Вичерпно
Інформаційне видання черкащини
«Необхідно було адаптуватися до нових реалій»: як регіональні медіа Черкащини продовжують розвиватися в умовах війни
Черкаська медіасфера завжди розвивалася в помірних темпах й охоплювала яскравий спектр суспільноцікавих тем — надзвичайні події, розслідування, політика, економіка, здоров’я, культура, спорт, освіта й багато всього іншого. Журналісти області виконували не лише повсякденну роботу, а й розвивали свої медіа та реалізували різноманітні ідеї. Звісно, завдяки таким старанням можна вибудувати міцний та цікавий інформаційний простір регіону, який матиме величезні перспективи у майбутньому. Проте один жахливий день зупинив й змінив життя всієї країни, величезної кількості громадян, кожного українського журналіста. 24 лютого 2022 року. День, коли життя дійсно «стало на паузу», а всі плани практично втратили свою цінність. Відтоді, певне, кожен громадянин почав новий відлік свого життя й переосмислив власні можливості та пріоритети. Здається, кожен медійник опинився тоді на роздоріжжі — зникнути з інформаційного поля чи стати джерелом перевіреної інформації для мільйонів українців.
Новинарі Черкащини зробили свій вибір того ж дня й зрозуміли, що їм всім необхідно адаптуватися до нових реалій.
Стас Кухарчук, спеціальний кореспондент телеканалу «Інтер», зустрів початок повномасштабного вторгнення росії на територію України на сході. Для журналіста з-понад 15-річним стажем роботи це був далеко не перший репортаж на самому “нулі”. Проте ту інтенсивність бойових дій, обстрілів і масштаби руйнувань зовсім не порівняти з тим, що було до 24 лютого 2022 року. Практично все відео, яке в перші тижні повномасштабної війни довелося побачити українцям зі східного фронту, – належало команді Станіслава Кухарчука.
Троє черкаських журналістів — Максим Гаптар, Валентин Чернявський та Сергій Халупінський раніше створювали розважальний контент, інформували про події в спорті та писали на гострі теми, проте наразі стали героями історій про захисників країни, поставивши своє буденне життя на паузу.
Вікторія Хамаза, Ольга Косенко, Ірина Цимбал та Сергій Дністрян об’єдналися у волонтерську родину з перших днів жахливої війни. Спочатку вони збирали гуманітарку, реагували на всі запити, намагалися допомогти всім — і цивільним з регіонів, близьких до фронту, й, звісно, військовим. Поєднала їх одна професія, адже вони дуже добре знали одне одного ще до початку повномасштабного вторгнення, дехто ж із команди уже багато років товаришував.
Є серед черкаських медійників й ті, хто робить величезний внесок в утвердження справедливості й встановлення правди. Олеся Зінченко, Назарій Вівчарик та Ігор Єфімов доносять правду про війну в країні, зокрема, й міжнародній спільноті через свої публікації та творчість.
Попри загальне складне становище країни та всі виклики сьогодення регіональні видання Черкаської області продовжують розвиватися. Журналісти видання «ВиЧЕрпно» поспілкувалися з представниками провідних медіа Черкащини — «ЗМІ.ck.ua», «Прочерк», «18000», «ПроВсе» й «Золотоноша.City», аби дізнатися, як їм вдалося залишитися конкурентоспроможними, втримати й зацікавити аудиторію та виставити правильні пріоритети.
Нерозуміння повної картини майбутнього на початку повномасштабного вторгнення змусило команду «ЗМІ.ck.ua» оперативно організуватися й продовжувати свою роботу онлайн. На щастя, штат видання під час економічної кризи не скорочувався, тому вже через рік журналісти повернулися працювати до свого офісу.
Наразі медійники висвітлюють контент на сайті видання, а також у соціальних мережах — фейсбуці, телеграмі, інстаграмі й нещодавно вони створили акаунт у соцмережі «ТікТок».
Під час аналізу ресурсів стає зрозуміло, що найчастіше новинарі спілкуються зі своєю аудиторією в соціальній мережі «Фейсбук» — там колектив поширює різноманітні цікаві новини про події в місті Черкаси та області, додає ситуативні меми, опитування й безпосередньо комунікують з людьми в коментарях.
Медійники пишаються своїм проєктом про військових, які відстоюють зі зброєю в руках незалежність та суверенітет України.
Під час аналізу ресурсів стає зрозуміло, що найчастіше новинарі спілкуються зі своєю аудиторією в соціальній мережі «Фейсбук» — там колектив поширює різноманітні цікаві новини про події в місті Черкаси та області, додає ситуативні меми, опитування й безпосередньо комунікують з людьми в коментарях.
Медійники пишаються своїм проєктом про військових, які відстоюють зі зброєю в руках незалежність та суверенітет України.
Також нещодавно журналісти оприлюднили матеріал про військового з Чорнобаївщини, котрий боровся з окупантами поблизу Нової Каховки, що на Херсонщині, де під час ворожого обстрілу потрапив у рашистський полон.
Загалом серед контенту видання переважають збори, а також інформаційні публікації, що спрямовані на підтримку й допомогу Збройним Силам України.
«За майже два роки широкомасштабного вторгнення видання стало більш «соціальним», адже ми намагаємося висвітлювати життєві історії людей, яких торкнулося жахливе крило війни, й допомагати військовим і переселенцям. Ми почали організовувати збори й бути максимально корисними для наших військових», — ділиться Сергій Стасько.
Відтак під час проведених зборів, які були спрямовані на підсилення наших захисників, що перебувають в найзапекліших зонах бойових дій, колективу «ЗМІ.ck.ua» вдалося зібрати вже понад 1 мільйон 300 тисяч гривень.
«Прочерк» позиціює себе як регіональне суспільно-політичне видання, що інформує про новини Черкас та області. Найбільший сплеск відвідуваності їхніх інформаційних ресурсів спостерігався в часи Майдану, адже тоді журналісти активно висвітлювали протести, котрі відбувалися в Черкасах.
Наразі «Прочерк» продовжує транслювати інформацію на сайті та у фейсбуці, телеграмі та інстаграмі.
Передавати повну картину війни журналісти видання «Прочерк» розпочали задовго до повномасштабного вторгнення, адже кровопролиття в Україні розпочалося ще у 2014 році. Новинарі писали про захисників, їх протезування й переселенців. Тому з 24 лютого 2022 року робота штату не припинилася, а продовжувалася лише з більшою інтенсивністю.
«Наш колектив не зупиняв роботу ні на день. Ми інформували читачів з дому, бувало навіть таке, що писали новини з укриттів, але всерівно продовжували працювали, докладаючи ще більше зусиль», — пригадує Назарій Вівчарик.
Зараз змістове наповнення ресурсів видання «Прочерк» зосереджене на темі війни. Журналісти розповідають про життя тилової Черкащини — про те, як в нашій області люди допомагають одне одному, приймають переселенців, про волонтерський рух й відбудову об’єктів після влучання російських ракет.
Варто наголосити, що окрім «Прочерку» головний редактор Назарій Вівчарик пропонував свої матеріали журналістам з іноземних видань й колегам, з якими був знайомий з часів відряджень за кордон. Відтак публікації Назарія про війну в Україні були оприлюднені англійським виданням «openDemocracy» й на литовському ресурсі.
Аналогічно до складних життєвих обставин вимушена була адаптуватися й редакція «18000». Журналістам за цей період вдалося не лише зберегти свій колектив, а й підсилитися двома новими працівниками.
Штат видання завжди працював офлайн й прагнув поширювати інформацію на всіх можливих платформах — сайт, фейсбук, телеграм, інстаграм, ютуб та тікток. Найбільша кількість їхньої аудиторії зосереджена на сайті.
Наразі медійники багато пишуть про війну, військових, загиблих та живих Героїв, проводять збори задля допомоги Збройним Силам України, а також інформують громаду про корупційні схеми, розтрати бюджетних коштів й непріоритетні видатки.
Зазначимо, що влітку 2022 року видання створило благодійний фонд “18000 разом”. Станом на сьогодні редакція разом із читачами та друзями зібрала понад 10,1 мільйона гривень на потреби ЗСУ.
«За два роки видання суттєво змінилося в усіх сенсах. Ми не лише зацікавлюємо аудиторію чимось новим, чуттєвим, а й докладаємо багато зусиль, аби допомагати нашим хлопцям, які зараз на фронті», — розповідає Сергій Макаренко.
Співзасновник видання розповідає, що його команда наразі пишається масштабним проєктом «Незламні», який розкриває історії десяти героїв, котрі втратили кінцівки на війні. Ці бійці — черкащани, які свого часу (під час АТО чи на початку повномасштабного вторгнення), пішли захищати Батьківщину. Цей проєкт про ремонтників, шеф-кухарів, бізнесменів, про тих, хто не був професійним військовим, але проте не вагався стосовно свого рішення ні секунди. Основна ідея проєкту «Незламні» — створити таку набаченість серед людей, аби навіть діти не запитували в батьків, чому в когось немає кінцівки, а знали, як багато ці люди зробити для нашої країни та для них особисто.
Нестабільна ситуація в країні й воєнний стан, нещастя, не вплинули на склад черкаського видання «ПроВсе». Редакції вдалося організуватися між собою так, аби не лише якісно фільтрувати потік інформації, розрізняти вороже ІПСО та фейки, а й бути на зв’язку зі своїми читачами будь-коли, навіть під час найтриваліших блекаутів. Як і за часів до повномасштабного вторгнення, так і зараз, колектив виконує свою щоденну працю віддалено, проте має надії повернутися до роботи у форматі «офлайн» вже найближчим часом.
Як і будь-яку іншу сферу, економічна криза під час перших тижнів пекельної війни доторкнулася й до бюджету «ПроВсе» — відтак спостерігався період, коли прибуток журналістів зменшився. Проте завдяки спільним зусиллям, знижкам для рекламодавців, персональним пакетним пропозиціям та високій статистиці, з часом доходи новинарів не лише стабілізувалися, а й зросли.
Відповідно до аналізу джерел, стає зрозуміло, що контент, який створює «ПроВсе», присутній на сайті видання, в телеграмі, фейсбуці, інстаграмі та ютубі.
Журналісти розповідають, що найбільше вони комунікують зі своєю аудиторією в телеграмі. Загалом же серед контенту, який вони транслюють, переважають соціальні новини, інформація про війну, загиблих, а також поширення й розголос різноманітних зборів, що покликані допомогати захисникам.
«Попри всі виклики сьогодення, ми продовжуємо зацікавлювати людей унікальними матеріалами на суспільно-важливі теми. За крайні два роки ми змінили свій фокус у виборі героїв для масштабних матеріалів, наприклад, інтерв’ю. Зараз насамперед нас цікавлять військові, волонтери та внутрішньо переміщені особи. Впевнена, що нам вдалося збільшити кількість корисної інформації для читачів під час воєнного стану», — наголошує Алла Мороз.
Варто наголосити, що колектив видання «ПроВсе» оперативно зреагували й написали матеріал про резонансну тему всеукраїнського масштабу — ПВК
Також журналістка видання Інга Голик побувала під час відрядження на Донеччині та зафільмувала наслідки агресії рф.
«Мріємо одними з перших написати про українську Перемогу й зібратися всією редакцією в новому офісі й продовжувати розголошувати історії про наших незламних Героїв», — діляться мріями журналісти видання «ПроВсе».
До початку повномасштабного вторгнення редакція золотоніського видання налічувала шість медійників, в певні проміжки часу журналістів було четверо. Зараз же команда відновилася й складається знову з шести новинарів. Економічна криза в Україні примусила видання не лише скорочувати штат, а й працювати в змішаному форматі. Звісно, в перші місяці 2022 року прибуток «Золотоноша.City» зменшився, проте журналістам вдалося частково зберегти рекламні договори й заохотити нових спонсорів.
Найбільше аудиторії «Золотоноша.City» зосереджено на сайті, проте журналісти дбають про розміщення якісного контенту в соціальних мережах — фейсбуці, телеграмі, інстаграмі та ютубі.
За час повномасштабної на сайті видання, безумовно, з’явилося більше інформації про війну, а саме: публікації та відео з поховань загиблих Героїв України. Також журналісти поширюють некрологи.
Довідково: некролог — це журналістська публікація, що містить інформацію про нещодавну смерть людини й зазвичай надає стислий огляд її життя та інформацію про майбутнє поховання.
Серед нового — журналісти запустили два подкасти. Їхньою головною метою є розв’язання актуальних питань громади. Відтак медійники проводять опитування або під час моніторингу ситуації виокремлюють головну «больову» точку й намагаються її вирішити за підтримки місцевих експертів: лікарів, психологів, рятувальників, правоохоронців тощо.
«Ми дійсно дбаємо про те, аби інформація, яку ми поширюємо, була корисною для людей під час війни, проте, безумовно, більше ми мріємо про той день, коли зможемо написати великий репортаж про Перемогу України», — ділиться Вікторія Горобець.
“Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” та за фінансової підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні”.
Авторка матеріалу — Ліна Костенко