17 травня 2016 року Уманщина провела в останню путь жителя Бабанки, учасника бойових дій Віктора Меренкова, який воював під Володарським.

Уже понад рік Віктор Едуардович виконував бойові завдання в зоні проведення АТО. Він пройшов через пекло випробувань і показав приклад мужності, стійкості та патріотизму в боротьбі з агресором.
14 травня 2016 року у дніпропетровській лікарні через хворобу Віктор помер, а за три дні йому мало б виповнитися 42 роки.
Не стало ще одного вірного Патріота, Воїна, який захищав і свій дім, і нашу Вітчизну, і кожного з нас, аби не допустити на терени України терор, розбрат, страх, смерть та зберегти нашу державу. Залишилися у скорботі мати, дружина, троє дітей, друзі, бойові побратими.
Здавалося, цього дня до опівдня селище Бабанка зупинилося: у цей час люди сотнями йшли до домівки сім’ї Віктора, аби попрощатися зі своїм Героєм і віддати йому останню шану.

Суворі зосереджені обличчя, сльози в чоловічих і жіночих очах… І – квіти… Море квітів навколо труни, а люди несуть їх і несуть, віддаючи останню шану своєму земляку.Тяжка, гнітюча тиша висить над багатометровою похоронною процесією – кожен в ній намагається осягнути трагедію, що забрала життя Віктора, котрому б ще жити й жити та будувати нову українську державу.

Настоятель місцевої церкви провів поминальну панахиду.
Під тужливу мелодію пісні «Пливе кача по Тисині» рідні, близькі, друзі, бойові побратими, прості громадяни прощалися з Віктором. Для них він назавжди залишиться мужньою, сміливою людиною, справжнім патріотом України. Над могилою пролунав прощальний салют.
Нехай смерть нашого земляка буде для кожного з нас пересторогою. Адже ми маємо збудувати іншу країну. Тільки так можемо хоч трохи спокутувати борг перед усіма захисниками Вітчизни.

За матеріалами прес-служби Черкаської обласної ради