На крок попереду! Як вдалося медовому заводу на Черкащині отримати довіру європейців

На крок попереду! Як вдалося медовому заводу на Черкащині отримати довіру європейців
в Економіка, Ексклюзив, Інтерв'ю, Новини

У вересні 2017 року на Черкащині відбулось офіційне відкриття заводу «BEEHIVE», який спеціалізується на переробці меду. Завдяки сотням підприємців, у яких завод закуповує солодкий продукт, а також власних 1000 вуликів, потужність підприємства дозволяє випускати 16 000 тонн готової продукції в рік, яку в основному експортують за кордон. Чому український мед високо оцінюють європейці та як вдалося отримати довіру зарубіжних партнерів: про всі секрети розповів директор заводу «BEEHIVE» Олег Барскій.

– У вересні буде рік як в Україні запустилось новітнє українське підприємство з переробки та експорту меду. Розкажіть, як велася робота протягом цього часу?

– Для мене особисто увесь цей час минув як один день. Турбот було багато. У зв’язку з тим, що маємо молоде підприємство, у нас все вперше: ретельний підбір команди, отримання низки сертифікатів, контроль за якістю продукту, за багатьма сертифікаційними вимогами. Бізнес – це завжди труднощі, але я називаю їх приємними турботами.

У цьому році ми запустили лінію B2C («бітусі» – кінцевий продукт, тобто мед у банках – ред.) та вперше вийшли в українські мережі, наприклад, «Сільпо», «Novus» та інші. Але основне наше завдання – створювати продукт для експорту.

054

Фото надано прес-службою заводу

– За яких умов був відкритий завод (іноземні інвестиції/внутрішні капіталовкладення)?

– Ми залучили міжнародні австрійські інвестиції. Це показник надійності підприємства. Ми вважаємо, що це добре і правильно для України, адже це її розвиток. Також у відкритті заводу допомогли й акціонери з України.

DSC04751

– У чому полягає основна робота підприємства (який шлях має пройти мед на прикладі вашого підприємства, щоб вийти на ринок)?

– Завод «Beehive» не випадково розташований у Черкаській області, адже в радіусі 150 км – одні із наймедоносніших регіонів України. Спочатку ми купуємо мед в українських пасічників, а це сотні приватних підприємців. Окрім цього, ми розвиваємо і власний проект – пасіку із 1000 вуликів, наразі це одна з найбільших промислових пасік в Україні. Після забору ми контролюємо його якість на трьох етапах у спеціальних лабораторіях: окрім вхідних і вихідних перевірок, які проводяться у нашій лабораторії, ми контролюємо якість продукту в міжнародних лабораторіях – Intertek («Інтертек»), QSI («К’юЕсАй»). Ми перевіряємо мед на наявність антибіотиків, ГМО, важких металів, радіонуклідів тощо. Потім його гомогенізуємо й фільтруємо (від природніх залишків комах, воску тощо). Опісля фасуємо у бочки чи банки і таруємо – готуємо до постачання.

Ми працюємо у двох форматах: B2B («бітубі» – сировина у бочках), і B2C («бітусі» – кінцевий продукт, тобто мед у банках, який ми продаємо в Україні та за кордоном). Зауважу, що ми не розділяємо переробку меду на українську якість і європейську. Ми відразу робимо мед високої якості і продаємо його і там, і тут.

039

Фото надано прес-службою заводу

“Ми створюємо продукт таким чином, щоб бути, а не здаватися надійним бізнеспартнером”


 – Які відмінності збуту меду в Україні та Європі?

– В Україні важко продавати мед у магазині, 80% продукту продається на ринку. Справа в тому, що у нас заведено вважати, що якщо купувати мед на ринку у дідуся – це добре за умовчуванням. У Німеччині 95% меду купується в магазинах. Вони беруть банку і шукають інформацію про виробника. Увесь світ працює за стандартами. Вони розуміють, що якщо є відповідна сертифікація, значить підприємство перевіряється і контролюється. Якщо у німця запитати, чому він не купує мед на ринку, він скаже: “Я ж не знаю, яким чином дідусь той мед виготовляв, де та як зберігав. Як я буду таке їсти”.

На європейських ринках, ярмарках всі продавці мають документи, які підтверджують походження продукту. На нашому заводі за кожною нашою баночкою меду можна прослідкувати до конкретного пасічника, у кого ми цей мед придбали, якщо раптом з ним щось буде не так. Спробуйте зробити це з будь-яким іншим медом, який продається в Україні. Ніхто ніколи не зробить цього, ясна річ.

– Наскільки складно дотримуватись європейських стандартів?

– Європейських стандартів дотримуватись складно тим, хто від самого початку створює свій продукт не за ними. Якщо ви з самого початку побудували завод чи зробили технологію, які не відповідають стандартам, то марно перебудовувати, краще зробити заново. Наша команда будувала завод відповідно до стандартів, тому нам їх дотримуватись нескладно, ми із самого початку взяли високу планку і її дотримуватимемось.

– Чим відрізняються вітчизняні і зарубіжні стандарти якості меду?

– В Україні вимоги до меду визначаються за радянським ДСТУ – ці вимоги набагато простіші за європейські, нижчий контроль якості, і, на мою думку, цим користуються не зовсім добросовісні виробники. Неякісний український мед ми “ловимо” в лабораторії і повертаємо власникам. Від сировини, яку ми купуємо на внутрішньому ринку України, маємо від 20 до 30% повернення. Ця сировина має антибіотик, пестициди або інші шкідливі речовини, тому не відповідає європейській якості. Ми не можемо доставити в Європу мед хоча б з чимось одним із вище перерахованого. В Європі все дуже жорстко, на відміну від України.

DSC04718

– Наскільки складно українському підприємству вийти на європейський рівень?

– Спробувати вийти на європейський ринок не складно, але залишитись на ньому – завдання не із простих. Європейці набагато більше цінують роботу за стандартами, сертифікований продукт і хорошу якість. Вони цінують це як ніхто. Дати їм такий продукт в Україні можуть небагато підприємств. Щоб з перспективою працювати на європейському ринку, потрібно обов’язково довести, що ти надійний партнер, що в тебе постійна якість, що ти можеш забезпечувати довготривалі контракти. Ці всі речі багатьом українським підприємствам не під силу через хаотичний ситуативний ринок. Європейці люблять працювати з тими, хто може бути постійними у всьому. У цьому полягає наше головне завдання. Етап виходу на європейські ринки ми вже минули. Тепер працюємо над тим, як розвивати там нашу присутність.

– У яких країнах світу продається український мед?

– Один із основних покупців – це Німеччина. Окрім німців український мед споживають в Словаччині, Іспанії, Болгарії, Італії, Данії. Ми продали мед також і в США та Канаду. Проте ми продовжуємо розширювати свої можливості на міжнародних ринках. Наш завод отримав додаткову сертифікацію: Органічний сертифікат, «Халяль» (сертифікат, який дозволяє продавати товар на арабські ринки – ред.). Так, ми вже відправили сировину у Південну Корею, Саудівську Аравію. Хочемо спробувати продати мед в Китай, в якому найскладніший ринок через його обсяги та велику конкуренцію.

111

Фото надано прес-службою заводу

– В Європі український мед користується попитом?

– Український мед один із найкращих у світі за своєю якістю, тому що він має хороший рівень всіляких мікроелементів, амінокислот. Він справді корисний, правильний. В Європі ми перші по обсягам виробництва та експорту меду, і 3 у світі, тому із впевненістю можу сказати, що український мед користується попитом.


“Насправді ми не просто заробляємо гроші, ми розвиваємо галузь”


– Розвинені країни вважають Україну країною третього світу. Чи не було відторгнення українського підприємства?

– Така проблема 100% існує. До України відносяться так не за умовчуванням, а тому, що ми довели до цього нашу країну чи не довели до іншого. В уявленні європейців в Україні мляві стандарти, приділяється недостатньо уваги якості та безпеці продукції. Це не означає, що в Україні не займаються якістю продукту в принципі, але загалом це створює не сприятливий імідж нашої країни в світі. Даний стереотип потрібно змінювати, ми маємо багато прикладів дійсно якісних та ефективних вітчизняних проектів і компаній.

У нас були деякі труднощі з першим постачанням: коли ми продавали вперше, до нашої продукції ставилися з підозрою. Але з самого початку нашим завданням було довести, що в Україні є якість, провідні лабораторії, достойний продукт. І достатньо швидко думки про Україну, як країну третього світу, сходять нанівець.

DSC04732

– Як вдалося налагодити співпрацю з країнами ЄС?

– До нас приїжджали німецькі партнери на завод. Вони подивились і сказали, що у деяких німецьких заводів немає того, що маємо ми. Тому інколи ми навіть кращі за європейців. Приємно це для України? Звичайно, приємно. Тому ми намагаємося тримати марку і нам подобається це робити. Я вважаю, що всі підприємства в Україні повинні прагнути цього.

При цьому ми постійно доводимо свою якість. Тому що з кимось ми попрацювали один-два рази і цього буде достатньо, щоб переконатися у нашій якості, а з кимось потрібно й півроку налагоджувати співпрацю. Ми створюємо продукт таким чином, щоб бути, а не задаватися надійним бізнеспартнером.


“Ми ж нікого і нічого не чекаємо. Ми знаємо, яких стандартів дотримуються у Європі, і робимо тут ту якість за європейськими вимогами вже зараз”


 – Чим ви займались до того, як очолити завод «Beehive»?

– Наша команда мала декілька проектів з будівництва житлових комплексів. Також ми займались переробними підприємствами у вугільній сфері. Ми будували інноваційну переробну фабрику, але так склалось, що вона залишилась на захопленій території (маються на увазі окуповані території Донецької та Луганської областей – ред.).

– Чому вирішили створити медовий бізнес?

– Після не дуже хороших подій у нашій країні ми шукали діяльність, якою можна було б зайнятися. Ми шукали щось українське, в чому Україна по-справжньому сильна, шукали щось соціально-відповідальне чи що. Для нас пріоритетним був розвиток галузі, створення імені для країни та величезний потенціал для соціальної відповідальності. Мед – це такий продукт, який природно збирається і ми не вдаємося ні до чого поганого, добуваючи його. При цьому всьому він дуже корисний.

Меду в Україні дуже багато, а український медовий ринок не структурований. Ми бачимо шляхи того, як зробити цей ринок кращим, як втілити ефективні рішення для всієї галузі. Хоча, звісно розуміємо – для цього потрібні неймовірно великі ресурси, бажання та час. Від сировини до кінцевого споживача ми бачимо величезну нішу для того, щоб підняти все на якісно новий рівень..

– У вашої команди амбітні плани…

– Скажу більше, ми хочемо змінити в Україні відношення до цього бізнесу. Ми можемо працювати із пасічниками, адже скрізь повинні бути стандарти по бджільництву. Ми можемо показати нашим зарубіжним партнерам, що з Україною працювати не можна, а потрібно, що тут є люди, які витримують довготривалі контракти та дотримуються якості.

Ми маємо конкурентів в Україні, з якими спілкуємося, обмінюємося досвідом, адже зробивши підприємство кращим, ми за умовчуванням підтягуємо всіх інших. Адже вони розуміють, щоб з нами конкурувати, потрібно теж ставати кращими. Якщо хтось зробить краще нас, ми теж будемо вимушені підтягуватись до кращих стандартів, тому що досконалості немає меж. Той завод, який ми маємо зараз, це тільки початок. Ми плануємо розвиватися і в ширину, і в висоту, і в асортименті, і в лінійці продуктів. Попереду ще багато чого. Адже насправді ми не просто заробляємо гроші, ми розвиваємо галузь.

DSC04744

– У чому полягає особисто ваш секрет успіху?

– Світ так влаштований, що все починається з думки. В бізнесі люди, які думають позитивно, мріють зробити кращими і себе, і свій продукт, і країну в цілому. Це є найнеобхіднішою умовою для успіху. Друге – це реалізація цих бажань кропіткою працею 25 годин на добу. Якщо ти будеш дотримуватись цих двох правил, жодна стіна не втримається перед тобою.

– Які плани підприємства на майбутнє?

– Наприкінці весни ми представимо нове обладнання (хроматограф), яке допоможе контролювати якість на ще вищому рівні. Зараз ми теж працюємо на хорошому обладнанні, яке проводить експрес визначення антибіотиків, але недостатньо глибинного визначення. На хроматографі ми будемо бачити все досконало.

Стандарт, який ми взяли, в Україні важко тримати. Для цього потрібні інвестиції і великі затрати. В Україні зараз імплементують саме європейські вимоги по харчуванню. Ми прагнемо в Європу, тому до нас «іде» їхнє законодавство. Я впевнений, що в Україні через деякий час будуть ці вимоги. Коли в Україні приймуть законодавство по харчуванню, всім буде вкрай тяжко, адже потрібно буде швидко перелаштовуватися. Це буде дуже болісний процес. Але це необхідно робити, щоб змінити Україну на краще.

Ми ж нікого і нічого не чекаємо. Ми знаємо, яких стандартів дотримуються у Європі, і робимо тут ту якість за європейськими вимогами вже зараз.

Реклама