“За бюджет Черкас я переживаю більше, ніж за свої власні кошти”, – головна фінансистка міста Наталія Джуган (інтерв’ю)

“За бюджет Черкас я переживаю більше, ніж за свої власні кошти”, – головна фінансистка міста Наталія Джуган (інтерв’ю)
в Економіка, Інтерв'ю, Новини

27 років у Черкаській міській раді. Вона залишалася на посаді, коли змінювалися очільники міста. В стосунках із людьми досить демократична, проте вимоглива до своєї роботи. У інтерв’ю нашому виданню очільниця департаменту фінансів Черкаської міської ради Наталія Джуган розповіла про бюджетні проблеми міста, чи впливають робочі відносини на стосунки в сім’ї та з ким із колег вона спілкується у позаробочий час.

– Наталіє Володимирівно, Ви маєте чималий досвід роботи у фінансовій сфері, в Черкаській міській раді ви пропрацювали вже 27 років. Оглядаючись назад, чи не шкодуєте про власний вибір?

– Однозначно ні. Це моя робота і я там як риба у воді себе відчуваю. За цей час ми спільно із моїми колегами з інших міст України зробили багато класних речей, зокрема, й щодо впорядкування бюджетного процесу.  Ми були одними з авторів Бюджетного кодексу. До речі, це була найуспішніша реформа за час існування незалежної України. На жаль, за нашою реформою фінансової системи не пішли галузеві реформи. Це, безперечно, відкидає нас трохи назад. Але потроху будемо впорядковувати систему бюджетних відносин і на місцях.

– Поки що перевага на керівних посадах все-таки за чоловіками. Чи не важко їм доводити свою позицію?

– Так вже склалося, що мені з самого дитинства легше було спілкуватися з хлопцями і потім працювати у здебільшого чоловічій команді. Чоловіки не думають складнопідрядними реченнями, здебільшого. Що думають, те і говорять. І це мені імпонує, бо я й сама така людина: або нічого не говорю, або те, що відповідає дійсності.

– Можна сказати, Ви відповідальні за бюджет міста Черкас. Чи виникало відчуття, що при формуванні головного фінансового документу міста, не все зробили від Вас залежне?

– Безперечно, особливо, коли політика стала перемагати над логікою. І не завжди ми йдемо по бюджетному процесу. Здебільшого це стосується планування доходів, які є нереальними до виконання. Це вже десь три роки поспіль ми спостерігаємо таке в бюджетному процесі. Я наполягаю, щоб дослуховувалися ті люди, від яких залежить прийняття управлінських рішень, але стається як стається. От минулого року за результатами півріччя на 200 мільйонів збільшили доходну частину і не виконали її, бо мова йшла про продаж землі, яка не була підготовлена до таких продажів. Те саме стосується і пайової участі. Такі моменти не сприяють тому, щоб якомога ефективніше використовувати кошти громади. Вони говорять про те, що, можливо, управління бюджетними коштами відбувається в ручному режимі. Це абсолютно негативний момент використання бюджетних коштів. Але в подальшому ми все-таки будемо наполягати, щоб дослуховувалися до керівника місцевого фінансового органу і виконавчий комітет, і міська рада.

– Яка ситуація буде із бюджетом на наступний рік? Напевне, вже зайнялися його формуванням.

– У нас прийнята Програма соціально-економічного розвитку на три роки. Цього року в ПСЕРі було закладено більше мільярда гривень, такі самі видатки бюджету розвитку передбачені на 2019 рік, які є нереальними до виконання. Сьогодні у нас вже є всі відповідні листи з Міністерства фінансів, які дають можливість розпочати формування бюджетного процесу на 2019 рік. Особливих новацій, окрім того, що були спроби навантажити місцеві бюджети додатковими повноваженнями, абсолютно не притаманними органам місцевого самоврядування, Мінфін не передбачає. Але останні 4 роки ми бачимо, що “під ялинку” вносяться зміни в податковий і бюджетний кодекс і абсолютно перекроюється і проект рішення про державний бюджет, що, безперечно, негативно впливає і на бюджетотворчі процеси в містах.

– Яка ситуація із виконанням міського бюджету-2018?

– Знову ж таки, як і минулого року, закладені великі ризики по продажу майна і землі. На останній сесії депутати проголосували за збільшення на 250 мільйонів, але ця сума поки що не прикріплена реальними доходами. Той же департамент архітектури поки не бачить на скільки і в який спосіб вони продадуть землю. Ми знаємо, що багато земельних питань зараз не розглядаються міської радою у зв’язку з тим, що склалася така політична ситуація. На жаль, події, які реально заважають працювати громадам, відбуваються по всій країні.

– У розрізі цього, наскільки імовірним в нашому місті ви оцінюєте  втілення в життя таких масштабних і дороговартісних проектів як Льодовий палац на Митниці та спортивна арена у Південно-Західному районі?

– Коли ми готуємо такі масштабні проекти, ми маємо їх всебічно вивчати, тобто ми повинні зробити чіткі економічні й технологічні розрахунки, в яких передбачимо здорожчання проекту. Ми Льодовий палац вже три роки фінансуємо, а його й досі немає. І я завжди говорила, що перед тим, як говорити про такі колосальні проекти, треба чітко прорахувати, в який спосіб вони будуть існувати. Таких «білих слонів» ми набудували ще за «Євро-2012», а тепер не знаємо, що з ними робити.

– У Черкаській міській раді останні роки спостерігається часта зміна керівників департаментів. Чи ускладнює це роботу Вашого департаменту? Адже так чи інакше всім керівникам доводиться радитися з Вами.

– Безперечно складно працювати в умовах, коли так часто змінюються учасники бюджетного процесу. Дуже часто люди на ці посади назначаються внаслідок певних політичних  рішень і здебільшого не мають досвіду роботи, стратегічного бачення розвитку галузі. На цьому тижні планую провести навчання для всіх учасників бюджетного процесу. Це потрібно. Бо про що ми говоримо, якщо в ході уточнення бюджету заступник міського голови каже: “Ви плануйте, а ми  тоді розкажемо, куди ми витратимо кошти”. Але ось наразі така політична ситуація у нас. І це не стосується тільки нашого міста.

– Ви досить емоційна людина. І часто можна почути, як ви в безапеляційній формі висловлюєте свою думку. Ви завжди впевнені у своїй правоті?

– Я ніколи не наполягаю, щоб люди дослуховувалися до моєї думки, якщо я не впевнена в своїй правоті. Здебільшого я впевнена. Якщо ж ні, то я взагалі не піднімаю цю тему.

Звичайно, я знаю таку свою хибу, що я жінка досить емоційна. Я розумію, що керівнику мого рівня потрібно дещо коригувати свої емоції. Але іноді це приносить і користь, коли я так емоційно висловлюю свою думку, люди дослухаються до неї.

– Як керівник Ви строга чи поблажлива?

– Я досить демократична як керівник. Я взагалі демократична людина. Люблю людей, люблю життя, але не допускаю, щоб мені сідали на голову.

– Відносно нещодавно у Вас на сторінках соціальних мереж виникла гостра полеміка із заступником міського голови Юрієм Ботнаром щодо появи грибка в одному із освітніх приміщень. Ви вважаєте доречно було з’ясовувати стосунки саме таким чином і саме там?

– Не я перша почала цей обіг подій. Це Юрій Андрійович навіть не пошкодував свого часу і поїхав на Центральний стадіон знімати якийсь там сюжет. Але людина абсолютно не розібралася, не було ніяких перешкод для використання цих коштів. Вони були заплановані ще в травні, департаментом ніяких дій не відбувалося, а коли вже незабаром мав розпочатися навчальний процес, вони згадали, що у них є ці кошти. На момент, коли Юрій Андрійович знімав цей сюжет, ніяких документів у Казначействі не було. Тепер  видатки профінансовані і ніяких проблем немає. Мабуть, Юрій Андрійович має великий досвід у такому протистоянні, а реального господарського досвіду поки що немає.

– Ви працюєте пліч-о-пліч зі своїм чоловіком (Олегом Стадником – директором департаменту охорони здоров’я ЧМР – ред.). Не важко і вдома бачитися, і на роботі?

– Абсолютно ні. Навіть вже не розумію, як може бути інакше. Хоча дуже часто така ситуація і шкодить процесу. Людям незрозуміло, коли ми починаємо дискутувати по деяким питанням, чому ми не могли обговорити це вдома. Але у мене абсолютно рівні вимоги до всіх учасників бюджетного процесу, зокрема, і до департаменту охорони здоров’я. Ми і познайомилися в стінах виконавчого комітету. Для мене було дивно, що він очолив департамент. Я його сприймала як лікаря-практика і не вважала, що він стане гарним розпорядником коштів. Але на першій же планірці його піднімає міський голова і просить розповісти, яка ситуація із фінансами по галузі охорони здоров’я. І він абсолютно фахово розповів, які у нього асигнування і так далі. Я була дуже здивована. І він дійсно завжди був одним із успішних розпорядників коштів: у нього є стратегія, бачення.

– Не сваритеся вдома через робочі моменти?

–  Сваримося. Буквально нещодавно ми готували документи на Асоціацію міст України і я була здивована, що жоден із розпорядників коштів не надав чіткі пропозиції, які б вдосконалювали їх роботу. Хоча Асоціація міст України є тим потужним штовхачем реформ, за допомогою яких можна було б змінити щось на краще навіть за нинішніх умов. Тому з приводу цього у нас і виникла суперечка, що як це так, ви (департамент охорони здоровя – ред.) ж маєте бути попереду цього процесу, а  даєте оце такі пропозиції.

– Не можна не зачепити тему політичних баталій, які останнім часом відбуваються в місті Черкаси. Наскільки глобально вони впливають на життєдіяльність міста?

– Це все колосально заважає нашій роботі. Я з моменту становлення незалежності нашої країни завжди була на позиції залучити якомога більше коштів до місцевих бюджетів. Але коли в місті відбувається така політична ворожнеча і приймаються такі нелогічні рішення і, на мою думку, неправильно використовуються кошти, дуже важко ефективно працювати. І тоді я думаю: не готові ще громади в демократичний спосіб ефективно вести свої господарства. Але є досить вдалі приклади інших міст, які справляються з цим і рухають вперед свої міста попри політичні складнощі. Сподіваюся, колись і ми зможемо працювати згуртовано. На сьогоднішній день два рішення про міський бюджет, прийняті ще у травні, оскаржені в суді. Про що це говорить? Ми їх ніколи не зможемо виконати. Бюджет формується наростаючим підсумком і не можна виділити ті видатки, здебільшого, вони всі проведені. Для чого це робиться? Щоб блокувати роботу.

Загалом бюджетотворення – це серйозний процес, який не може зупинити будь-який житель міста, якась політична партія чи депутат. Як можна оскаржити рішення, яким збільшено кількість пільг і субсидій для населення, виплати АТОвцям і так далі. Так не може бути. Тому бюджетним кодексом передбачена як процедура формування бюджету, так і його виконання і оскарження. Право оскаржити рішення міської ради про бюджет має голова облдержадміністрації з одночасним поданням до суду і то виключно в частині делегованих повноважень. Але і йому буде важко це зробити, бо де чітке визначення – делеговані це повноваження чи власні.

– При формуванні міського бюджету ви дивитеся на нього в першу чергу як фінансист, депутати ж хочуть закласти в нього свої так звані «хотєлкі». Чи часто вдається відстояти свою позицію?

– Останні два роки дуже складно. І для мене цілком очевидно, що бюджет не може ділитися на округи і залежати від того, чи впливовий депутат чи ні. Ми повинні думати не про наступні вибори, а глобально, про наступні покоління. Депутати можуть давати пропозиції головному розпоряднику коштів, який відповідає за це. Яка відповідальність у депутата? Ну аж ніякої. А у розпорядника коштів – колосальна, зокрема, і по кримінальному кодексу за цільове використання бюджетних коштів. Так от, головний розпорядник коштів повинен визначати стратегію і доводити її до депутатів. Не може депутат визначати, в якому садочку робити дах. Керівник департаменту освіти має визначити пріоритетність. Це ж стосується і доріг. Не може бути так, що на окрузі в депутата дорога робиться, а є дороги, які потребують нагальнішого втручання. Неправильно, коли відбувається перетягування з округа на округ.

– Тим не менш, депутати часто Вам закидають, що Ви сприймаєте бюджет Черкас як свій. Прокоментуйте це, будь ласка.

– Це не мій бюджет, це бюджет усієї громади. Але мені навіть чоловік часто говорить: «Ну що ти так вбиваєшся за це?» І я дійсно переживаю за бюджет більше, ніж за свої власні кошти, тому що я відчуваю дуже велику відповідальність за використання коштів громади. Так має бути і у всіх учасників бюджетного процесу, депутатів і членів виконавчого комітету.

– Міські голови змінюються, ви ж залишаєтеся на посаді. Як вдається знайти спільну мову з різними очільниками Черкас?

– Зазвичай, коли фінансист на своєму місці, то міські голови розуміють, наскільки це відповідальна посада і «коней на переправі не міняють». Важливо, щоб кошти громади були в надійних руках. І всі міські голови в більшій чи меншій мірі це оцінювали. Дякую їм за це.

– Чи спілкуєтеся з колегами по міській раді в неробочий час?

– Коли у нас була дача (зараз вже немає), до нас часто приїздив Павло Карась (депутат міськради, очільник КП «Черкаситеплокомуненерго» – ред.). Я не можу сказати, що ми однозначно друзі, іноді у нас бувають страшні протиріччя, але так склалося, що мені цікаво з ним. Він достатньо ерудована людина. Та й інші колеги відвідували нас. Коли до нас приходять нові люди, то вони думають, що я тут така страшна Баба Яга, сиджу на бюджетних потоках і дещо стороняться. Колись у мене був серйозний конфлікт з Ігорем Коломойцем (заступник міського голови – ред.), але поспілкувавшись із хлопцями з «Свободи» (партія, до якої належить Ігор Коломоєць – ред.), я аргументовано довела, що в конфлікті немає політичного підтексту. Наразі у нас абсолютно нормальні відносини.

– І наостанок розкажіть, як розслабляєтеся після напруженого робочого дня?

– По-різному. Люблю, коли збирається уся велика родина – діти, онуки. Намагаюся щось робити на власному подвір’ї, працюю з квітами – я перезавантажуюся від цього. Раніше навіть вишивала. Доньці вишила українську сорочку. Трохи валянням займалася, працювала із шерстю. Чоловік у мене малює, пише вірші. Але дуже багато часу забирає робота, тож на такі моменти залишається все менше часу.