Чи стануть суди на Черкащині більш прозорими і публічними?
Одним із завдань судової реформи, що наразі триває в Україні, є відкритість, прозорість і публічність судів. На сьогоднішній день статистичні дані засвідчують, що близько 40% людей кажуть, що суди охоплені корупцією, а 80% взагалі не довіряють судовій системі.
У свою чергу представники судової гілки влади заявляють, що найчастіше негативну оцінку судовій системі дають люди, які ні разу не були в судах, що говорить про непоінформованість суспільства, а також неналагодженість зв’язку між судами та громадянами.
Допомагати судам України стати на шлях реформ активно взялася міжнародна спільнота. За підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID) в Україні реалізовується проект «Справедливе правосуддя», одним із напрямків якого є залучення громадянського суспільства до процесу реформування судової системи.
У рамках прес-туру, організованого Апеляційним судом Черкаської області спільно з Творчим центром ТЦК та за підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID), подивитися на співпрацю районних судів з громадськими інституціями могли журналісти Черкащини.
Засоби масової інформації мали змогу познайомитися з роботою трьох районних судів Черкащини – Монастирищенського, Манькіського та Уманського міськрайонного суду.
Голови районних судів розповіли про завантаженість судів та яким чином вони стають більш доступними для ЗМІ та громадськості.
– У суспільстві є така атмосфера – люди, які ніколи не були в суді, чомусь йому не довіряють, – відзначає голова Монастирищенського районного суду Микола Бурлака та додає, що судова реформа – це реформа всієї правоохоронної системи, оскільки якісно проведене ними слідство впливає і на якість і швидкість прийняття судового рішення.
За його словами суди готові бути більш відкритими й співпрацювати з громадськими інституціями та засобами масової інформації, проте хочуть, щоб інформація про них висвітлювалася з різних сторін, об’єктивно.
На шляху діалогу судів і громадськості часто стоїть небажання перших і непоінформованість других. Іноді люди просто не мають уявлення, які функції покладені на судову гілку влади, на що вона має вплив, а на що ні.
Подолати цей комунікативний бар’єр намагаються громадські організації України за допомогою різноманітних тренінгів та семінарів.
– Наша програма, яка направлена на підвищення довіри громадськості до судової гілки влади, розбита на декілька блоків: перший був пов’язаний з тим, як навчити суди працювати із ЗМІ, другий – навчити медійників елементам судової журналістики, третій – саме виїзний прес-тур, щоб журналісти змогли зсередини подивитися на суди, як вони працюють, – розповів керівник проект «Творчий центр ТЦК» Володимир Купрій.
В Уманському міськрайонному суді, в якому з 15 штатних судів працює лише 8, зіштовхнулися із значним перевантаженням. У 4-х суддів закінчилися повноваження, які внаслідок неприйняття Верховною Радою відповідних законодавчих змін, не можуть бути продовжені.
Додає роботи суддям і небажання чиновників розбиратися у проблемах громадян, зауважує голова Уманського міськрайонного суду Юлія Мазуренко.
– Суд – це остання інстанція. Проте непоодинокі випадки, коли до нас приходять люди з проблемами, при детальному розгляді яких ми бачимо, що їх можна було вирішити за столом перемовин. А чиновники, до яких вони зверталися, напряму їх послали до нас зі словами “нехай суд вирішить”, – говорить суддя.
Жаліються судді, що по декільком гучним справам судять про всю судову систему, хоча вони на місцях і намагаються добросовісно виконувати свої обов’язки.
– Не можна по окремих випадках робити висновки про всю систему. Але у нас всі звикли судити по Києву, – додає Юлія Вікторівна.
Про готовність до співпраці як з громадянами, так і з медійниками говорить і голова Маньківського районного суду Віктор Маренюк.
– Я хотів би, щоб в суспільства змінилася думка, що винна в усьому саме третя гілка влади. Тут працюють такі ж самі люди, які в межах сьогоднішнього правового поля намагаються допомогти громадянам. Тому ці стереотипи потрібно зламати, – зауважує суддя.
На жаль, попри оптимістичне завіряння судів про готовність бути відкритими і прозорими, в судовій системі залишається ще безліч проблем.
А той діагноз, який суспільство поставило третій гілці влади, поки що залишається незмінним – довіра до суду низька, а все вирішують кошти.
Тож чи вдасться суспільству за підтримки міжнародної спільноти вплинути на судову реформу, покаже час.
