Уже традиційно Соборна площа Черкас стала місцем, де зустрічають демобілізованих бійців із зони АТО. І сьогодні рідні, близькі, друзі та просто небайдужі черкащани прийшли привітати воїнів 13-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади та 90-го батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади з поверненням.

Хвилювання і неприхована радість, що їхні найкращі чоловіки повернулися живими й неушкодженими читалася на кожному обличчі.

Висловити щиру подяку за героїчний подвиг кожного з них завітала й влада області.

 – Ви гідно проявили себе в найгарячіших точках на Сході України – Пісках, Дебальцевому, Авдіївці. Ви показали, на що здатні українські воїни в Донецькому аеропорту. На превеликий жаль, не всі ваші побратими повернулися додому – це Анатолій Чупилка, Олексій Панченко та Андрій Терещенко. Вічна їм пам’ять, – привітав голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко бійців з поверненням, відзначивши, що вони потрібні і тут, на мирній Черкащині.

Згадала перед шеренгою бійців і голова облради Валентина Коваленко, як на День Незалежності їй дзвонили бійці, щоб привітати та розказати як вони сумують за рідною домівкою. Тепер вже вона їм побажала, щоб усе, за що вони боролися там, втілилося в життя в рідній домівці.

Щоб не словами, а ділом показати вдячність черкащан за самопожертву і небайдужість до рідної землі, бійцям 13-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади та 90-го батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади були вручені нагороди.

Не забарилися з відповіддю і військовослужбовці й також вручили подяки усім тим, хто від самого початку підтримував їх на Сході, не залишився байдужим до їхніх потреб. Вони нагородили колективи обласної державної адміністрації, обласної ради, обласного та військових комісаріатів, Черкаську міську раду, колектив Центру допомоги армії, волонтерських організацій “Наш батальйон”, “Волонтер Черкащини” та багатьох інших. Серед нагороджених були й окремі громадяни, які також проявили свою небайдужу громадянську позицію. Особливу подяку вони передали сину загиблих Олексія Панченка та батькові Андрія Терещенка.

 – Без вашої волонтерської допомоги ми б не змогли служити так, як служили, – відзначили бійці 90-го батальйону.

 – Найбільша нагорода від них  – це були телефонні дзвінки, – розповідає розчулена представниця ВО “Наш батальйон” Ірина Павлівна та показує розписаний бійцями прапор, на якому написано “Ніхто крім нас, ніхто крім вас”. –  Ми допомагали їм із самого початку: обшивали, годували, одягали. Ми дуже раді, що вони повернулися.

Самі ж бійці зовсім не шкодують про рік, проведений в зоні антитерористичної операції, адже він змінив їх і їхнє ставлення до країни.

 – Я ні про що не шкодую. Ми пройшли, ми вистояли і ми таки перемагаємо. Я вдячний Богу за знайомство зі своїми бойовими товаришами, – розповідає боєць 90 батальйону Євгеній Одновол, згадавши, що не всім вдалося вийти з-під Донецького аеропорту, який для багатьох став найважчим випробуванням.

Та попри все, вони вистояли і зараз їх зустрічають рідні та близькі. Дехто навіть відкоркував шампанське під вигуки натовпу “Нехай це буде останній постріл і війна закінчиться”.

Вони втомлені й хочуть відпочити та коли Батьківщина покличе знову, вони не задумуючись підуть!