Життя без мандату. Легенди черкаської політики, які не потрапили у міськраду

1529328644_3
besplatka_728_90_ukr

Черкаську міську раду нового скликання представлятимуть 7 партій — «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська Солідарність», «Голос», «Черкащани», «Батьківщина» та ОПЗЖ. Здебільшого, це, дійсно, якщо не для черкаського політикуму, то для міської ради — нові обличчя. Із минулої каденції міської ради пройшли лише 5 депутатів —  Юрій Тренкін, Роман Діскант та Олексій Мельник (ВО «Батьківщина»), Іван Сухарьков (ВО «Черкащани») та Олександр Савенко («Європейська Солідарінсть»).

Дехто зі «старожилів» ще на початку передвиборчої кампанії заявив, що не збирається балотуватися, дехто ж вкотре пробував свої сили, однак цього разу до Черкаської міської ради не потрапив.

Ми вирішили зупинитися на депутатах минулого скликання, які точно запам’яталися не тільки нам, журналістам, проте й виборцям. Чому вони не пройшли? Чим займатимуться без депутатського мандата? І чи взагалі існує життя поза сесійною залою?

Читайте також: Коли відбудеться другий тур виборів міського голови Черкас

Олександра Радуцького під час його трьох депутатських скликань (2010-2014, 2014-2015, 2015-2020 роки) не запам’ятав хіба що лінивий. Він, як той вічний революціонер постійно проти когось бореться, то проти Одарича, то проти Бондаренка… або ж, наприклад, із «Новою якістю». Пройшов шлях від члена Соціалістичної партії до Блоку Петра Порошенка, нині «Європейська Солідарність» — яку і представляв останні два скликання. Наступні 5 років він відстоюватиме інтереси цієї партії у Черкаській обласній раді, до якої пройшов завдяки підтримці виборців по Соснівському району і… наглядатиме, за його ж словами, за депутатами Черкаської міської ради.

raduckij

У мене ще залишилися невиконані обіцянки, які я давав своїм виборцям у 2015 році

- У мене ще залишилися невиконані обіцянки, які я давав своїм виборцям у 2015 році. Однак нинішня виборча система розподілила голоси так, що я серед депутатів «Європейської солідарності» допоміг своїми голосами стати депутатом Черкаської міськради Олександру Савенку, а сам пішов до обласної. Так ми зможемо і надалі опікуватися нашим районом Соснівський. Нам ще там потрібно стадіон побудувати, школи доутеплити…, — коментує Олександр Романович нинішній розподіл голосів виборців.

«Вільний демократ» Олександр Згіблов, який представляв команду колишнього міського голови Черкас Сергія Одарича, десь на середині своєї останньої депутатської каденції створив несподівану для багатьох ситуативну коаліцію з Олександром Радуцьким і став разом із ним активно протистояти міському голові, тоді ще «батьківщинівцю» Анатолію Бондаренку. На місцевих виборах 2020 він так само від ПВД балотувався на посаду міського голови Черкас, проте до трійки лідерів не потрапив, а партія не подолала 5-відсотковий бар’єр і не буде представлена у новому скликанні ЧМР.

Я черкаську політику бачу як під мікроскопом, в таких подробицях, що іноді буває аж неприємно

Я черкаську політику бачу як під мікроскопом, в таких подробицях, що іноді буває аж неприємно

- Насправді, величезних амбіцій стати міським головою у мене не було. Я хотів привернути увагу до своєї команди. Хоча, на одній із дільниць я набрав 56,6 %. Тобто люди на окрузі, де я був депутатом, оцінили мою роботу. Все ж таки ми мали надію, що партія подолає 5-відсотковий бар’єр, але не вдалося. Ми проаналізували ситуацію, не скажу, що ми допустили якісь помилки. У нас була найкреативнша кампанія, якщо не враховувати «котиків» наших колег. Це і наші помаранчеві куркти, і «біла ворона», бо ми дійсно в черкаській політиці як білі ворони: нас не цікавлять посади, розподіл бюджету, нас цікавить розвиток нашого міста. Люди зробили такий вибір, тепер у мене стало більше вільного часу. Ну немає мандату, ну і слава Богу. Розвиватиму своє підприємство, прийматиму активну участь в громадських процесах, можливо, і політичних. Я черкаську політику бачу як під мікроскопом, в таких подробицях, що іноді буває аж неприємно.

Руслан Зоря запам’ятався як депутат двох скликань (2014-2015 роки та 2015-2020 роки), що боровся з амброзією (і навіть букети на сесію міськради з цієї рослини приносив) та тимчасовими спорудами. Якщо за першого свого недовгого депутатства Зоря був обраний за списками Партії вільних демократів, а згодом став позафракційним, то друге завершив у депутатській групі «Громадянська позиція», хоч і балотувався і пройшов від «УКРОПу». На місцевих виборах 2020 Руслан Зоря був «cвоїм хлопцем» від ВО «Черкащани», однак до перемоги не вистачило голосів. У цьому, переконаний уже депутат колишніх скликань, винна нова виборча система:

- Виборчу систему на місцевих виборах 2020 провладна партія побудувала виключно під себе. Квоту встановили нереальну і, фактично, мало хто її подолав. Хоча я взяв 499 голосів і зайняв друге місце в рейтингу партії після Івана Сухарькова, який взяв 544, все ж до міської ради я не потрапив. Життя без депутатського мандата продовжується і я надалі співпрацюватиму з громадою міста і разом зі своїми однопартійцями впроваджуватиму нові проєкти. Наприклад, я хочу, щоб парк «Спортивний» у мікрорайоні «Лісовий», концепцію якого ми презентували у Черкаській міській раді, все ж таки розпочали будувати і завершити за пару років. Це не просто ідея, це мрія мого життя.

Zorja

Життя без депутатського мандата продовжується…

Микола Мирза, який чи не найбільше запам’ятався тим, що опікувався мікрорайоном Дахнівка, мотофестивалем «Дорога на січ» та дитячим табором «Дахнівська Січ», у цьому році вирішив не балотуватися до Черкаської міської ради, хоч і був депутатом ЧМР багатьох скликань (2006-2010, 2010-2014, 2014-2015, 2015-2020 років). Йде з міськради Олександр Мирза «порошенківцем», останні два скликання він перебував у фракції БПП, яка згодом була перейменована на «Європейську Солідарність».

myrza

…коли був депутатом, то мене ніби гирі за ноги тримали.

- Коли я був депутатом, то не міг розпоряджатися своїм часом. Я опікувався і проблемами міста, і, звісно, Дахнівки. Я вважажю, що свою місію по Дахнівці виконав. У мене є мрія, яку я хочу реалізувати. Я ж ще й байкер, а це значить — вільна людина. А коли був депутатом, то мене ніби гирі за ноги тримали. Отож я запланував зробити те, що до мене не робив ще жоден мотоцикліст — проїхати всі мотофестивалі, які проводить «Голд Вінг». А це 20 мотофестивалів, починаючи з 15 травня в Бельгії і закінчуючи 18 вересня в Туреччині. Окрім цього я залишаюся головою КСН «Дахнівський», люди мене обирають. Ще до свого депутатства я там прибирав смітники, висаджував дерева, будував дороги і футбольні поля, робив освітлення. Тому депутат я чи не депутат, я буду робити. Коли люди потрапляють у це депутатське коло, вони думають, що все найважливіше знаходиться всередині нього. А коли ти опиняєшся за його межами, то розумієш, що життя краще. Воно світле, приємне і радісне, — відзначає Микола Олександрович.

Павло Карась, який за часів останньої депутатської каденції очолив комунальне підприємство «Черкаситеплокомуненерго», безсумнівно, є одним із найепатажніших депуттаів усіх скликань. У 2015 році до Черкаської міської ради увійшов із «Черкащанами», а у 2020 балотувався вже від промерської партії «За майбутнє». Колись працював директором Департаменту економічної політики ЧМР та заступником черкаського міського голови із питань житлово-комунального господарства. Наразі відзначає, що навіть зрадів, що не доведеться знову відвідувати сесії ЧМР.

karas

Я тільки радий від того, що мені не потрібно буде ходити на «циркові вистави дуже низької якості»

- Я не засмутився, що не пройшов, оскільки не дуже й хотів знову ставати депутатом міської ради. Я балотувався у депутати міської ради, бо була пропозиція міського голови, тому що в мене є досвід і знання — того, чого немає в інших. Я — директор комунального підприємства, і без того маю багато роботи. Я тільки радий від того, що мені не потрібно буде ходити на «циркові вистави дуже низької якості». Але якщо комусь знадобиться моя порада, мій досвід чи допомога, я не відмовлю.

Сергій Тищенко буквально наприкінці каденції Черкаської міської ради 2015-2020 років отримав посаду секретаря міськради після того як депутати нарешті «відпустили» «свободівця» Ярослава Нищика. Проте на наступний термін «ексрадикал» вирішив не балотуватися, відзначивши, що це його усвідомлене рішення:

- Це мій вибір, моє бачення. Наразі у мене інші плани. Коли погодився на посаду секретаря міськради, то мені було цікаво, я ніколи не працював на державній службі. Це для мене певний досвід, тим паче робота досить відповідальна. Для мене головне — це результат, що я зробив навіть за короткий термін. Зараз головне завершити цю каденцію, думаю, ми ще проведемо заключну сесію.

Життя після депутатства є, люди, які цього не розуміють… Життя триває, людина може себе реалізувати в інших сферах. Дві каденції для мене достатньо, мені цікаві нові етапи. Проте я допомагатиму представникам нашої команди, а я перш за все вважаю, що знаходжуся в команді міського голови, вважаю, що навіть попри різні політичні погляди, ми маємо об’єднуватися заради спільної мети.

tyshenko

Життя триває, людина може себе реалізувати в інших сферах

Ще один депутат, якиого б хотіли відмітити — це Віталій Косяк. Протягом 5 років він активно намагався в собі розвинути оратора, чим, зокрема, і запам’ятався. Починав із рідких виступів за трибуною, згодом же був одним із активних учасників багатьох депутатських дискусій (їх якість не беремося оцінювати, в Інтернеті достатньо матеріалу, щоб читачі могли це самі зробити). У порівнянні з іншими вище згаданими міськими обранцями Віталій ще не має такого багатого депутатського досвіду. Він депутат Черкаської міської ради 2015-2020 років, зайшов від Радикальної партії Олега Ляшка. У вересні 2020 року покинув фракцію «радикалів», після чого вона у міській раді припинила своє існування. Віталій Косяк за час свого депутатства отримав посаду при ЧМР, став керівником Управління інспектування. На місцевих виборах 2020 Косяк вже не балотувався у депутати. Та причину називати відмовився, зазначивши, що бажає висловити свою думку лише у студії, а не в телефонному режимі.

kosjak

Очевидно, наші читачі можуть пригадати й інших міських обранців, які запам’яталися їм своїми діями, або ж, навпаки, бездіяльністю, яскравими промовами, гучними заявами, епатажними вчинками. Відзначилося це скликання міської ради і потасовками, які ледь не доходили до бійок. Нерідкими гостями сесійних засідань були представники громадськості чи працівники комунальних підприємств, які своєю присутністю стимулювали депутатів ухвалити те чи інше рішення.

Міський бюджет на наступний рік із запізненням, тисячі непроголосованих земельних питань, розподіл посад за квотами — це далеко неповний перелік того, чим запам’яталося це скликання Черкаської міської ради. І вже незабаром ми побачимо, чим відзначаться їхні наступники!

Анна Романенко, Анна Житкова

First1

Можливо Вас зацікавить