Новий закон “Про освіту”, ухвалений парламентом ще у 2017 році, направлений першочергово на покращення якості освітнього процесу. Підходи, закладені у законі, вимагали впровадження інноваційних систем мотивації та підвищення кваліфікації вчителів. Про сертифікацію педагогічних працівників, формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у школах та державний нагляд як складову системи забезпечення якості освіти говорили учора у ході круглого столу за участі представників Державної служби якості освіти та місцевих освітян.
Саме з метою реалізації одних із основних засад закону “Про освіту” була створена Державна служба якості освіти, яка має вже територіальні підрозділи у 20 областях, зокрема, і Черкаській. Новий орган, який прийшов на зміну Державній інспекції навчальних закладів, отримав чимало нових повноважень. Його основна мета, принаймні на перші 5 років, забезпечити спільне розуміння якості освіти для всіх учасників процесу, відзначив на початку зустрічі Іван Юрійчук, директор Департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти України.
– Найважливіше наше завдання – допомога і підтримка закладам освіти у створенні і функціонуванні внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Її повинен створити кожен садочок, кожна школа, кожен заклад профтехосвіти та вищої освіти. В законі виписані основні складники цієї системи, однак директор закладу може створювати свою модель. Тому виникла ідея створити Абетку для директора, в якій описаний певний алгоритм як можна побудувати цю систему безпеки, але не закріплювати його нормативно, – прокоментував Іван Юрійчук.
Зокрема, там представлені основні сфери, за якими оцінюватимуть навчальний заклад. Серед них: управлінська діяльність школи, робота з вчителями, робота з учнями, освітнє середовище. Комісія, яка здійснюватиме зовнішнє оцінювання, формуватиметься теж за новим принципом. Очолюватиме її представник Державної служби якості освіти, однак складатиметься вона із директорів навчальних закладів, їх заступників і вчителів.
– Ми тут виходимо з того, що експертні команди мають працювати з колективом школи з позиції рівний до рівного. Тобто повинна вестися фахова дискусія про можливості досягти певних результатів. В експертних командах мають працювати ті, хто може добре зрозуміти контекст конкретної школи, – відзначив керівник департаменту акредитації та моніторингу.
Відбір експертів здійснюється за спеціально сформованою анкетою.
Ще один важливий етап підвищення якості освіти – це сертифікація вчителів. У цьому році її проходять вчителі початкових класів, з 1 по 4. У базовій і старшій школі сертифікація розпочнеться після прийняття нових професійних стандартів вчителя. Вона включає в себе три етапи. Це експертне оцінювання професійних компетентностей вчителів – коли до них приїздять експерти і спостерігають безпосередньо за їхньою діяльністю у школі. Другий етап: створення електронного портфоліо, яке має містити певний набір матеріалів, зокрема, анкета самооцінювання, опис навчального заняття, і, за бажанням вчителя, інші матеріали, які можуть свідчити про рівень його педагогічної майстерності. І третій етап — незалежне тестування, яке організовує УЦОЯО. Ці ж етапи діятимуть і у наступному році, лише в іншій послідовності – першою буде атестація.
– Успіх учня у навчанні залежить багато в чому від того, наскільки у нього хороший вчитель. А якість підготовки вчителя, у свою чергу, залежить від ставлення до нього суспільства. Якщо професія вчителя займатиме у соціумі високі щаблі, то в неї йтимуть найкращі. Однак навіть якщо ти фаховий педагог, то втримати цей професійний рівень протягом всього часу роботи теж нелегко. Тому має працювати цілісна система з безперервного професійного розвитку і підтримки вчителів. Одним із елементів цієї системи ми вбачаємо сертифікацію вчителів (паралельно продовжує існувати процедура атестації – ред.), – зауважив Іван Юрійчук.
Вчитель, який пройшов сертифікацію, отримує плюс 20% до заробітної плати на наступні три роки, після чого знову повинен пройти цю процедуру. Вчителі, які пройдуть сертифікацію, у наступному році можуть стати експертами.
Якщо сертифікація покликана виявити агентів змін серед педагогічних працівників, то новий механізм перевірки шкіл – інституційний аудит – повинен допомогти освітньому закладу розвиватися.
– Існує система забезпечення якості освіти й існує державний нагляд у сфері освіти. Ці два поняття з одного боку забезпечують внутрішній розвиток закладів освіти, з іншого – дозволяють державі відповідати на запит суспільства щодо надання якісної освіти і послуг у цій сфері. Тому ми маємо такий захід як інституційний аудит, який сприяє підвищенню якості освіти і є єдиним плановим заходом державного нагляду і контролю у сфері загальної і середньої освіти. Він забезпечує перевірку освітніх процесів у школі і в той же час забезпечує дотримання навчальними закладами норм законодавства, – розповіла начальниця управління Державної служби якості освіти у Черкаській області Оксана Компанієць.
Інституційний аудит проводиться раз на 10 років. Може проводитися й позаплановий аудит. Для цього засновник, керівник закладу, колегіальний орган, наглядова (піклувальна) рада або орган самоврядування має звернутися до територіального органу ДСЯО та обґрунтувати необхідність проведення оцінювання. Роботу закладу оцінюватиме окремо створена експертна група. До її складу входитимуть освітяни, що мають досвід роботи у школі не менше 5 років, вищу педагогічну освіту або вищу кваліфікаційну категорію, а також пройшли сертифікацію. В експертній групі має бути не більше 12, але не менше 3 членів.
Передбачено, що інституційний аудит здійснюватиметься за 4 напрямами:
- освітнє середовище закладу;
- система оцінювання здобувачів освіти;
- педагогічна діяльність педпрацівників закладу;
- управлінські процеси закладу.











