Анатолій Бондаренко став міським головою в листопаді 2015. Під час передвиборчої кампанії позиціонував себе в ролі господарника та просив у черкасців рік для того, аби продемонструвати, як мер може навести лад у місті. Асфальтування проблемних автошляхів, євродвори, нові тролейбуси, безкоштовний проїзд для учнів та студентів – приводів для того, аби поговорити про роботу пана Бондаренка та його команди було немало. «Вичерпно» напросилося на інтерв’ю до міського керманича, аби обговорити проміжні результати роботи нової влади та його особисті враження від керівництва містом.

– Минуло 100 днів з того моменту, коли запрацював новий виконком. Як Ви з позиції міського голови оцінюєте його роботу?

– Оцінку, в першу чергу, мають дати люди. Кожного керівника судять за результатами його роботи. Якщо жителі міста бачать зміни – це позитивно, якщо ні – треба виправляти ситуацію. Але я вважаю, що за 100 днів роботи виконавчий комітет довів, що він може працювати конструктивно в єдиній команді з міським головою і виконувати ті завдання, які перед нами поставили люди.

– Коли затверджували новий склад виконкому, Ваші політичні опоненти піддали жорсткій критиці як його склад, так і процедуру прийняття. Минуло 100 днів із того моменту, як виконком почав повноцінно працювати. Чи змінили Ваші опоненти свою думку? Ви мали з ними розмову на цю тему?

– Ми спілкуємось. Але політичні опоненти на те і існують, щоб критикувати. Хто з нас правий, визначать жителі міста під час виборів. Я вважаю, що на сьогоднішній день ми зрушили ситуацію з місця і рухаємось у тому напрямку, щоб зробити наше місто ошатним і комфортним для проживання.

– Ще рік тому Вашим головним політичним опонентом був Сергій Одарич. Після поразки на виборах, Сергій Олегович відійшов від політики. Навіть залишаючись депутатом міської ради, пан Одарич самоусунувся від вирішення міських справ та не очолив опозицію в міській раді. Хто ж сьогоднішній Ваш політичний опонент?

– Мій найбільший політичний опонент – це байдужість громадян до тих подій, які відбуваються. Все. Якщо найбільшою критикою, яка лунає в адресу нового виконавчого комітету є створення стели «Я люблю Черкаси», то ми, мабуть, на правильному шляху. Нас критикують за те, що ми начебто зробили популістичний хід, дозволивши студентам їздити безкоштовно. Шановні друзі, у Вас було 9 років. Маючи такі бюджети, ви могли б ще й доплачувати студентам. У Вас бюджети розвитку були більшими, якщо їх конвертувати у валюту. У нас вони більші в загальній сумі в гривнях, але враховуючи інфляцію, ми маємо значно менші кошти.

А ще я хочу сказати, що ті 5-6 доріг, які були зроблені за попередньої влади, це не привід для їхньої гордості, бо 60 мільйонів гривень облігацій погасили ми.

– Минає 100 днів не лише з початку роботи виконавчого комітету, але і того моменту, коли Ваші заступники офіційно приступили до виконання обов’язків. Як Ви оцінюєте їхню роботу?

– Я прийшов із цим колективом і ми будемо працювати з ним до кінця моєї каденції. Я вважаю, що так і повинно бути: коли ти взяв відповідальність за людей, то мусиш з ними йти до кінця.

– Відомо, що призначення на посаду заступника мера часто відбуваються за квотним принципом і міському голові в цьому питанні не дають повної самостійності. Таким чином, люди, які за логікою мають стати Вашими помічниками, не завжди є навіть вихідцями з команди мера. Чи є такі прецеденти у Вашій команді? І як спрацювалися з людьми іншої політичної орієнтації?

– В даній ситуації депутатський корпус довірив мені сформувати свою команду. Всі заступники – мої представники. Виключення становив лише Ігор Коломоєць, проте в нас є спільне бачення розвитку міста, тому я по праву можу назвати його членом своєї команди.

– Тобто з Ігорем Коломойцем спрацювалися? 

– Так. Ми прийшли працювати на результат і цей результат досягається надзусиллями!

– Сьогодні в мерії працюють люди, які роками працювали в команді екс-міського голови Одарича. Часто вони мають досить неоднозначну репутацію. Чому Ви, будучи на посаді вже майже рік, не оновили команду? І чи можна очікувати на ці оновлення?

– Маю сказати, що не так легко звільнити людину з займаної посади, навіть якщо вона чимось мене не задовольняє. Але й справді, ми працюємо над структурою і можливо винесемо її на розгляд сесії.

– Тобто Ви маєте бажання, але юридично не можете цього зробити?

– Так. Я не можу піти на порушення закону.

– Давайте повернемось до останніх подій, які відбувалися в стінах міської ради. Я говорю про інцидент, коли до Ваших ніг і ніг членів виконавчого комітету принесли труну. Питання в тому, чи знаєте Ви хто стоїть за цими «заворушками» і чи дійсно ця акція – «біль підприємців», а не маніпуляція певних структур?

– Це не підприємці. Це декілька наших опонентів, які сьогодні в опозиції до нас. Наведу приклад. Будівництво вулиці Героїв Дніпра. Приїжджає автобус з Києва або якогось райцентру, виходять 15  осіб і починають протестувати проти дій міської влади, мовляв, коли тут побудується дорога, то потріскаються будинки. Вибачте, але ж я не їду мітингувати в Київ проти будівництва якогось проспекту? Певні сили просто хочуть дестабілізувати ситуацію в міській раді.

– Ви говорите про політичні сили чи бізнес-структури?

– Про бізнес-структури. Саме ті, які були наближені до попередньої влади. Що стосується труни, то я вважаю, що це просто не по-християнськи. Якщо міська влада в чомусь винна, ми готові відповідати. Якщо більшість громади вважає, що потрібно один раз і назавжди навести порядок зі стихійною торгівлею, ми це зробимо. Не може 200 осіб шантажувати ціле місто.

– У момент передвиборчої кампанії Ви просили про те, аби черкащани дали Вам рік, щоб зробити дороги у місті. Більша половина цього терміну вже минула. Як вважаєте, чи стримали слово і по закінченню визначеного терміну, Ви плануєте залишитись міським головою?

– Давайте доживемо до осені, коли має закінчись цей термін. Ми до цього часу маємо ще багато чого зробити. Я не тримаюсь за посаду. Громада має визначитись чи виправдав я ті сподівання і дати оцінку моїй роботі. У мене буде публічний звіт, будемо спілкуватися з містянами. Я вважаю, що певні зрушення є.

– Ви почали говорити про якості. Давайте продовжимо. Говорять, що влада змінює людей. Чи помічаєте Ви якісь зміни за собою, після того як стали міським керманичем?

– Я не перший рік працюю на керівних посадах. Я був керівником району, одним із керівників великого підприємства.  Для мене влада – це один із способів випробування людини. Наскільки я сам про себе можу судити, то ця посада мене не змінила.

– Бути мером напевно не просто: насичений робочий день, постійні стреси, велика відповідальність. Чи не втомились ще?

– Мій робочий графік – 24 години на добу. Я дякую своїй родині, яка хоча і сердиться на мене, але все одно підтримує.

– Як дружина почувається у ролі першої леді міста?

– У мене доволі скромна дружина. Вона займається вихованням дітей. Я їй дуже вдячний,  що вона з розумінням ставиться до моїх професійних обов’язків, бо коли я йду на роботу, діти ще сплять, а коли повертаюсь – уже сплять. Діти говорили про те, що їм не вистачає татової уваги… Але все ж таки сім’я – найважливіше, тож як тільки в мене з’являється вільний час, проводжу його з родиною.

– І наостанок, декілька слів про євродвори. Це один із пунктів Вашої передвиборчої програми. Член виконавчого комітету Іван Кієнко в одному із інтерв’ю повністю розкритикував це Ваше нововведення, говорячи, що це неправильно, коли за гроші 100% громади робляться двори 5% мешканцям. Ви сьогодні можете сказати, скільки Вам потрібно часу, аби кожен черкаський двір став євро?

– Я думаю, що протягом чотирьох років ми наведемо лад повністю у всіх дворах. Щодо критики. Кожна критика мене дисциплінує і змушує працювати ще краще. Ми виїжджаємо у всі двори. Питань є багато. Хтось не хоче, аби клали плитку, десь є питання щодо якості виконання робіт. Коли я прийшов у двір за магазином «Юність», який ми відремонтували, і пенсіонери сказали мені, що вони думали, що такі двори можуть бути лише біля будинків якихось олігархів, то мені було приємно, що ми своєю роботою змогли подолати цей стереотип.