Щонайперше, нам усім треба усвідомити, що Черкащина – духовний і державницький край України, що ми, як ніхто, відповідальні перед майбутніми поколіннями за державу. Без перебільшення скажу, що за нашими діями в царині гуманітарного розвитку спостерігає вся громадськість держави. До черкащан придивляються, історію краю вивчають.
Тому Черкащина нині, як ніколи, повинна набути нового, поглибленого історико-державницького звучання у національному оновленні, яке у далекому минулому очолив Богдан Хмельницький, у визнанні та утвердженні України, як пророкував і відкривав людству Тарас Григорович Шевченко. Відродження України відбувається з цими великими іменами. І національним визнанням слід й надалі проторювати з Черкащини історико-духовну Дорогу державництва «Чигирин-Моринці-Канів-Київ. І саме черкащани зобов’язані робити все, аби кожен, хто ітиме цією Дорогою державництва, набував непохитної віри у свій народ, у свою Батьківщину, в її невмируще минуле і прийдешнє.
Відомий історичний факт: Франція як держава оформилася тоді, коли упорядкувала і випустила свою національну універсальну енциклопедію. Нарешті й Черкащина, єдина в Україні, має свою універсальну, науково-історичну енциклопедію. Звичайно ж, завдячуючи землякові, Заслуженому працівникові освіти, доктору філософських наук, професору, письменнику Віктору Олексійовичу Жадьку, який з травня по кінець серпня 2008 року відвідав, сфотографував і зібрав матеріали у 800 селах і містах області та який працював над проектом десять літ. Відтепер є що показати і про що розповісти: на землях Черкащини – від Умані до Чигирина, від Звенигородки до Канева та Корсуня зосереджені унікальні комплекси археологічних, природничих та культурних пам’яток України.
Як відомо та є історичним надбанням Черкаського краю те, що найбільші національно-визвольні змагання українського народу починалися з черкаської землі: у 1637 році під проводом гетьмана війська запорозького Павла Бута-Павлюка, 1648-го – на чолі з видатним полководцем і державним діячем Богданом Хмельницьким. У 1768-му гайдамацьке повстання повів за собою також уродженець Чигиринщини Максим Залізняк. У двадцятих роках минулого сторіччя отамани і козаки Холодноярської республіки саможертовно боронили незалежну Українську державу від червоної більшовицької навали. Ми пишаємося тим, що Черкащина народила геніального поета-пророка Тараса Шевченка, батька першої української опери Семена Гулака-Артемовського, класика української літератури Івана Нечуя-Левицького, видатного драматурга Михайла Старицького, композиторів Олександра Кошиця та Кирила Стеценка, вчених зі світовим ім’ям, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, плеяду помологів родини Симиренків. Уродженець Черкащини, член уряду УНР професор Микола Швець проголосив у 1919 році на київському Софійському майдані Акт злуки Західно-Української Республіки з УНР. Родове коріння першого президента України Михайла Грушевського також з гетьманського краю. Герой України В’ячеслав Чорновіл побачив світ і зробив перші свої кроки по Тарасовій горі. І таких особистостей тисячі…

На території області розташовано понад 9 тисяч пам’яток історії та культури, які перебувають на державному обліку. З них 85 – національного значення. Пам’ятки, що мають унікальну духовну цінність, є об’єктами національних історико-культурних заповідників «Чигирин», «Батьківщина Тараса Шевченка», Шевченківського національного заповідника у Каневі, державних історико-культурних заповідників «Трахтемирів», у містах Корсуні-Шевченківському, Кам’янці, державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», національного дендропарку «Софіївка».
І всі матеріали, історичні відкриття із світлинами є в енциклопедії «Черкащина», обсягом 1100 сторінок! У виданні читачі знайдуть багато нових імен, на жаль, забутих на певних етапах історичного періоду державотворення, відомості про ріки та природу, народні звичаї і традиції, про все, чим живуть та гордяться черкащани.
Це справді подвиг однієї людини, вченого і письменника, гідного іваньчанина, який взяв на себе сміливість і відповідальність створення універсальної енциклопедії, зібрав колосальний матеріал і доніс читачеві у текстах та фотосвітлинах.
Це тільки неординарний талант, який любить свою материзну, може так відсповідатися її свою любов’ю: «Чи є десь чарівний край, де тихі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де під шатами крислатих дерев і в полі яскравіє килим різнотрав’я і червоних маків? Є – моя Черкащина»!
Любов Мацько, академік Академії педагогічних наук України


