Чому я пишаюся тим, що я українець

15 квітня 2015 року в Черкаському обласному молодіжному ресурсному центрі, за підтримки Управління у справах сім’ї, молоді та спорту ЧОДА та ВНЗ м. Черкаси відбувся публічний захист творчих робіт у рамках конкурсу патріотичних творів «Чому я пишаюсь тим, що я українець», інформує прес-служба Черкаського обласного молодіжного ресурсного центра.

У конкурсі взяла участь студентська молодь віком від 16 до 22 років із різних навчальниї закладів міста: ЧДТУ, ЧНУ ім. Б. Хмельницького, СУЕМ, Черкаської філії КНУКІМ, ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля та КЕПК.

Свою любов до України кожен учасник доводив по-різному. Хтось розповідав історії з життя, наводив приклади з дитинства, садочка, школи, хтось читав вірші, презентував наукові напрацювання. Та не історіями єдиними дивували конкурсанти, а ще й патріотичними піснями. Доповнила свій виступ музичним супроводом студентка 1 курсу ЧДТУ Марина Бондаренко,отримавши схвальні відгуки від присутніх.

Розчулила ж конкурсну комісію студенка 2 курсу Черкаського бізнес-коледжу Марина Бердник. Дівчина розповіла історію свого життя. Що родом із Горлівки (Донеччина), як раптом у її розмірене та спокійне життя увірвалась війна. Як тоді військові та бойовики попередили населення, що відбуватиметься зачистка і чим менше людей залишиться у місті, тим менше жертв буде у підсумку. Як гнів і ненависть панували усюди: на роботі і в навчальному процесі, в колективі, між вчорашніми друзями, в сім’ях і родинах. «Люди були, наче зомбі: вони, ніби в трансі, молилися на Росію і кляли все, що нагадувало Україну. Виявлення патріотизму, навіть у найменшій мірі, було небезпечним для життя!» − згадує Марина.

Кажуть: «Коли щось втрачаєш, починаєш більше цінувати». Тому  ці діти, діти АТО, як ніхто знають чому люблять свій край та свою країну.

Тож, давайте пишатися тим, що ми українці, адже кожен із нас це невід’ємна часточка величної та незламної держави – України!