Кілька “шахедів” знищили в небі над Черкащиною
Українські воїни за добу ліквідували 780 окупантів
У Черкасах водій з ознаками спʼяніння скоїв ДТП (ФОТО)
Двом канівчанам, які розкладали “закладки” у Золотоноші, повідомили про підозру
28-річний черкащанин збував психотропи, а в його домі правоохоронці знайшли вибухову речовину
“Інноватика в освіті – 2024”: у Черкасах провели форум для освітян (ФОТО)
Виявили на березі одяг: у Черкасах на Дніпрі шукають людину (ВІДЕО)
Протягом минулої доби на Черкащині сталися майже десять надзвичайних ситуацій
Черкаських піротехніків підсилили індивідуальними наборами (ФОТО)
Смілянам, які втратили будинки через ракетний удар рф, виплатять по два млн грн
На Христинівщині розшукують чоловіка
Черкащан попереджають про посилення вітру
Черкаський тролейбус рекламуватиме ломбард
- Видання Вичерпно
- Новини
- Навколо перейменування вулиці Сєдова у Черкасах розгорілася гаряча суперечка
Навколо перейменування вулиці Сєдова у Черкасах розгорілася гаряча суперечка
Георгій Сєдов
Перейменування вулиці Сєдова на Пречистенську викликало у черкасців багато суперечок. Зокрема дві протилежні точки зору виклали на своїх сторінках у “Фейсбуці” журналіст Андрій Кравець та історик Михайло Сиволап, який зокрема і був автором пропозиції про перейменування.
Отож, Андрій Кравець обурився, що в місті Черкаси, яке має ще безліч комуністичних назв вулиць, розпочали саме із вул. Сєдова.
– Сєдов – українець, нащадок козацького роду із Золотоніського повіту нинішньої Черкащини. Загинув під час експедиції на Північний полюс за три роки до Більшовицького перевороту.
І тепер у Черкасах, де досі повно реальних комуністично-зросійщених, “відфонарних” назв, які не мають абсолютно ніякого відношення до нашого краю, вибрали в числі перших для перейменування саме вулицю Сєдова, – написав він.
На підтвердження своїх слів він відзначає, що батько Георгія Сєдова, видатного гідрографа, дослідника Карського і Каспійського морів та земель у Північному Льодовитому океані, Яків Сєдов – родом з Мойсинської волості Золотоніського повіту (сучасна Черкащина). Разом з іншими переселенцями із Золотоніщини переїхав на Криву Косу сучасної Донеччини. Вже тут, знов-таки в Україні, у Якова й народився син, якому судилося стати знаменитим полярником. Прізвище батько мав українське – Сідий, яке потім переінакшив на російський манер.
– Одним словом – вважаю, що наші черкаські «топонімісти» погарячкували. Сказав дуже м’яко… – завершив свою думку Андрій Кравець.
У свою чергу Михайло Сиволап відповів:
“Я добре знаю, що Сєдов русифікований донецький нащадок вихідців з Черкащини, можливо, навіть мій далекий родич. Але таких вихідців, котрі служили іншій нації дуже багато, а нас, вважаю, повинні цікавити ті, що служили безпосередньо Україні, поклали для неї і за неї життя”.
У захист перейменування вулиці саме на Пречистинську він також наводить певну історичну довідку.
– Щодо Новопречистенської (ще раніш Вередівська), то вона, справді, отримала свою назву від храму Різдва Пресвятої Богородиці, у простомові – Нової Пречистої (стара Пречиста знаходилась на розі Шевченка і Пастерівської). Вибираючи між двома старовинними назвами, я все ж вибрав дещо молодшу, як більш значущу для Черкас. Вередівська названа за прізвищем поселенця, це нормальна назва, бо це прізвище раніш було тут поширене. Можливо, тут у мене також зіграло природне небажання непрямим шляхом увічнити прізвище одного із сталінських посіпак 1930-х років – голови Черкаської міськради часів Голодомору – «товаріща» Вереди. Після розбирання за ветхістю старої Пречистої цю церкву було перенесено на околицю міста, на середину кварталу, а сусідня вулиця Вередівська отримала назву Новопречистенська. Судячи з просторічної, а не офіціозної назви вулиці, вона має народне походження. Так що, аргумент про назву часів Російської імперії є недоречним, бо тоді і Шевченко має бути неполіткоректним, адже жив у часи Російської імперії і, о Боже, був російським підданим, – пояснив свій вибір Михайло Сиволап.
Думки черкасців під дописами розділилися. Ознайомитися з нимим можна нижче.