Про це в. о. художнього керівника Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка Сергій Проскурня заявив на своїй прес-конференції, що пройшла в приміщенні інтернет-видання “Вичерпно”.

Цю заяву, за його словами, він приберігав на кінець, перед тим, розповівши журналістам про своє бачення ситуації в театрі.

 – Це не мій конфлікт з Володимиром Осиповим (директор драмтеатру – ред.). Це конфлікт різних театральних систем: інноваційної і старої, консервативної, яка мені просто смердить феодалізмом, – розкрив своє бачення на суть проблеми Сергій Проскурня та відзначив, що в цій ситуації він побачив і позитивний момент – це консолідація колективу, нехай і проти нього.

Що ж до головних претензій працівників театру: про відсутність на робочому місці та постановки за п’ять днів, коли акторам доводилося виходити й читати з листочка, то він відповів, що він був задіяний як режисер в організації державних заходів і що, за його словами, про це був повідомлений директор театру.

Читайте також: “Крик про допомогу” Черкаського музично-драматичного театру

 – Проте навіть коли я був в Києві, це не значить, що я не займався театром, – підкреслив Сергій Проскурня. – Питання дуже складне, тому що ця моя робота не табілювалася, або табілювалася. Так само тоді була ситуація, коли Тулуб наказав Осипову скласти комісію про мою відсутність в театрі. Хоча в той день я знімав за державним замовленням фільм “Тарас Шевченко. Ідентифікація”. Це ж творчий процес. Немає в повноваженнях художнього керівника сидіти в кабінеті з 9.00 до 18.00.

А постановки за досить короткий термін – це такий стиль роботи.

 – Я зараз працюю 12, 18 днів над виставою. Це мій стиль. А хто працює більше? Ми зробили за 19 днів з міжнародним проектом  – голландцями і австрійцями “Циганський барон” і мали успіх. Актори черкаського театру співали німецькою мовою. Ну так давайте будемо мене критикувати за те, що я так працюю. Критикуйте за мій стиль, вибір теми… – сказав в. о. художнього керівника.

Актори драмтеатру, які також прийшли на прес-конференцію Сергія Проскурні відзначили, що ця напружена ситуація виникла не вчора і не позавчора, а триває ледь не три роки, наслідком чого і було колективне звернення про відсторонення в. о. художнього керівника. І тому їх цікавить, чому художній керівник не хоче поспілкуватися з колективом, бо за їхніми словами сам Сергій Проскурня не збирається з ними говорити.

 – Мені особисто було цікаво, коли ви збираєтеся прийти і з колективом поспілкуватися? – емоційно задав питання до Сергія Проскурні актор театру Олександр Гуменний. – Ви відповіли “ні, у мене цього в планах немає”.

 – Я знаю, чому я так сказав, бо у мене вже була написана заява, – пояснив свої слова Сергій Проскурня та відзначив, що останній раз він був на загальних зборах театру 3 липня, через день після пожежі. – Але я вже тоді знав, чим це все закінчиться. Я працював у різних театрах і знаю механізми роботи колективного мислення. Тоді ж  я сказав, що не бачу себе в цій організації.