«Свій серед чужих»: як вуличний музикант з Луганщини понад рік підкорює черкащан (ІНТЕРВ’Ю)

"Свій серед чужих": як вуличний музикант понад рік підкорює черкащан

Фото: "ВиЧЕрпно"

besplatka_728_90_ukr

Доля вуличного музиканта Дениса Мосяженка, який понад рік тому переїхав до Черкас, вражає. Хлопцю, який не тямить свого життя без музики, довелося подолати понад 500 км, аби зустріти своє кохання та зрозуміти, що Черкаси стали його рідною домівкою. Музичний інструмент і кохання, що полонило серце, філармонія чи життя вуличного музиканта, оновлений музичний сет чи класика. Про це та інше він розповів в ексклюзивному інтерв’ю «ВиЧЕрпно».

- Розкажіть, як давно Ви переїхали до Черкас і чому обрали саме це місто?

- До Черкас я переїхав більше року тому. Сам я народився у місті Лисичанськ Луганської області, згодом навчався у Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського та Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Місто Черкаси знайоме мені ще з 2015-го року, коли приїхав виступати сюди. Мені одразу сподобався менталітет черкащан, клімат, Дніпро, саме це місто подарувало мені майбутню дружину.

- Чому Ви вирішили грати на трубі? Чим Вас вразив цей інструмент?

- Мій дідусь грав на трубі. Загалом труба є найуніверсальнішим інструментом. Наприклад, якщо грати на скрипці, то ти або виступаєш сольно, або граєш в оркестрі, де тебе ніхто ніколи не помітить. Труба ж використовується і в народному, і в джазовому виконанні, а також у симфонічному оркестрі.

"Свій серед чужих": як вуличний музикант понад рік підкорює черкащан

Фото: «ВиЧЕрпно»

- Чи важко було опанувати гру на трубі?

- Спочатку було дуже важко. На мою думку, кожен, хто вчиться грати на трубі, повинен мати наставника, який є професіоналом своєї справи. У багатьох людей не вистачає сил і вони починають кидати цю справу, тому що це важко фізично, оскільки постійно треба тримати себе у формі та тонусі. Коли я не граю два дні на трубі, то вдвічі важче повернутися до звичного ритму.

- Чому Ви вирішили грати не в оркестрі, а вийти на вулицю?

- У 2015-ому році було дуже модно грати кінохіти. Цього ж року, коли я ще грав у складі гурту “Сто пудов”, ми приїхали до Черкас із концертом. Тоді я виконав пісню із фільму “Осінь чужих”. Мені одразу сподобалась реакція слухачів. Якось на цій хвилі ми почали виступати на багатьох фестивалях, наприклад, “Імпульсфест” та рок-фестивалі в Дахнівській Січі. Дивлячись на ту кількість людей, які приходять до філармонії, стає дуже сумно. До філармонії приходять здебільшого люди похилого віку, а молодь зазвичай не сприймає такий вид музики. Мені захотілося вийти на вулицю і зіграти найулюбленіші хіти людей, але в оновленому звучанні. Хотілося показати, що сьогодні можливо все.

"Свій серед чужих": як вуличний музикант понад рік підкорює черкащан

Фото: «ВиЧЕрпно»

- Розкажіть про репертуар, який Ви виконуєте? 

- Не завжди виходить виконати всі пісні, які популярні серед людей. Наприклад, пісні Лободи, гуртів “Время и Стекло” та “MOZGI” дуже важко виконати. На трубі не виходить зіграти дуже швидкі мелодії, оскільки вони будуть незрозумілі для слухачів. Репертуар мого виконання починається від пісень Френка Сінатра і завершується піснями Макса Барських, гуртів “One Republic” та “KAZKA”. Намагаюсь перероблювати мелодії під діджейський сет тільки на трубі. Виходить досить цікаве звучання. Також на своїй сторінці в “Instagram” роблю постійні опитування для того, щоб розуміти, які мелодії було б цікаво послухати черкащанам.

"Свій серед чужих": як вуличний музикант понад рік підкорює черкащан

Фото: «ВиЧЕрпно»

- Яка Ваша найулюбленіша композиція і чому саме вона?

- Моя найулюбленіша композиція «Свій серед чужих». Саме цю композицію я виконував у 2015-ому році під час виступу у Черкасах. Музика надзвичайно багата, навіть сама назва пісні вже говорить багато за себе. Ця пісня дещо схожа з моєю історією, адже коли приїздиш виступати до іншого міста, то під час виконання пісень ти ніби вливаєшся до звичного ритму життя міста. Таким чином усі починають сприймати тебе як свою людину.

- Розкажіть, чи дуже важко було виходити на вулицю і грати перед публікою?

- Мені було страшно отримати негативну реакцію від людей. Знаєте, у багатьох людей складається враження, що коли музикант виходить грати на вулицю, то людина жебракує. Я не роблю якусь рекламу, а просто роблю справу, яка мені до душі. З іншого боку – це сприяє культурному розвитку населення міста, адже не всі ходять до філармонії, а так можна вразити людей. Таким чином ти знайомиш людей зі звучанням інструменту, мотивуєш дітей до чогось кращого. Наприклад, коли я виконував пісні гурту «One Republic», то діти дивувались як таке взагалі можливо, адже пісню виконує вокаліст, а тут виходить нове унікальне звучання на трубі. У будь-якому випадку музика позитивно впливає на розвиток дитини.

"Свій серед чужих": як вуличний музикант понад рік підкорює черкащан

Фото: «ВиЧЕрпно»

- Ваша родина підтримує таке уподобання чи ні?

- У нас у родині склалася цікава ситуація. Справа в тому, що я познайомився зі своєю дружиною, коли грав на вулиці. Її надзвичайно вразило виконання пісні Adele «Skyfall» на трубі. Взагалі мою дружину дуже важко вразити, а тут вона почула знайому мелодію, підняла голову і її здивувало те, що так можна зіграти на музичному інструменті. Вона постійно підтримує мене, радить пісні, які можна виконати, мені дуже важлива її думка.

- У яких містах України Ви вже встигли підкорити публіку?

- Як вуличний музикант, я виступав у Києві, Кропивницькому, Харкові, Умані, Одесі, планую з’їздити у Вінницю. Скажу так, якщо люди не посміхаються під час виступу, то це не в людях проблема, а в тобі. В усіх містах приймають позитивно, але найважче здивувати Київ, оскільки дуже багато вуличних музикантів.

Loading...
Loading...

Можливо Вас зацікавить