«Децентралізація – це повернення повноважень», – нардеп

Фото з сайту agropolit.com

Днями в нашому місті побував народний депутат України від БПП Аркадій Корнацький. За його словами, сюди його запросили голови сільських рад та інші представники місцевого самоврядування, з якими він мав  зустріч.

Далі – пряма мова депутата:

«Це був відгук на моє звернення, яке я спрямував до сільських голів по всій Україні. Це лише частина тих відгуків, які я зараз маю. Їх уже кілька сотень. І всі вони на підтримку мого заклику доєднатися до руху за децентралізацію без примусового об’єднання громад. Те, що зараз влада робить під гаслами децентралізації – це беззаконня, антиконституційні і антинародні дії, тому що вони знищують сільські ради та місцеве самоврядування і абсолютно дестабілізують ситуацію в країні.

Це звернення опубліковано в деяких виданнях та надіслано особисто кожному сільському голові.

Я, мабуть, найвідданіший прихильник децентралізації, якщо правильно тлумачити це поняття. Децентралізація – це виключно повернення владних повноважень і податків від органів державної влади органам місцевого самоврядування. Тому децентралізація це те, що вкрай потрібно і те, що буде, я впевнений, врешті-решт зроблено. Але для того, щоб це було зроблено правильно, зараз широкі верстви селян на чолі з сільськими головами або разом із ними  мусять підніматися практично на повстання проти того беззаконня, яке творить виконавча гілка влади.

Влада взяла за основний метод проведення децентралізації об’єднання територіальних громад.  Насправді це знищення сільрад і місцевого самоврядування. Це робиться примусово, з грубим зловживанням адмінресурсу, всупереч бажанню і волі мільйонів людей.

Жодної сільської ради, яка об’єдналася по своїй волі, немає. Вони всі були об’єднані або шляхом залякування, або примусу, або обману. Якщо вони вже цей крок зробили, це їх справа. Але їх покищо їх дуже мало- по всій Україні менше 200. На моїй Миколаївщині, наприклад, одна. Є області, де немає жодної. Це менше 10 відсотків від загальної кількості. Я отримав вже відгуки зі всієї країни і маю право казати, що вся Україна не бажає цієї так званої реформи. Насправді це не реформа, а злочин проти українського народу і в першу чергу проти села, тому що він є основною частиною плану регіоналізації або федералізації нашої унітарної держави.

Децентралізацію треба проводити дуже простим чином – передати владні повноваження усім існуючим сільрадам, селищним і міським радам. Села вимирають виключно тому, що в них немає повноважень. Якщо у них будуть повноваження і податки, вони будуть отримувати кошти в  свої бюджети і самостійно утримуватимуть свої школи, дитсадки, ФАПи, ремонтувати дороги, чистити криниці та робити багато інших речей.

А освіта навіть у школах, де навчається три дитини, може бути якісною. Хто сказав, що це неякісна освіта? Мова йде про закриття так званих малокомплектних шкіл не з трьох дітей. А навіть і тих, де до 30-ти дітей. Школу навіть із трьох дітей закривати в селі це злочин. Ми живемо у вік інформаційних технологій, коли є багато різноманітних форм і якісного навчання. Є дистанційне навчання. В будь-якій сільські школі у самому віддаленому маленькому селі можна поставити роутер, дати дітям комп’ютери, а вчительці – відповідну методику і це буде 21 століття. А з однолітками дитина може спілкуватися під час поїздок на змагання, конференції, у кіно, театр чи музей.

Увесь світ, в тому числі і віддалені райони Австралії, Канади, США і навіть Африки навчають саме так. Вони не вбивають своїх дітей тим, що змушують їх прокидатися о 5 ранку і потім у душогубках, як називають шкільні автобуси, везти їх 10 або 20 кілометрів по абсолютно убитій дорозі. Доставка дітей і віддаленого села у так звану опорну школу і назад – це катування дітей, яке  призведе до знищення села через вимирання і зниження народжуваності. За допомогою сучасних технологій одна вчителька може навчати 20-30 дітей, причому різних класів, і це буде прекрасно. Просто люди, які крадуть гроші на цих реформах, брешуть, і їм вірять.

Повноваження – це перш за все владні функції, які повинні виконувати органи влади. Це, насамперед, розпорядження природними ресурсами, землями, водами, лісами, корисним копалинами, тобто повноваження, які дають фінансові надходження до місцевого бюджету. А управління освітою, медициною, соціальним захистом – держава цим не повинна займатися. І навіть місцеве самоврядування не повинно. Це саморегулюючі процеси. Наприклад, найкраща в світі медицина у США. Вона жодного дня там не була державною. Медицина там приватна. І всі платять, і всі живі-здорові. Я сам їздив туди оперуватися, бо там, де держава керує медициною, мені ставили невтішні діагнози. Тому оті стереотипи, якими живе українське суспільство, абсолютно не відповідають запитам сучасності.

Повноваження не полягають у  тому, щоб управляти чимось. Зарплату вчителям, для прикладу, має платити бухгалтер, який бере гроші у штаті школи або штаті сільської ради. Ну чи у штаті, можливо, аж обласного управління освіти. І вчитель сільський або вчитель опорної школи того бухгалтера в очі не повинен ніколи бачити і отримувати собі зарплату на банківську карточку».

* Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації