“Ми готові зустріти російську навалу й гнати їх у напрямку москви”, – воїн ЗСУ “Душман”

“Ми готові зустріти російську навалу й гнати їх у напрямку москви”, – воїн ЗСУ “Душман”
в Війна, Новини

Ігоря з позивним «Душман» буквально вдалося зловити під час його короткого візиту в справах на рідну Черкащину. Практично того ж дня він мав повернутися до свого батальйону, який знаходиться в найгарячіших точках на Луганщині.

Небагатослівний на камеру й на початку дуже серйозний, боєць розповів, як в його життя ввійшла війна ще в 2014 році. Мирну професію він змінив на форму добровольця. Тоді, пригадує, воїни, які стали на захист держави були надзвичайно мотивовані. Можливо, менш навчені, проте згуртовані в спільній меті – захистити Батьківщину. Нині ж не секрет, що це одні з найпрофесійніших бійців України.

Багато хто з них потім пішов служити до регулярних військ України.

Такий шлях обрав і Ігор (прізвище військового не вказуємо – ред.).

Свій військовий шлях «Душман», який до 2014 року працював комп’ютерним інженером, починав із добровольчого батальйону «Айдар», в якому він прослужив рік. Після цього вирішив стати кадровим військовим і в 2015 році вступив до Національної академії сухопутних військ України ім. Петра Сагайдачного (один з провідних навчальних закладів у системі військової освіти Міністерства оборони України – ред.). У 2019 році закінчив навчання, отримавши звання лейтенанта, й був розподілений у 28 окрему механізовану бригаду. Спочатку був командиром взводу, потім став командиром роти, нині ж на посаді заступника командира батальйону.

У перший же день війни батальйон Ігоря відчув на собі російську агресію, поряд з ними розривалися балістичні ракети.

– Вони били по військових частинах, по частинах, де базувалися системи протиповітряної оборони, аеродромах та складах, – розповідає Душман.

Військовий стриманий, відразу попереджає, що багато не може розповісти – ні про базування, ні про тактичні плани. Проте наголошує, що армія готова до виконання завдань.

Російську техніку, переконує «Душман», вони знищують щодня. Навіть ті цифри, які подає Міністерство оборони, приблизні, оскільки багато ворожої техніки залишається в зоні ведення активних бойових дій, в так званій сірій зоні.

Про боєздатність ворога відгукується не надто схвально, хоча, звісно, недооцінювати його кількісну перевагу не варто.

– Це низькомотивовані воїни, схильні до вживання наркотиків та алкоголю. Є у них і більш підготовлені підрозділи, але вони здебільшого на другій чи третій лінії оборони, знімають там відео для тік-току та залякують місцевих жителів, – розповідає український боєць. – Ми побачили, кого вони мобілізують із так званих ЛДНР: ґвалтівників, маніяків, кримінальні елементи.

Луганщина, на території якої розташовується батальйон, перебуває під інтенсивними обстрілами, окупанти знищують інфраструктуру, б’ють по хімічним підприємствам.

 – Усі чули, що декілька днів тому вони вдарили по Сєвєродонецькому «Азоту», влучили в цистерну з аміачною кислотою. На щастя, вітер був в сторону росії й з наших військовослужбовців ніхто не постраждав, – розповідає Ігор.

Попри те, що про багато моментів говорити наразі не можна, «Душман» просить вірити в Збройні Сили України, не здаватися й пам’ятати, що ми на своїй землі:

«У нас одне завдання – вигнати ворога з нашої землі й звільнити всю територію України разом із тимчасово окупованим Кримом. Ми готові зустріти російську навалу й гнати їх у напрямку москви, тобто за курсом російського корабля. Ми на своїй землі. Зберігайте спокій і довіряйте Збройним Силам України».

Наприкінці розмови навіть жартує, що серед військових уже анекдоти складають про «другу» армію в світі, яка  виявилася збіговиськом звичайних мародерів:

«Наші жартують, що російські солдати обурені, пральні машинки, які вони вкрали під Києвом зможуть працювати тільки тоді, коли у них буде вода. Але якраз цього в їхніх домівках і немає».