Навколо перейменування вулиці Сєдова у Черкасах розгорілася гаряча суперечка

Навколо перейменування вулиці Сєдова у Черкасах розгорілася гаряча суперечка
в Новини, Суспільство

Георгій Сєдов

Перейменування вулиці Сєдова на Пречистенську викликало у черкасців багато суперечок. Зокрема дві протилежні точки зору виклали на своїх сторінках у “Фейсбуці” журналіст Андрій Кравець та історик Михайло Сиволап, який зокрема і був автором пропозиції про перейменування.

Отож, Андрій Кравець обурився, що в місті Черкаси, яке має ще безліч комуністичних назв вулиць, розпочали саме із вул. Сєдова.

 – Сєдов – українець, нащадок козацького роду із Золотоніського повіту нинішньої Черкащини. Загинув під час експедиції на Північний полюс за три роки до Більшовицького перевороту.

І тепер у Черкасах, де досі повно реальних комуністично-зросійщених, “відфонарних” назв, які не мають абсолютно ніякого відношення до нашого краю, вибрали в числі перших для перейменування саме вулицю Сєдова, – написав він.

12509510_1008978595830327_1351342318356897634_n

На підтвердження своїх слів він відзначає, що батько Георгія Сєдова, видатного гідрографа, дослідника Карського і Каспійського морів та земель у Північному Льодовитому океані, Яків Сєдов – родом з Мойсинської волості Золотоніського повіту (сучасна Черкащина). Разом з іншими переселенцями із Золотоніщини переїхав на Криву Косу сучасної Донеччини. Вже тут, знов-таки в Україні, у Якова й народився син, якому судилося стати знаменитим полярником. Прізвище батько мав українське – Сідий, яке потім переінакшив на російський манер.

 – Одним словом – вважаю, що наші черкаські «топонімісти» погарячкували. Сказав дуже м’яко… – завершив свою думку Андрій Кравець.

У свою чергу Михайло Сиволап відповів:

“Я добре знаю, що Сєдов русифікований донецький нащадок вихідців з Черкащини, можливо, навіть мій далекий родич. Але таких вихідців, котрі служили іншій нації дуже багато, а нас, вважаю, повинні цікавити ті, що служили безпосередньо Україні, поклали для неї і за неї життя”.

У захист перейменування вулиці саме на Пречистинську він також наводить певну історичну довідку.

 – Щодо Новопречистенської (ще раніш Вередівська), то вона, справді, отримала свою назву від храму Різдва Пресвятої Богородиці, у простомові – Нової Пречистої (стара Пречиста знаходилась на розі Шевченка і Пастерівської). Вибираючи між двома старовинними назвами, я все ж вибрав дещо молодшу, як більш значущу для Черкас. Вередівська названа за прізвищем поселенця, це нормальна назва, бо це прізвище раніш було тут поширене. Можливо, тут у мене також зіграло природне небажання непрямим шляхом увічнити прізвище одного із сталінських посіпак 1930-х років – голови Черкаської міськради часів Голодомору – «товаріща» Вереди. Після розбирання за ветхістю старої Пречистої цю церкву було перенесено на околицю міста, на середину кварталу, а сусідня вулиця Вередівська отримала назву Новопречистенська. Судячи з просторічної, а не офіціозної назви вулиці, вона має народне походження. Так що, аргумент про назву часів Російської імперії є недоречним, бо тоді і Шевченко має бути неполіткоректним, адже жив у часи Російської імперії і, о Боже, був російським підданим, – пояснив свій вибір Михайло Сиволап.

Думки черкасців під дописами розділилися. Ознайомитися з нимим можна нижче.

01

02

03

04

Реклама