Черкаське обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» охоплює категорії людей, яких так чи інакше торкнулася проблема ВІЛ, СНІДу, туберкульозу, гепатиту чи малярії. Проте з часом відділення розширило спектр своїх послуг та категорії людей, які можуть у спеціалістів центру знайти підтримку і розуміння. Головний принцип, який сповідує персонал закладу – «рівний серед рівних». Адже їхнє завдання – допомогти людям, які опинилися в кризових ситуаціях,  відчути себе повноцінними. А це вже перший крок до їхнього одужання.

Як відзначає директор дитячого відділення Черкаської мережі ЛЖВ Тамара Борисова, іноді проста розмова не дає людині зірватися у прірву, а добре слово лікує краще за будь-які медикаменти. Про специфіку роботи з кризовими категоріями людей вона і розповіла журналісту нашого інтернет-видання.

– При відділенні діє як дорослий, так і дитячий центри. Дорослий відвідують переважно чоловіки, які опинилися в складних життєвих обставинах і їм потрібно іноді просто з кимось поговорити, побути серед таких як вони, але основна категорія хлопців, які дізналися про свій діагноз – ВІЛ або  туберкульоз, – розповідає Тамара Борисова.

Зараз ми, до речі, лобіюємо, щоб кризовою категорією визнали і військовослужбовців. Бо там, де кров, не можливо повністю дотриматися всіх санітарних норм і часто виникають епідемії.

Вона відзначає, що на жаль, ситуація в країні спонукає до поширення таких небезпечних захворювань:

– І якщо зараз ми всі гарно не спрацюємо на профілактику, на жаль, попит на наші послуги буде тільки зростати.

Працює при відділені і жіночий центр, наповненість якого також, на жаль, протягом останніх років збільшується, оскільки пішла фемінізація хвороби.

– Раніше жінки набагато рідше хворіли ВІЛ, ніж чоловіки. Зараз 50 на 50%. Жінкам надається всебічна допомога: консультації, поради психолога. Ми залучаємо їх до hand made груп, груп самодопомоги, навіть просто у неформальній обстановці збираємося, щоб у них виникло бажання поділитися.

Досягненням нашої організації вважаю створення жіночого кризового центру. Нам вдалося коштами благодійників  і Фондів обладнати приміщення. Тепер ми можемо приймати у себе жінок, яким взагалі немає куди подітися. У нас навіть були випадки, коли дільничий привозив серед ночі жінок, які страждали від домашнього насилля. Зараз у нас проживає дівчина з Єнакієво з двома дітками, вони певний час винаймали житло, але гроші закінчилися і змушені були переїхати жити до нас. Цих жінок ми навчаємо як вижити в тих життєвих обставинах, в яких вони на даний час опинилися. І хочу сказати, що тут не все так просто. Наприклад, ми кажемо, що потрібно з’їздити в міський Департамент освіти, а вона каже: «А де це? А як я там сама впораюся?». І тоді наш соціальний працівник бере за руку і веде, все показує і пояснює. Але важливо, щоб не ми це за неї робили, бо тоді це не матиме сенсу, треба щоб вона сама навчилася бути сильною, – наголошує вона.

З початком військових подій в країні у Центрі значно розширили спектр послуг: тепер проводиться  робота з переселенцями і АТОвцями.

– Ми радо відкриваємо свої двері і для цих категорій населення, – каже Тамара Борисова. – Можливо їм потрібна якась соціальна чи психологічна послуга. Якщо родина зовсім у скрутному становищі, то можемо сприяти у отриманні гуманітарної допомоги. Але скажімо так, на засадах волонтерства: ми радо ділимося тим, що є у нас, але не гарантуємо, що ми можемо забезпечити всіх.

Та з найбільшим захопленням Тамара Борисова розповідає про дитяче відділення, яке називає своєю віддушиною:

– Особливим аспектом нашої роботи особисто я вважаю дитячий центр «Теремок». Це моя радість, моя віддушина, те, чим я хотіла займатися все життя. Раніше там були тільки ВІЛ-позитивні дітки, зараз ми так само як і в інших відділеннях, розширили спектр послуг і допомагаємо діткам з кризових сімей, у яких, наприклад, хтось із батьків хворий на ВІЛ, дітям переселенців, з неблагополучних родин.

Проводимо групові заняття для підлітків, яких торкнулася проблема ВІЛу. Це і саме розкриття для дитини статусу ВІЛ-позитивної. Дуже важко батькам сказати дочці чи синові, що у них є така проблема, що їм потрібно обережніше ставитися до свого життя, приймати пігулки. Ми проводимо з дітками профілактичні бесіди, щоб вони не стали розповсюджувачами вірусу.

На завершення пані Тамара розповіла, що при відділенні заопчтаковують новий проект для кризових жінок по посиленню їхньої економічної спроможності. Буде проводитися ряд тренінгів, направлених на те, щоб жінка навчилася любити, цінувати і поважати себе, вести правильно свій бюджет, набувати нові професійні навички, прививати жінкам бажання бути успішними і навчати азам цього. Планується навіть допомагати із оплатою соціальних курсів чи в закупівлі інструментів, якими вони зможуть заробляти собі на життя. Окрім явної користі самим жінкам, це допоможе знизити напругу на соціальні департаменти, тому що жінки стануть на ноги і не будуть набувачами соціальних пільг. Планується, що  протягом року мінімум 60 жінок  пройдуть навчання.