До призначення Головнокомандувачем ЗСУ Олександр Сирський очолював Сухопутні війська. Останні десять років він провів на війні, добре знайомий зі стандартами НАТО, у 2013 році у штаб-квартирі НАТО від імені Міноборони Сирський обговорював зміни в українській армії.

Про це повідомили в українському онлайн-медіа “Главком”.

У перші дні війни й оборони Києва було незрозуміло, чи вистоїть Україна.

Але рішення, прийняті зокрема й Сирським, – зруйнувати мости, підірвати дамбу на річці Ірпінь – зупинили наступ рф. Наступ захлинувся, як і надії росіян на парад на Хрещатику. Це стало переломом. Оборона Києва принесла Сирському заслуженого «Героя України».

Потім була довготривала оборона Сєвєродонецька і блискавичний контрнаступ на Харківщині. Буквально за кілька днів Балаклія, Куп’янськ, Ізюм і десятки менших містечок і сіл звільнили від окупації. Це теж додало Сирському балів.

Воював він і на півдні: звільнення Херсона завершило Херсонську наступальну операцію.

У медіа зазначають, що протягом усіх цих подій великої війни, військові називають чимало сильних сторін Сирського. Це здатність приймати рішення та брати за них відповідальність, вміння обирати кращу тактику бою, як от швидкі маневри чи тактика малих підрозділів на Харківщині. Він досконально знає внутрішню кухню ЗСУ, підтримує моральний дух бійців, зосереджується на досягненні результатів.