Чи може філософія бути практичною?

Чи може філософія бути практичною?
в Анжела Бойко, Блоги, Новини, Суспільство

Я – викладач філософії. Теоретик. І часто-густо з посмішкою студенти на парах, мої друзі, знайомі тощо задають два одвічних питання: філософія – це наука? І ще одне: навіщо мені філософія? Життя змусило шукати практичні спрямування філософії і ставити інше питання – як зробити філософію корисною для фахівців.

Всім, хто вивчав філософію, такі питання знайомі. Можна дискутувати по-кожному з них. Можна (ба, більше – потрібно!) говорити і про якість викладання філософії.  Але зараз про інше. Теперішня молодь – це люди майбутнього. Красиві і щирі слова, сповнені глибокого смислу. Адже своїм мисленням, своїми діями молодь творить (змінює, модернізує, формує, народжує заново – на вибір!) світ.

Інститут майбутнього надав черговий аналітичний звіт щодо того, ЯКІ навички в професійній сфері будуть потрібними вже до 2020 року. Наголошую – не професії, а саме навички. Тобто – це те, що необхідно фахівцю для будь-якої професійної діяльності.

Аналітичний звіт базується на визнанні певних тенденцій, яким зараз живе і переймається світ. Варто зупинитися на найбільш важливих.

По-перше, це збільшення тривалості людського життя. Сучасні біологічні, медичні, фармакологічні технології дозволяють це зробити. Але ці ж технології змушують зберегти і розвивати потужний інтелектуальний рівень. Це той випадок, коли концепт «освіта впродовж життя» має практичне втілення. Фахівці наголошують, що за таких умов омріяний багатьма кар’єрний зріст видозмінюється і кар’єра все ж таки ототожнюється зі знаннями і здатністю до постійного самонавчання. І ось той самий філософський вплив – людське життя лежить в основі філософської антропології, а можливості до пізнання світу – в царині філософської гносеології.

По-друге,  поширення сфери застосування інформаційних технологій. Інформаційне суспільство має в своїй основі інформацію як технологію (в тому числі й автоматизацію). Технологічний вплив (посилення ролі машин в усіх сферах життя людей) буде принципово збільшуватись. Крім того, обробка і використання інформації потребує аналітичних підходів, тому – саме аналітика (зокрема – бізнес-аналітика) будуть в тренді  компетенцій і навичок. Але ж й аналітика є інструментом філософії.

Філософи ще з ХVІ ст. з часів загальновідомих Ф. Бекона і Р. Декарта намагалися досліджувати проблему методів наукового пізнання — індукцію, дедукцію, аналіз, синтез та ін. Часто ці методи вони вважали й методами самої філософії.  Тобто – здатність до аналітики виховується саме філософією.

По-третє, нові види комунікацій. Фахівці мають бути підготовлені до формування, використання і аналізу наявних інформаційних ресурсів в усіх сферах:  від засобів масової інформації, до науково-освітніх пошуків.

У філософському осмисленні поняття «інформація» співвідноситься з поняттями «знання», «мудрість». Знання – це інформація, що вже засвоєна людиною,використовується на рівні свідомості. Мудрість – це ті ж накопичені знання, перетворені в досвід.

По-четверте, використання колективного досвіду, прикладом якого є, зокрема, й соціальні мережі. Задавши будь-яке питання, ви миттю отримуєте «зворотній зв’язок» для вирішення вашої проблеми. І навіть в такому вузькому аспекті не обійшлось без філософії розуміння колективного досвіду  через архетипи Карла Густава Юнга.

По-п’яте, процес глобалізації, який нівелює розбіжності в економічній, соціальній, гуманітарній сфері, в тому числі і в спілкуванні, утворюючи планетарний рівень. Корені тенденції глобалізації в  філософській проблемі полі культурності й розуміння мови як засобу пізнання і мислення.

Якщо ми знаємо про такі тенденції, то треба бути готовими до нових вимог щодо наявних навичок професійної діяльності. І ось  нарешті та щаслива мить результативності філософії!

Автори звіту наголошують, що сучасні фахівці повинні мати здатність розуміння смислів. Інформація має кілька смислів, індивідуальне та суб’єктивне розуміння. І, погодьтесь, що саме в царині смислів перебуває проблематика філософії. Пошуки смислів викликають до життя вимогу неординарного мислення, яке виходить «за межі», а значить виступає рушійною силою соціального і технологічного розвитку. Виходить, що саме філософія і формує такий тип мислення через мотивацію до пошуків смислів. Як наслідок – мислення набуває рис і здатності до продукування інноваційних і адаптивних рішень.

Якщо комунікативні технології є визначальною тенденцією, то спеціалісти повинні мати навички формувати і використовувати комунікації. В соціальній філософії є змістовний шар – соціалізація особистості, тобто включення особи в життя суспільства. Соціалізація в сучасному світі має відбуватися в напрямку корисності (в позитивному розуміння) як здатність формувати і використовувати соціальні комунікації для ефективних рішень. Важливо – що корисне має бути не тільки в горизонталі ділових стосунків. Але й у вертикалі розвитку самої особистості.

Усвідомлення сенсу процесу глобалізації і полікультурності світу формує  важливу для професійної діяльності міжкультурну компетентність – здатність до побудови ефективних комунікацій без завад національної чи будь-якої іншої приналежності.

Саме через філософію з формується необхідна для сучасної ділової сфери здатність до пошуків і реалізації міжпредметних (міжгалузевих) рішень. Можливість бачити проблему в різноманітних вимірах і саме бачення міжпредметності – це результат сформованого філософського типу мислення. Досить згадати, зокрема, про численних фізиків-філософів.

В світі, де панують бурхливі потоки інформації, роботодавці звертають увагу на навичку критичного мислення. Критичне мислення – це мислення, яке спирається на здатність оцінити отриману інформацію. Важливість критичного мислення доводив Метью Ліпман (Matthew Lipman) – заслужений професор філософії та видатний університетський вчений, фундатор Інституту критичного мислення (1987-1997) та діючого понад тридцять років Інституту вдосконалення філософії для дітей (Institute for the Advancement of Philosophy for Children) в Університеті Монтклер.

Начебто віддаленими від безпосередньо філософського впливу є необхідна дял праці майбутнього навичка проектного мислення. Але! Проектне мислення дозволяє бачити проблему в цілому з урахуванням очікуваних результатів. А розуміння цілісності – також є тим самим філософським впливом.

І наостанок. Філософію важко сприймати лише зі слів викладача за університетською кафедрою. Викладач – лише наставник (в сенсі – дає настанови або наставляє на шлях істини). Справжня філософія – це самоосвіта, самопізнання з подальшою дискусією. А значить – так формується навичка працювати дистанційно (аутсорс) і працювати через самоконтроль – як вимога глобалізованого світу. Але з обов’язковим обміном ідеями, пошуками ефективності і оптимальності. Тому – справжня успішна кар’єра ґрунтується на самоосвіті.

Не відкидайте філософію. Змінюйте філософського гуру – спікера, викладача, але не позбавляйте себе здатності до майбутнього.

Реклама