Із 1-го квітня настав важливий період на всіх водоймах області та Кременчуцькому водосховищі – це весняно-літній нерестовий період.
З метою посилення державного контролю за станом охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів під час весняно-літнього нерестового періоду державними екологічними інспекторами Черкаської області проводитимуться посилені заходи контролю за ситуацією на всіх водоймах області. Для цього створені оперативні групи із числа державних та громадських інспекторів з охорони довкілля, – повідомляє прес-служба Держекоінспекції. Відомством спільно з органами Національної поліції України та органами Рибоохорони розроблено та погоджено плани заходів з охорони водних живих ресурсів.
Із 1 квітня на водоймах області працюватимуть мобільні рейдові групи, робота яких спрямована на недопущення фактів вилову риби та інших порушень правил рибальства, в тому числі незаконне придбання чи збут водних живих ресурсів.
Нагадаємо, в період нересту забороняється промислове та любительське рибальство та пересування будь-яких плавзасобів на водних об’єктах, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів. Також під час нересту забороняється проводити днопоглиблювальні роботи у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних смугах, видобувати гравій та пісок.
Для рибалок-любителів зазначені місця та ділянки. де любительський лов дозволений, але за умови, що рибалити можна буде тільки з берега однією вудкою з одним гачком виключно у світлу пору доби. Всі човни, що будуть знаходитися на березі у заборонений період без власників, будуть рахуватися безхозними та вилучатимуться. Також до відповідальності згідно з чинним законодавством будуть притягнуті керівники причалів, із яких у заборонений період будуть будуть виїзджати човни.
За порушення правил вилову риби під час нересту передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Так, за вилов риби під час нерестового періоду дозволеними знаряддями лову у заборонених місцях порушники притягуватимуться до адміністративної відповідальності за ст. 85 частина 3 КУпАП і підлягають штрафу 170 грн. Якщо ж лов відбувався забороненими знаряддями лову — сіткою, острогою, павуком, то за таке порушення передбачена відповідальність за ст. 85 частина 4 КУпАП і за рішенням суду штраф становитиме від 340 до 680 грн.
Придбання чи збут риби в нерестовий період тягне за собою відповідальність за ст. 88 частина 1 КУпАП і за рішенням суду штраф становить 255 грн. з конфіскацією всього товару.
Незаконне заняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 249 ККУ у вигляді штрафу 1700 грн. або обмеження волі на строк до 3-х років з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього здобутого. Ті самі дії, скоєні особою раніше судимою за аналогічний злочин карається штрафом 3400 грн або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на той же самий строк з конфіскацією знарядь промислу та всього здобутого.
За кожну незаконно виловлену рибину відповідно до Постанови КМУ №1209 від 21.11.2011 року нараховуються збитки в розмірі: краснопірка — 68 грн., плітка — 85 грн., линок — 119 грн., лящ — 170 грн., білий амур — 255 грн., товстолоб — 255 грн., сазан — 306 грн., щука — 340 грн., сом — 425 грн., судак — 510 грн..
