Мама — найголовніша людина в житті кожного (ЧАСТИНА II)

в Ексклюзив, Новини, Суспільство

А ви знаєте, що свято Дня матері має свою цікаву історію?

Ідея виникнення цього свята з’явилася в США. Американка Анна Джарвіс з Філадельфії  втратила свою матір в 1905 році. Така жахлива втрата спонукала її запропонувати державному керівництву ввести один день, присвячений найближчій та найдорожчій людині в світі – матусі.  Через два роки, а саме 1910 році, штат Вірджинія найпершим визнав День матері як офіційне свято. Потім такий рух швидко поширився в інші американські штати. І буквально, за декілька років  до святкування Дня матері приєдналися 43 держави світу.

А ми нагадуємо, що до материнського свята черкаські мами поділилися своїми секретами материнства: як встигають у шаленому ритмі життя поєднувати найголовнішу життєву роль з роботою та розповіли, що ж все-таки для них бути мамою — стан душі, основна професія чи внутрішня потреба.

Інна Лук’янець – кандидат писхологічних наук, доцент, депутат Черкаської міської ради: “Мама – це дорога в майбутнє. Яка мама – таке й дитини майбутнє!”

11225986_728645660577556_1101098396_n– Я навчилася правильно організовувати час і розставляти пріоритети. Та залишати місце спонтанності. Наприклад, забираю сина зі школи, а він пропонує в кафе посидіти. І хоч по плану може бути і стрільба у тирі, і плавання, і уроки або мої справи, ми відкладаємо все та ідемо провести час разом. Посидіти, поспілкуватися. Це важливо. Хоча, коли він був трохи менший, то у нас була жінка, котра допомагала нам. Вона у нас була півдня, поки я справлялась на роботі. Коли сину було два роки, я вийшла на роботу в університет, тому що була завкафедрою загальної психології. І треба було працювати. Потім вступила до докторантури і з сином тепер проводила час частіше, хоча роботи за комп’ютером з’явилося більше. Але, якщо дитині придумати завдання, то він буде поряд із задоволенням малювати, читати, складати конструктор. Потім він підріс, пішов до школи, відвідує групу продовженого дня і потреба у допомозі відпала.

Тому ми вже два роки справляємося самостійно. Хоча, ні для кого не секрет, що мій син буває зі мною і на роботі, і по інших справах їздить зі мною. Я його не виховую спеціально, він просто живе нашим життям і вчиться по наших вчинках.

Материнство для мене і стан душі, і внутрішня потреба, і основна професія. Це також не секрет, що у мене було безпліддя протягом довгих восьми років. Я дуже хотіла дитину і пройшла всі можливі і неможливі курси лікування. Це було і оперативне втручання, і штучне запліднення невдале, і дві клінічні смерті. Вагітність наступила природнім шляхом, але після купання у відомому озері Святої Анни, що недалеко від Почаєва. Тому для мене материнство було довгоочікуваним і бажаним. Але я розумію, що не можна жити тільки життям своєї дитини. У кожного має бути свій простір. Тому я даю йому достатньо самостійності, активності, ініціативності.

Тетяна Дума – черкащанка, яка наразі проживає в Італії: “Мама – найдорожча людина, яка повинна бути взірцем і прикладом для наслідування”.

VWQHhRHzLx0– Життя з народженням дитини дуже змінилось. Перш за все, починаєш думати не про себе, а про свою дитину. Кожна мама має зробити так, аби її син чи донька почувались у безпеці й щодня дарували їй свою посмішку.

Материнство – це стан душі, який не передати словами. Його повинна відчути кожна жінка. Це для мене й основна професія, оскільки я займаюсь вихованням моєї донечки. Це труд і велика відповідальність, до яких потрібно бути готовою.

Материнство – це невимовне щастя і головна місія в житті.  Мама – найдорожча людина, яка повинна бути взірцем і прикладом для наслідування. Вона завжди дасть пораду й підтримає, навіть якщо знаходиться на відстані тисяч кілометрів.

Ірина Мельник – майор служби цивільного захисту: ” Мама – не наглядач за дітьми, вона путівник із порадами по життю”.  

Без-имени-7–  Чи легко бути мамою? Що це для жінки: робота чи внутрішня потреба? Як стати для власних дітей  не лише турботливою матусею, а й добрим другом? Мабуть, у кожної жінки виникають подібні запитання коли в неї з’являється дитина. А якщо їх не одна – запитання подвоюються, часу меншає, а життя не робить паузи, воно йде далі. І дуже важливо у цей момент  не випасти із нього, тримаючи, як то кажуть, руку на пульсі і дітей, і сім’ї і, що не менш важливо, професії. Щоб потім не впадати у відчай та не звинувачувати, нехай навіть у власних думках, чи то родину чи то самих дітлахів у власній нереалізації.

Я працююча мама двох чудових хлопців різного віку. Старшому – Данилові нещодавно виповнилося 11 років, а молодшому Тимофієві – ще немає двох років. Відпустку по догляду за дитиною використовувала лише рік. Дуже важлива підтримка та одностайність рідних у цій позиції. Мене підтримує та всіляко допомагає у цьому чоловік. Адже добре виховання йде не лише з боку матері, а й від вдало вибраного для появи дітей тата!

Старший наш син закінчує п’ятий клас і всі ці роки є відмінником навчання з похвальними листами та подяками за виховання батькам. Він водночас є інтелектуальним лідером і дзигою в класі. Такий собі нетиповий для всіх приклад відмінника. Вже понад чотири роки займається плаванням, бігом та стрільбою. Бере участь у чемпіонатах з акватлону та морського багатоборства не лише в рідних Черкасах, а й в інших містах України. Неодноразово нагороджений медалями та грамотами за призові місця.

І хто б мені що не говорив, що одним дано вчитися, щось встигати, а іншим дітям – ні, все це відмовки батьків. Адже талановиті всі діти! А вже їх успіхи у майбутньому – величезний труд батьків із самого малечку. І це не дитина щось не знає, не вміє, це – батьки упустили, не встигли або полінувалися. І дітям по великому рахунку все одно – працює їхня мама чи ні. Для них є ключовою потреба порадитись, приголубити, допомогти і мама, як той чарівник, має бути поруч. Одностайної відповіді чи поради як це зробити немає. У кожної мами це на рівні відчуття. Мені особисто комфортніше не сидіти, а працювати. І робота не забирає мої крила, які охоплюють турботою обох моїх янголят. Адже мама не наглядач, вона путівник із порадами по життю.  І звичайно, дуже важлива довіра. Для старших дітей це особливо цінне. Не давити, а направляти, мабуть це є одним із найважливішим у вихованні! Все з часом забувається: і недоспані ночі, і якісь негаразди, все здається дрібницями, коли ти обіймаєш власних дітей!

Ольга Касьянова – відома черкаська конферансьє: “Мама – це провідник дива з небес на землю!”

11198751_837383336355173_1892973160_n– Що таке декретна відпустка у класичному розумінні, я не дуже уявляю. Обидві свої вагітності я працювала до 9 місяця. І після народження обох дітей працювала вже через місяць після пологів. У мене золотий чоловік. Це – тил, підтримка, тато і інколи мама в одній особі. Зразковий тато!

Щодо мене – я не з тих, хто пхає дітей котлетами, нав’язує шарфи і повчає “туди не ходи, цього не роби”. Я спостерігаю, що для них важливо, намагаюся зрозуміти, чого прагнуть. Вони мої вчителі. А я можу їх навчити лише власним прикладом, а не повчаннями. Тому материнство для мене – це режим самовдосконалення. І величезна любов.

Тетяна Рожко – бізнес-леді Черкас: “У мене дві вічності – Два сина. Відразу дві посмішки мамі, дві турботи життя дала, дві долі, подвійний іспит, дві надії, два крила”.

Без-имени-9 – Для мене, звичайно ж, сімейні цінності та сім’я на першому місці, але і робота сучасній жінці необхідна для професійної самореалізації. Як тільки жінка починає заробляти, вона відчуває себе рівноправним партнером в сім’ї. А щоб поєднати роботу і сім’ю, необхідно утримувати рівновагу в таких різних сторонах життя і відчувати підтримку чоловіка. Найприємніше в материнстві любити своїх дітей і радіти їх успіхам.

Два гарних сини я маю.

Дві надії. Два живих вогні.

Мчить час по великій трасі.

У мене – дві юності в запасі,

Життя горить в мені непогасно.

У мене дві вічності – Два сина.

Відразу дві посмішки мамі, дві турботи життя дала,

Дві долі, подвійний іспит, дві надії, два крила.

Як і будь-яка жінка я люблю увагу, подарунки, коли мене оточують турботою, і мені пощастило, що я отримую все це від трьох дорогих мені чоловіків. А коли ми відпочиваємо на дачі, то вони ще й балують мене своїми кулінарними шедеврами, особливо смачно у них виходить плов!

І до речі, наша журналістка, молода матуся – Анна Романенко: “Мама для мене – це помічниця, порадниця та найнадійніша фортеця у моєму житті”.

Без-имени-3– Часом буває важко. Адже і професія моя активна, вимагає віддачі, й дітей відразу двоє росте. Проте згадую, що і перше, й друге – це мій вибір, те, що я люблю робити і те, що я просто люблю понад усе в житті. У роботі я відпочиваю від буденних справ, а діти дарують натхнення для роботи. І так одне за одним все складається в пазл, який і зветься моїм життям. Часом буває терези туди, чи туди схиляються. Тоді на допомогу приходить чоловік. Каже, наприклад: «Завтра, мабуть, я заберу роутер із собою на роботу». Я відразу розумію, що потрібно закривати ноут і йти з дітьми дивитися чергову частину «Льодовикового періоду». Я працюю в дві зміни. Проте часу ніколи не вистачає. Тому я завжди пам’ятаю, кому я найбільше потрібна, і хто без мене зможе прожити. Про що, бажаю, й іншим матусям не забувати.

Бути мамою для мене – це як дихати. Я просто мама і крапка. Діти – це не просто продовження тебе. Це чудо творіння, до якого тобі дали можливість доторкнутися. Не уявляю, як хтось може не хотіти дітей.

Реклама