Поширити

Представники нацменшин хочуть, щоб при міській раді створили структуру, яка б займалася проявами ксенофобії і антисемітизму

Представники нацменшин хочуть, щоб при міській раді створили структуру, яка б займалася проявами ксенофобії і антисемітизму

У Черкасах почастішали випадки проявів ксенофобії, антисемітизму та міжнаціональної ворожнечі, вважають представники нацменшин. Щоб обговорити їх та знайти спільні механізми вирішення цієї національної нетерпимості, на прохання громадських організацій в стінах міської ради була організована зустріч національних меншин.

 “Останнім часом такі прояви нетерпимості почали з’являтися, починаючи від написів на парканах, закінчуючи навіть висловами в стінах міської ради. Україна багатонаціональна країна, тому ми маємо з повагою ставитися до всіх нацменшин”, – наголосив міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

За словами директора Черкаського обласного благодійного єврейського фонду «Турбота поколінь-Хесед Дорот» Дмитра Співаковського, все частіше на парканах міста почали з’являтися антисемітські написи, які можуть не прибиратися досить довгий час, хоча, на його думку, цим має займатися міська влада.

17439455_1112250982236545_679506387_n

Продемонстрував чоловік і свастику на будівлі по Хрещатику, 221, зауваживши, що у нього є ціла колекція таких фотографій.

“Але б скільки ми не знаходили такі надписи, це нічим це не закінчувалося, нікого не карали, максимум дрібне хуліганство і штраф у 51 гривню”, – сказав Дмитро Співаковський.

17467623_1112250945569882_532646113_n

У свою чергу Давид Летичевський, голова обласної єврейської громади зауважив, що одним із основних прохань від їх громад було те, щоб їм дали алгоритм дій у разі, коли вони побачать факти антисемітизму. Згадав він і футболки із написом “Бий жидів!” під час акції протесту опозиційних сил у 2013 році на Театральній площі Черкас та нагадав, що досі їм ніхто не пояснив, ким це було зроблено і на чиє замовлення, не кажучи вже про те, щоб хтось поніс відповідальність.

А от представник польської громади Геннадій Лінєвич зауважив, що вже багато років вони піднімають одне й те ж саме питання – виділення приміщення, де б могли збиратися національні і релігійні громади. Вони готові у будь-який час зібратися і поговорити на цю тему, є у них і свої пропозиції.

На зустрічі нацменшин представник  Київського патріархату зачепив тему нападок на релігійні конфесії, зокрема, на Київський патріархат.

“Кожна церква закликає до порозуміння і поваги. Але повинна докласти своїх зусиль і наша влада. Боляче, коли такі ексцеси є із єврейською громадою, і коли є нападки на Київський патріархат. Людина має право обирати релігійну громаду, але вона не повинна нав’язувати свої погляди. Тому уже, не говорячи про нацменшини, і на українців є нападки”, – зазначив отець Віталій.

17474749_1112250888903221_1730163724_n

Раніше відділ внутрішньої політики співпрацював із нацменшинами та релігійними громадами, наразі у міської ради таких повноважень немає, зауважила директор департаменту організаційного забезпечення ЧМР Лілія Маліщук.

“Тому часто представники СУБів самі прибирають такі написи, – відзначила Маліщук. – Якщо такий напис є на будинку і його не прибирають, то це сором для його мешканців. Тому я пропоную зібрати ще й ОСББ, щоб поговорити з ними з цього приводу, такі написи не мають висіти два місяці”.

Якби там не було, але якась структура все-таки має займатися питанням національних громад, зауважив і Дмитро Співаковський.

Натомість Анатолій Бондаренко запевнив, що міська влада протягом найкоротшого часу намагатиметься вирішити цю проблему:

“Ми вміємо визнавати свої помилки і виправляти їх. Думаю, за короткий термін ми напрацюємо певні заходи, щоб ми були партнерами і у нас постійно був діалог. А щодо написів, то ми вирішимо це питання, в тому числі й по будинках, що належать ОСББ. Можливо, наступного разу завітають і представники СБУ, щоб були розслідувані ті факти, які були декілька років тому. Але хочу вас запевнити, що ми з однаковою повагою відносимося до всіх національностей”.

Реклама