споруд свого часу влада давала дозвіл. Проходить час, вкотре змінюються Положення про встановлення ТС і законні МАФи стають незаконними. Тому моя думка – прибирати їх повинна інша структура. Це, як на мене, допоможе розв’язати проблему за незаконними кіосками і рекламою.

– Ви завжди себе позиціонували як борець за розвиток комунальних підприємств міста, чи планує міська влада робити якісь конкретні кроки в напрямку їх розвитку? 

– Візьмемо до прикладу такі комунальні підприємства як «Дирекція парків» та зоопарк. Вони самі заробляють, розвиваються, але ж ми прекрасно розуміємо, що вони не можуть самоокуповуватися. На балансі «Дирекції парків» знаходиться більше 200 гектарів парків та скверів міста, по нормам ДБН на кожен гектар має бути по дві людини, які б прибирали ці території. Тобто, в ідеалі, в «Дирекції парів» має працювати 400 людей. Зрозуміло, що ми цього не можемо собі дозволити. Але ми все одно розвиваємо інфраструктуру цього підприємства. Тільки цього року ми закупили туди новий трактор, у планах – придбати дробильну машину, встановити колесо огляду – повернути місту цю родзинку, і далі облагороджувати місця відпочинку.

Що стосується ЧЕЛУАШу, то в цьому році ми закупимо техніки на 8 мільйонів гривень, що дасть змогу йому самостійно виконувати роботи.

А наші КП «Водоканал» та КП «Теплокомуненерго» є без перебільшення одними з найкращих в Україні. А «Теплокомуненерго» єдине підприємство, яке має ліміти на газ в Україні.

– Як далі розвиватиметься в місті ситуація з двома підприємствами-постачальниками в домівки черкасців тепла?

– У нашого міста є проблема, пов’зана з тим, що тепло в домівки черкасців постачає два підприємства, одне з яких є приватним за рахунок того, що вони орендують у держави ТЕЦ, одне комунальне. І в цьому випадку, наявність двох надавачів послуг я не розглядаю як конкуренцію. Бо всі жителі, які мешкають у нас у 5- та 9-поверхівках стикалися з такою ситуацією, коли ледь теплі батареї. Вони звертаються в СУБ, там кажуть, що в них все нормально і переадресовують на ТЕЦ, а вони в свою чергу кажуть, що вони не при чому, тому що котли знаходяться на балансі Теплокомуненерго. Тобто до чого я веду – система має бути в одних руках. А вже може  бути декілька фірм, які ці послуги будуть продавати. Я вважаю, що обслуговувати місто має Теплокомуненерго. Тоді у нас і тарифи будуть нижчі, й мережі не будуть рватися. Але ми цю проблему самостійно не вирішимо, це має вирішитися на рівні держави.

– А що буде з нашою каналізаційної мережею, яка відверто застаріла?

– Це питання вже вирішується за рахунок тих 12 мільйонів доларів, які ми взяли в кредит. У цьому році вже мають пройти тендери. І наші каналізаційні мережі в тих місцях, де вони постійно проривають, а це вулиця Чигиринська, район Літака (де вже зараз відбуваються роботи), будуть відновлюватися. Це не буде проблемою для нашого міста. Це, скажімо так, наймасштабніші плани.

– Нещодавно у себе на сторінці у “Фейсбуці” Ви написали, що незабаром у місті ми не побачимо жодної ями. Які ще зміни очікують черкасців у наступному році?

– На Митниці ми плануємо почистити канали, зробити об’їзні дороги і зараз ведуться перемовини щодо нашого аеропорту. Якщо область не впорається із тим, що вони запланували, то ми будемо просити, щоб вони передали нам його на баланс. І тоді будемо працювати над тим, щоб Черкаси стали логістичним центром України.

– Які Ваші політичні амбіції? Вони обмежуються тільки Черкасами?

– Я уже відзначав про нашу домовленість з Анатолієм Васильовичем, що я буду його усіляко підтримувати. Також ми говорили й про те, що якщо у нього буде бажання рости до рівня народного депутата, то, відповідно, і у мене з’являтимуться амбіції йти далі. Якщо він цього не плануватиме, то я готовий в його команді працювати й далі.

– Вам доводиться багато часу віддавати роботі. Родина не скаржиться, що мало з ними часу проводите?

– Я намагаюся і дітей, і дружину по можливості брати на міські заходи, а вихідні максимально проводити дома. Зі свого боку я роблю все можливе, щоб вони не відчували, що батько у них політик.

Реклама