Дитячий центр “Теремок” що при Черкаському обласному відділені ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” уже раз ледь не опинився під загрозою закриття. Цього року його врятувало те, що за ініціативи групи депутатів у міську програму “Турбота” були внесені зміни й на сесії міської ради проголосували за часткове фінасування потреб Центру. Яка доля його спіткає далі, залежить від того, чи закладуть кошти в бюджет і наступного року.

А все тому, що Черкаську мережу ЛЖВ, створену ще у 2003 році, весь цей час фінансували переважно іноземні донори, найпотужнішим серед яких був Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, який у минулому році заявив, що поступово буде припиняти фінасування цієї програми в Україні. Мотивація дуже проста – змусити нашу державу нарешті почати дбати про ВІЛ-позитивних громадян.

 – До 2017 року Глобальний фонд поступово припинить фінасування  нашої орагнізації. І вже перші, кого це зачепило – стали діти, – розповідає керівниця дитячого напрямку Черкаської мережі ЛЖВ Тамара Борисова. – І їх можна зрозуміти, вони абсолютно доцільно пояснюють, що діти – це пріоритет нашої держави. Хто як не вона має подбати про те, щоб ці діти виросли нормальними, здоровими, не зазнавали дискримінації. Дуже дивно, коли американські платники податків дають на це кошти, а наші  – ні.

Можливо, суспільство і влада просто не усвідомлюють масштаби загрози розповсюдження епідемії. Лише в нашій області більше 200 ВІЛ-позитивних дітей та більше тисячі тих, кого торкнулася ця хвороба.

Проте певні кроки вже зроблені. Черкащина попала до пілотних областей, у яких упродовж наступних п’яти років реалізовуватиметься проект «Реформа ВІЛ послуг у дії». Він фінансується Агентством США з міжнародного розвитку  USAID й виконується компанією Deloitte. Проект співпрацюватиме з місцевими органами влади, аби забезпечити виділення коштів на програми з протидії ВІЛ та надання послуг населенню з найвищим ризиком ураження.

Насправді, для працівників центру явна і зрозуміла доцільність існування такого дитячого відділення при їхній організації. Він розвивається, стає надавачем все більш якісних і різноманітних послуг. Якщо раніше тут займалися з дітками, які так чи інакше зіткнулися з проблемою ВІЛ, то наразі тут є дітки переселенців, діти з кризових родин і навіть 3-4 дитини з сімей учасників АТО.

 – Іноді ці діти приходять до нас, щоб просто посидіти на дивані і відчути затишок і спокій, – підсумовує Тамара Борисова. – А ми робимо все можливе, щоб вони були повноцінними членами суспільства та не відчували себе непотрібними йому.

У працівників  Черкаського обласного відділення ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” ще багато корисних ідей, як допомогти ВІЛ-позитивним громадянам та діткам, що зростають у таких родинах, як відновити у жінок, що потрапили у складні життєві обставини, віру в себе та ще багато іншого. Та головне, щоб вони знаходили відгук і у місцевих владців.

Детальніше про діяльність Черкаської мережі ЛЖВ  читайте згодом…