Сьогодні в Черкасах презентували результати загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у школах.
Про це під час брифінгу повідомила начальниця управління Державної служби якості освіти у Черкаській області Оксана Компанієць.
Йдеться про учнів шостих, восьмих класів і трирічну динаміку з вивчення української мови та математики.
Що загалом відомо про моніторингове дослідження?
Проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану було ініційоване МОН України та Державною службою якості освіти у 2023 році.
Метою дослідження є відстеження динаміки результатів навчання з української мови та математики (алгебри та геометрії) учнів і учениць шостих та восьмих класів з огляду на нестабільні умови освітнього процесу, спричинені повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну.
Вибір років навчання учнів/учениць для участі у моніторинговому дослідженні не випадковий. Світова практика освітніх вимірювань показує, що такі дослідження проводять після завершення ключових циклів навчання. В Україні здійснюють моніторинг читацьких і математичних компетентностей учнів/учениць початкової школи, а також реалізовують програму дослідження якості освіти 15-річних. Ці дослідження відстежують динаміку результатів навчання після закінчення початкової та базової освіти.
Які результати моніторингового дослідження?
Особлива цінність загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти полягає в тому, що воно дало змогу зафіксувати ключові показники, побачити динаміку, виявити тенденції, глибше зрозуміти закономірності, що проявляються в умовах тривалої нестабільності.
“Це особливо важливо в час, коли країна не має права втратити жодного року розвитку дитини, жодної можливості для освітнього відновлення, жодного сигналу про проблеми, які можна й потрібно подолати”, — зазначила Оксана Компанієць.
Результати дослідження дають підстави для висновків.
Зокрема, у шостих класах освітні результати загалом залишаються відносно стабільними. У восьмих — помітніше проявляються ознаки зниження навчальних досягнень, передусім із математики, а також посилення розривів між різними групами учнівства.
“Це означає, що система освіти має дедалі уважніше працювати й з питанням середнього результату, й з проблемою нерівності освітніх можливостей, й з ризиком накопичення освітніх втрат”, — стверджує голова начальниця управління Державної служби якості освіти у Черкаській області Оксана Компанієць.
Аналіз структури результатів показує стійку закономірність: учні й учениці краще справляються із завданнями на відтворення знань, ніж із тими, що потребують аналізу, міркування, перенесення знань у новий контекст, самостійного застосування.
Дослідження ще раз підтвердило: якість освіти не виникає сама собою й не зводиться до виконання навчальної програми. Важливими є формат навчання, доступ до цифрових ресурсів, безпекові умови, організація освітнього процесу, характер педагогічної взаємодії, підтримка з боку родини, загальна здатність дорослих створити для дитини середовище, у якому навчання залишається можливим, змістовним і мотивуючим навіть у найскладніших обставинах.
“Якість освіти сьогодні слід розуміти значно ширше, ніж суму предметних результатів. Це комплексна характеристика освітньої реальності. Вона охоплює рівень знань та вмінь, якість умов, у яких навчається дитина, міру професійної підтримки, яку вона отримує, а також здатність системи забезпечити безперервність навчання, зберегти справедливість, не допустити поглиблення втрат і нерівностей. Тому якість освіти є спільним результатом і спільною відповідальністю”, — підсумувала Оксана Компанієць.
Читайте також: Нову патрульну роту з охорони громадського порядку формують в Умані
