Черкаси – співоче та спортивне місто, адже в ньому проживають багато талановитої молоді: співаки, музиканти, художники, танцюристи, спортсмени… а ще трейсери. В місті активно тренується молода команда талановитих хлопців від 15 до 23 років, котрі займаються паркуром. Nation Motion – єдина команда в області, яка розвиває ще не досить поширений вид сучасного, як його називають самі хлопці, спортивного мистецтва.
Нещодавно хлопці відзначили дату щорічного святкування річниці «Sands day 2016». Тому “Вичерпно” вирішило подивитися, чим живе ця запальна молодь. Отримавши від хлопців запрошення, наша журналістка на день поринула у світ паркуру.
За словами хлопців, тренування створюють нове світобачення. Чим більше ти пізнаєш своє тіло, тим інакше починаєш дивитись на світ. Вони удосконалюють своє тіло, практикуючи переміщення тіла в просторі.
Історія створення команди.
– Як команда існуємо вже 2 роки, хоча спочатку були дві команди. Із них ми зробили одну потужну, – розповідає трейсер Андрій. – Спочатку ми тренувалися окремо, навіть змагалися між собою, були ворогами. А потім об’єдналися і почали разом тренуватися. Тому тепер конкурентів у нас в місті немає, – посміхається хлопець.
Мистецтво чи спорт?
– Ми готуємо номери і їздимо по Україні виступати. Беремо участь у різних фестивалях країни. Наприклад, нещодавно побували на Всеукраїнському фестивалі FreshMasters, який відбувся у Миколаєві. Туди з’їжджалися таланти з усієї країни і показували трікінг, акробатику, танцювальні батли (хіп-хоп, брейк-данс). Це такий собі фестиваль дисциплін, не прийнятих як спорт. Якщо все складеться добре – поїдемо за кордон, – ділиться планами на майбутнє Руслан.
– Влітку ми плануємо зібрати людей з України в Черкасах, адже завжди ми до всіх їздимо. Час збирати трейсерів країни у себе вдома, – додає Влад.
“Ми хочемо бути корисними для суспільства”.
– Близько 10 разів на рік беремо участь в благодійних акціях: боротьба проти наркотиків, збираємо кошти для онкохворих дітей, воїнів АТО тощо. Ми хочемо бути корисними для суспільства, – розповідає Влад.
Їхніми виступами захоплювалися у найбільших містах країни – Львів, Миколаїв, Харків, Одеса. У хлопців велика жага до розвитку, вони хочуть розвинути паркур до рівня Європи, щоб в нашій країні це було поширено і популярно. Проте через байдужість влади в багатьох пропадає мотивація, і як наслідок, немає розвитку. Раніше команда нараховувала близько 50 чоловік з усього міста, а зараз лише 25.
– Ми ходили до можновладців, щоб вони допомогли нам розвиватися, проте нікому ми не потрібні. Ми просили видати нам місце для тренувань, але в Спартаку (Обласна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа – ред.) нам сказали: «Ви взагалі не гідні тут стрибати». Ми хочемо тренуватися в хорошому залі, щоб в нормальних умовах ми могли навчати дітей, щоб вони не травмувалися так, як ми. Ми хочемо допомагати молоді розвиватися, – розповідають хлопці.
Коли зал для тренувань – вулиця!
– Коли тепло – тренуємося на вулиці. А взимку в нас є два місця: одне у Палаці Піонерів, де ми не платимо за оренду, але безкоштовно навчаємо інших, ходимо туди 2-3 рази на тиждень. І 1 раз на тиждень ходимо тренуватися в школу № 25, але там оренда залу за гроші. Де ми беремо кошти? Зі своїх кишень: хтось працює, хтось зі стипендії відкладає. Хто зацікавлений, той знайде, – говорить Андрій.
Бажання навчати є, можливості – ні.
– До нас приходять діти і просять, щоб ми їх навчили мистецтву паркуру. І ми їх хочемо тренувати, але немає відповідного місця для навчання. Батьки не захочуть, щоб їхні діти постійно травмувалися, тренуючись на землі без будь-якого спеціального інвентарю. Найчастіше до нас звертаються хлопці від 16 до 30 років, хоча виявляли бажання і 6-річні дітлахи, – розповідає Руслан.
Хлопці говорять, що розвиток починається з молоді. Якщо молодь не розвивається, то й Україна не буде розвиватися. Адже і назва їхньої команди говорить сама за себе: Nation Motion – Нація Руху, тобто тільки вперед.
P.S. Я впевнена, що все те, до чого прагнуть ці молоді та амбіційні хлопці – реалізується, і їх знатимуть не лише в Україні, а й за кордоном. Адже виграє лише той, хто ніколи не здається.
