В Умані в результаті ведення робіт з реконструкції центральної площі утворилося провалля, що сягає кількох метрів глибини.
Як відомо, такі провалля в місті з’являються досить часто, адже все місто розташоване на розгалуженій системі підземних ходів, які часом нагадують про славетну історію старого міста глибокими ямами, – повідомляє Hromadske Uman.
Уманці Владислав Блажчук та Андрій Іванович проінспектували новоутворений тунель і поділилися фотозвітом у соцмережі Фейсбук. Як розповідають самі очевидці, не зважаючи на постійне навантаження, викладене з каменю підземелля має цілком задовільний стан, а глиняні викопані розгалуження мають обвали, але при бажанні їх можна відновити, адже основна частина цілком безпечна і може прослужити вічність.
“Умань, центр міста, колишня площа. Засиплять сміттям, як завжди, чи, можливо, все-таки почнуть досліджувати та зроблять щось накшталт музею?!!!” – ділиться своїми враженнями Андрій.
“Разом із приходом весни кожного року в нас в місті з`являються провалля, які відкривають все нові підземні ходи, залишки цілої мережі що будувалась не один десяток років, і в різні часи розбудовувалась та знаходиться під усім старим містом. І замість того, щоб хоча спробувати їх відновити, у всі часи ці ходи засипають сміттям заливають глиною та всіляко руйнують. Цього разу провалля виникло в центрі міста, сам хід не надто старий (надписи на стінах свідчать про 1916 та 1927, другий написаний чорнилом по глині). Частина ходу викладена цеглою, яка є в дуже доброму стані сам хід добре зберігся. Але скоріше за все його спіткає та ж доля, що й інші подібні ходи. Хоча подібні пам`ятки могли б суттєво допомогти туристичній складовій міста, та мало кого це цікавить”, – додає до фотозвіту Владислав.
Уманські катакомби ховаються під землею близько чотирьох століть. Достеменно дізнатися, хто і навіщо їх викопав, нині неможливо. За однією з версій, цими ходами у XVII столітті до козацької фортеці доправляли провіант і воду. Ними ж у 1677 році до неї потрапили турки. У 1768-му найкривавішу розправу тут влаштували гайдамаки, так само з’явившись у місті буквально з-під землі. Відтоді печери називають гонтівськими.
Нерідко обвали відкривають цікаві знахідки. Як запевняють дослідники, Черкащина — чи не найбільше помережана підземними комунікаціями минулого. До певної міри конкуренцію їй можуть скласти Галичина або Одещина, але там підземелля локальні. А тут таке враження, ніби на мінусових поверхах розташована ще одна Черкащина. Приміром, мережа підземель розгалужена під Каневом, Холодним Яром, Жашковом, Смілою і, напевне, найбільше — під Уманню. Останніми роками підземні ходи знайдено під Монастирищем, Тальним та Катеринополем.
