У минулому році по всій Україні було відкрито 291 кримінальне провадження, пов’язане з виборчим процесом 2014 року, по яких було винесено лише 14 вироків суду. Це, на думку Громадянської мережі ОПОРА, свідчить про безрезультатність дій, а отже повторення тих же підкупів і фальсифікацій цілком можливе і під час місцевих виборів, що пройдуть у жовтні 2015 року.
Щоб уникнути порушень законодавства, які мали місце під час виборчого процесу у 2014 році, ГМ “ОПОРА” проаналізувало правові уроки минулих виборів.
– З 291 кримінальної справи, яку було відкрито у минулому році у зв’язку з порушенням виборчого законодавства, 225 закрито і не передано ані до прокуратури, ані до суду. Тобто жодних результатів цих розслідувань ми вже не побачимо, – розповіла координатор виборчих і політичних програм ГМ “ОПОРА” Ольга Айвазовська. – 52 кримінальних розслідування ще до сих пір тривають. І лише 14 вироків суду по Україні в цілому.
Що ж стосується Черкаської області, то за інформацією головного міліціонера Черкащини Владислава Пустовара, за 2014 рік було зареєстровано 206 подій, що сталися під час проведення передвиборчої кампанії на позачергових виборах народних депутатів України. З них лише по 48 фактам відкрито кримінальне провадження, 41 з яких було закрито, оскільки відомості щодо порушення законодавства – не підтвердилися.
З позитивного, Черкащина входить до четвірки областей, де є по дві справи, направлені до суду за фактом підкупу виборців. у інших 20 областях немає жодної.
Такий низький рівень розкриття порушень виборчого законодавства Владислав Пустовар пояснює складністю збору доказової бази.
– Для того, щоб задокументувати підкуп виборців, потрібно зібрати матеріали, які будуть підтверджені певними ауді-, фото- чи відеодоказами, які можливо здобути тільки при проведенні оперативно-розшукової діяльності. А під час виборів працівники міліції майже 100% задіюються для охорони громадського порядку, фактично виконуючи функції охоронців. Тому іноді просто фізично немає людей, які б змогли зібрати по гарячих слідах факти порушень. А після виборчого процесу часто вже буває запізно, – зауважує Владислав Пустовар.
Окрім того, фото- та відеоматеріали, зібрані громадянами, згідно чинного законодавства, не можуть бути використані як доказ у суді. Фото-, відео- чи аудіфіксацію має робити тільки уповноважений орган згідно рішення суду. Проте може бути використаний випадковий запис, наприклад, із камери спостереження чи відеореєстратора.
Що ж стосується до покарання, то пані Ольга відзначила той факт, що, на жаль, на території України фактично немає жодної особи, яка б понесла реальне покарання за фальшування виборів чи підкуп виборців.
– Фальсифікаторів виборів або тих, хто займається незаконною агітацією, на жаль, лякати нам немає чим, – наголошує вона.
Тільки реальна загроза покарання може змусити тих, хто займається фальсифікаціями і підкупами, припинити свою діяльність, переконані представники ОПОРИ.
– Відповідно до ст. 160 сьогодні вже повинні карати не тільки тих, хто купує голос, а й того, хто його продав. Це два роки обмеження волі, або два роки ув’язнення, або штраф понад 5 тисяч гривень. Тобто бабуся, яка бере пакет з продуктами, вона може стати кримінальним злочинцем і отримати значне покарання. Хоча як свідчить практика – замовники цих дій, залишаються поза процесом, – наголосила Олена Айвазовська.
Про небажання самих виборців боротися з фальсифікаціями та підкупами говорив координатор громадського спостереження у Черкаській області Захар Колісніченко.
– Здавалося б, що виборець мусить бути зацікавлений у чесних виборах, щоб потім в ради пройшло порядне представництво. Але іноді складається враження (не повсюдно), що виборець сам зацікавлений у підкупі. Така виборча прагматика – користуватися моментом виборів, аби біля будинку поставили майданчик. Хоча в ідеалі вони мали б повідомляти про факти підкупу, – висловив свою думку Захар Колісніченко.
Наостанок усі присутні наголосили, що має відбуватися взаємодія між громадянами, МВС та засобами масової інформації. Адже мета у всіх одна – проведення чесних та прозорих виборів.
