Сьогодні у Черкасах за ініціативи інформаційного агентства «ВиЧЕрпно» пройшов тренінг на тему «Етика спілкування в соціальних мережах: межі дозволеного”.
Учасники тренінгу разом із спікерами обговорили питання віртуальної особистості та правил спілкування у соціальних мережах, а також дізналися юридичні аспекти відповідальності за образи та поширення недостовірної інформації в Інтернеті.
«Віртуальний світ, соціальні мережі дозволили людині змінитися. У віртуальному світі людина формує собі інше життя. Він передбачає зміну, і не тільки зміну імені, а і зміну соціального статусу. Часто виникають проблеми у спілкуванні через те, що людина є іншою, ніж у реальному житті», – розповіла під час свого виступу доцент кафедри філософії та релігієзнавства ННІ історії та філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олена Астапова-Вязьміна.
Про п’ять причин, чому не варто витрачати час на балачки розповів засновник групи «Типичные Черкассы» Олег Бірюк, навівши приклади, скільки часу людина витрачає на коментування.
«За добу у групі «Типичные Черкассы» люди залишають приблизно 500-600 коментарів. У минулому році за нашими підрахунками в середньому на коментарі було витрачено 150 тисяч хвилин», – зазначає засновник групи.
Також Олег зазначив, що найголовнішою проблемою такого спілкування є нав’язування своєї думки іншим:
«Я не проти соціальних мереж, я не проти спілкування он-лайн, знайомства у мережах. Все це круто, все це цікаво. Я проти того, щоб люди використовували свій час на пусті балачки. А ще, знаєте, у наших людей є така проблема, коли вони намагаються нав’язати свою думку іншим, не враховуючи їх позицій».
Про те, що люди часто “прикрашають” себе, намагаються показати себе в соціальних мережами кращими ніж вони є, розповіла психолог, системний розстановник Антоніна Прошина:
“Люди також часто “прикрашують” себе, своє спілкування, намагаються показати себе із кращої сторони”.
Також психолог дала пояснення, чому багато людей дозволяють собі грубість у коментарях та чому помічають часто негатив у новинах.
«Часто люди пишуть негативні, нецензурні коментарі. Це пояснюється тим, що вони відчувають почуття безвідповідальності. Типу, я зараз напишу – і мені за це нічого не буде. А чому люди частіше розміщують якись негатив, то все це бере початок із первісних часів (коли первісні люди помічали, наприклад, дим із печери, то це було сигналом, що все добре) і взагалі це особливість мозку, така собі своєрідна частина виживання: якщо я помічу негатив, то в мене більше шансів вижити”, – зазначає пані Олена.
Юридичну консультацію стосовно відповідальності за нецензурні, неправдиві коментарі надав київський медіа-юрист ГО “Платформа прав людини ” Олександр Бурмагін:
“Юридична відповідальсть за поширення інформації в соціальних мережах існує. Питання буде одне, чи зможуть юристи довести, що саме ця людина є автором цієї інформації. Це те, що стосується цивільно-правової відповідальності, але не треба забувати і про кримінальну відповідальність. Про те, що Інтернет у нас є територією свободи, то це міф. Тому до всього, що ми робимо в соціальних мережах треба ставитися із відповідальністю”.
Також пан Олександр дав відповідь на запитання, чи були покарані в Україні за поширення незаконної інформації в соціальних мережах та за що можуть притягнути до відповідальності:
“Таких справ (притягнення до відповідальності) є небагато, близько 10%.Підстав до притягнення до відповідальності може бути дві. Класичною і традиційною є висвітлення неправдивої інформації, також є практика, коли людина різко негативно критикує, без якихось конкретних фактів принижує честь і гідність певних осіб. Міра покарання залежить від справи і ситуації та від того, як себе поведуть юристи”.
Не лише поговорити, а і на прикладах розібратися, що є в межах дозволеного, а що ні, могли учасники тренінгу. Розглянувши різноманітні коментарі та пости, як відомих осіб країни так і, зокрема, черкаських діячів, учасники підсумували, що є нормою, а чого не слід робити на сторінках своєї соціальної сторінки.
